Бронепоїзди УНР і УГА — броньовані потяги, які використовувалися українськими арміями під час радянсько-української війни 1918—1920 років. В УНР вони мали назву панцерники або панцерні потяги. Вони були взяті на озброєння армії УНР у кінці 1918 — початку 1919. Три імпровізовані бронепоїзди були у Січових Стрільців ще під час антигетьманського повстання у листопаді 1918. Згодом до них додалися два справжні бронепоїзди, успадковані від армії Гетьманату. У грудні 1918 у Києві почалося будівництво 4 нових бронепоїздів. Впродовж 1919 року в ході боїв частини армії УНР захопили декілька більшовицьких бронепоїздів. Станом на 16 серпня 1919 року перед наступом на Одесу армія УНР мала у своєму складі 9 бронепоїздів. Сумарно вони мали 12 гармат та 54 кулемети, понад 700 осіб екіпажу. Усі бронепоїзди було втрачено до кінця 1919 року. Нові бронепоїзди будувалися у середині 1920 року та існували в об'єднаній армії УНР до листопада 1920 року.
Перші бронепоїзди в ЗУНР створювалися на основі звичайних потягів, укріплених дерев'яними брусами. Надалі у кузнях Дрогобича почалося будівництво справжніх панцерників.
Відомі бронепоїзди армії УНР Назва Час створення або захоплення Склад і озброєння Екіпаж, командування Ареал бойових дій, належність до частини Час загибелі Примітки1-й панцирний потяг Твердовськогосічень 1919невідомосотник Матвій Твердовський (командир)Лівобережна Україна; пізніше у складі Південної групи ДА УНРквітень 1919 (знешкоджений і переданий румунам)легкий саморобний потяг; команда на чолі з командиром перейшла після знешкодження на потяг Помста1-й Український кулеметно-гарматний26 лютого 191812 старшин, 7 козаків; підосавул Ракунов (командир)воював до кінця Першої українсько-більшовицької війнитравень 1918 (розформований)саморобний бронепоїзд, створений на ПоліссіАгатонневідомоневідомоневідомоУ складі Північної групи ДА УНРТинченко, Я. Панцирні потяги, панцирники та залізничні війська у визвольній війні 1917—1920 рр.. Від 8 квітня 1919 року у безпосередньому підпорядкуванні начальника 19-ї дієвої дивізії Агатона Добрянського. 27 травня 1919, знищено у Здолбунові частинами корпусу УСС знищено разом з чотирма іншимиБогунець 30 липня 1919 (захоплений у бою біля станції Клемачівка Чорними Запорожцями полковника Дяченка) 6 гармат і 12 кулеметів невідомо 2-й панцирний загін під командуванням полковника Марчевського (станом на 16 серпня 1919 року) невідомоВеликий Луг невідомо невідомо невідомо бій біля Христинівки, серпень 1919 року невідомо бій за участі трьох бронепоїздів (також «Запорозька Січ» і невідомий) описав Володимир Сосюра; бронепоїзд вирвався з оточенняВільна Україна (I)грудень 1917кілька гармат, 24 кулеметидобровольці з числа гімназистів та студентів; капітан Долгополов (командир)бої на лінії Бахмач-Доч (грудень 1917 — січень 1918)7 лютого 1918 (захоплений більшовиками)колишній російський потяг типу «Хунхуз»; у лютому 1918 використаний пробільшовицькі налаштованими залізничниками проти українських військ під час вуличних боїв у Києві, виведений з ладу, пізніше остаточно захоплений більшовикамиВільна Україна (II) серпень 1919 (захоплений під Старокостянтиновом силами УГА в більшовиків, до того носив назву «Комунист Коростеньського района») невідомо 2-й панцирний загін під командуванням полковника Марчевського (станом на 16 серпня 1919 року) бої за Київ; ІІ-й корпус УГА 17 листопада 1919 (захоплений денікінцями, перейменований на «Грозу») збудований на київському заводі Греттера і КріванекаВірний син (Вірний син України) імовірно перейменований «Правобережний», за іншими даними захоплений у Жмеринці у серпні 1919 1 гаубиця, 3 легкі гармати 14 старшин, 2 підстаршин, 125 козаків; командир — полковник Овчаренко напрямок Вапнярки, ст. Сербинівка 13 листопада 1919 року, знищений артилерією Добровольчої арміїВоля кінець 1918 — початок 1919 6 кулеметів сотник Гарбузюк (командир) бої за Коростень (січень 1919); 2-й панцирний загін під командуванням полковника Марчевського (станом на 16 серпня 1919 року) 25—26 вересня 1919 (захоплений білогвардійцями) за спогадами підполковника Дієвої армії УНР Прохода Василя ХомичаГайдамака кінець грудня 1918 (захоплений у 3-м Гайдамацькім полком О. Волоха) 2 гармати, 14 кулеметів невідомо