Хір - назва літери старо- і церковнослов'янської абетки , яка походить від літери Χ, χ (Хі) візантійського унціалу (варіанту грецької абетки). У глаголиці мала написання , у кириличній та глаголичній буквеній цифірі має числове значення 600.
У «гражданці» назву «хір» мала літера «х», що являє собою дещо змінене накреслення церковнослов'янської. Також цікавий факт: буква «хір» пов'язана з Апостолом Андрієм, бо він був розп'ятий на хресті у вигляді букви Х. До речі, за переказами, київські гори й місто на схилах Дніпра, що вже існувало з трипільських часів і було історичним центром, освятив сам святий апостол Андрій Первозваний. Про цю подію писав і Нестор Літописець у «Повісті минулих літ» — після того як Господь вознісся на небо, його учні, кинувши жереб, вирушили у різні краї. Апостолу Андрію випало служити у Грузії та Скіфії. Вирушивши у далекі краї, Андрій Первозваний з учнями зупинився біля підніжжя київських гір. Замилувавшись краєвидом, святий апостол прорік: «Чи бачите ці гори? На цих горах засяє благодать Божа, тут буде місто велике, і Бог збудує багато церков». Благословивши майбутню столицю України, святий апостол піднявся на гору і встановив на ній хрест. Тепер на цьому місці — перлина Києва Андріївська церква.
Етимологія Значення слова «хір» досі викликає суперечки. За однією з версій, воно є похідним від середньогр. χαῖρε («радуйся» або «Вітаю!»); за другою, також від («рука», «руки»), тлумачучи його як «перехрещені руки»; згідно з третьою, воно походить від слова «херувим».
Див. також Х
Примітки