дивізія бронепоїздів під командуванням отамана Бойчука (лютий 1919 року) червень 1919 (знищений власною командою під час загального відступу ДА УНР)Галичина серпень 1919 (захоплений в Старокостянтинові 8-м полком 4-ї бригади УГА в більшовиків) 1 гармата, 5 кулеметів невідомо дивізія бронепоїздів (серпень 1919 року) 17 листопада 1919 (захоплений радянськими повстанцями)Перейменований «Богунец», спочатку носив назву «Золочів»Гандзя перейменовано (див. бронепоїзд Палій) 2 гармати, 4 кулемети старшина Сидоренко, хорунжий Гиренко (комендант) Сірожупанна дивізія Армії УНР квітень 1919 (біля Коростеня, оточений більшовиками, знищений екіпажем)відремонтований більшовиками, потім воював з українськими та білогвардійськими військамиГрім невідомо невідомо невідомо бій за Бердичів (24 березня 1919); Корпус Січових Стрільців 27 травня 1919, знищено у Здолбунові частинами корпусу УСС знищено разом з чотирма іншимиДорошенкогрудень 1918 невідомо хорунжий Іван Коцюрюба (командир) ст. Печанівка (захоплено 21 березня 1919), Рівне-Здолбунів (30 квітня 1919); 3-й полк Корпусу Січових Стрільців УНР (березень 1919) 27 травня 1919, знищено у Здолбунові знищено разом з чотирма іншимиЗапорізька Січлипень 1919невідомоневідомоневідомоневідомолегкий саморобний бронепоїзд; наприкінці серпня команда «Запорозької Січі» перейшла на потяг «Хортиця»Запорожець трофейний, виготовлений у Кременчузі 2 гармати та 14 кулеметів 23 старшини, 101 козак, командир — хорунжий Петришин; комендант з березня 1919 — Куликівський Микола Йосипович бої за Полтаву (січень 1919), Східну Волинь (березень 1919 — серпень 1920), район Бучача та Чорткова (вересень 1920); дивізія бронепоїздів (лютий 1919 року) 19 листопада 1920, підірваний відступаючими українськими військамиКармелюк 24 травня 1920 (захоплений польськими військами радянський «Красний крестьянін») два артилерійські вагони, пізніше 2 гармати, 17 кулеметів 20 старшин, 266 козаків, 5 коней; полковник Дворенко-Дворкін (друга половина 1920) район Чорткова (серпень 1920); Волинська дивізія 21 листопада 1920, підірваний відступаючими українськими військамиКліщ початок 1919 8 кулеметів, 1 гармата або 5 кулеметів 52 вояки та старшини; чотар Личик (командир) 2-й панцирний загін під командуванням полковника Марчевського (станом на 16 серпня 1919 року) 18 жовтня 1919 (непевно), імовірно захоплений білогвардійцямиНа Україну початок вересня 1920 невідомо 6 старшин, 51 козак, 11 коней не брав участі в бойових діях перша половина жовтня 1920 (приблизно) фігурує в документах Дієвої армії УНР вереснем 1920 рокуОтаман Мельник серпень 1919 (захоплений в Старокостянтинові 8-им полком 4-ї бригади УГА в більшовиків) локомотив і 4 вагони; 2 гармати і 16 кулеметів 10 артилеристів, 18 кулеметників, командир і його помічник; поручник Степан Невпораний (командир) район Чуднова та Старокостянтинова, дивізія бронепоїздів (серпень 1919 року) знищений власною командою в оточенні біля ст. ТарасівкаПалій листопад 1918, побудований на ст. Конотоп 2 гармати невідомо бої за Бахмут, Ніжин і Городню; Сірожупанна дивізія Армії УНР невідомо перейменовано (див. Гандзя)Партизанвесна 19191 гармата, 5 кулеметів4 старшини, 1 лікар, 2 підстаршини, 36 козаківсарненський напрям Північної групи ДА УНР; 19-та дієва дивізія А. Добрянськогознищений власною командою 26—27 травня 1919 на ст. Здолбунівлегкий саморобний бронепоїздПомста трофейний 3 гармати, 7 кулеметів чотар Твардовський, сотник Федір Суярко (начальник кулеметів) битва за Вапнярку; дивізія бронепоїздів (лютий 1919 року) кінець листопада 1919 (підірваний, один броневагон пізніше увійшов до складу іншого українського бронепоїзду)Правобережний липень 1919 1 гаубиця, 3 гармати, 14 кулеметів полковник Овчаренко 1-й панцирний загін (серпень 1919 року) 29 листопада 1919 (покинутий і спалений у Проскурові, через загрозу захоплення денікінцями)імовірно, наприкінці серпня — на початку вересня 1919 перейменований на «Вірний Син України»Республиканець початок 1919невідомо20—30 вояків, командир — К. СорокаПравобережна Україна; у складі Південної групи ДА УНРберезень 1919 (перейшов на бік більшовиків)легкий саморобний бронепоїздСагайдачний трофейний («Товарищ Троцкий», тривалий час називався «Полонений», «окремий панцирний