Перші населені пункти на місці Мелітополя (Кіз-Яр і Новоолександрівка) виникли в 1785—1814 роках. У 1842 році село Новоолександрівка було перейменовано в місто Мелітополь і стало центром Мелітопольського повіту. Наприкінці XIX століття Мелітополь значно виріс завдяки торгівлі зерном, а в XX столітті став важливим промисловим центром регіону.

Мелітопольські землі до входження до складу Росії

Територія Мелітополя була заселена з часів палеоліту. На Кам'яній могилі збереглися численні петрогліфи, найдавніші з яких датуються XXIV—XXII століттями до н. е.

У VII столітті до н. е. Північним Причорномор'ям заволоділи скіфи. До цього періоду відносяться скіфські поховання в Мелітопольському кургані (IV століття до н. е.), де були виявлені численні скіфські артефакти, в тому числі понад 4000 золотих прикрас.

У IV столітті землі Північного Причорномор'я захопили гуни, в VI столітті — авари, в VIII столітті — хозари. Після того як у 969 році князь Святослав Ігоревич розбив Хозарський каганат, на зміну їм прийшли племена печенігів. З XI століття на приазовських землях господарювали половці. На початку XII століття руські князі на берегах Молочної річки розбили війська половців.

Після поразки руських князів у битві на річці Калці в 1223 році, територія Мелітополя потрапила під вплив Золотої Орди і Кримського ханства. Протягом XVII століття Російська імперія завдала Кримському ханству і Османської імперії ряд військових поразок. Нарешті, по маніфесту російської імператриці Катерини II від 8 квітня 1783 територія Кримського ханства увійшла до складу Російської імперії.

Походження назви Мелітополя Існує легенда, згідно з якою в античний час на місці впадання Молочної річки в Молочний лиман розташовувалася колонія під назвою Мелітополь . Тим не менш, ця версія не знаходить документального підтвердження. У працях Плінія Молодшого дійсно згадується колонія Мілетополіс , у працях Клавдія Птолемея це ж місто згадується під назвою Метрополіс , але в обох випадках місто розташоване на Дніпро е.

Топонім Мелітопольський знову виник на мапі в 2 лютого 1784, коли на місці Кримського ханства указом Катерини II була заснована Таврійська область, один з повітів якої був названий Мелітопольським. Через слабку заселеності краю повіт довгий час не мав столиці, потім в 1796—1797 роках столицею повіту було селище Великий Токмак, а з 1801 року — Оріхів.

Кізіяр Дати заснування Мелітополя називаються різні, від 1785 до 1814 року. У цей час на території міста існували невеликі населені пункти. Коли в 1796 році на Молочні Води прийшли нові поселенці, в селищі Кізіяр було тільки 7 хат.Борис Михайлов. «Мелітополь: природа, археологія, історія», глава «… найменовано оний Мелітополь»

У 1807—1808 роках на правому березі Молочної річки ненадовго оселилися ногайці Едісанської і Буджацької орд, що прийшли з Бессарабії. Після того, як Росія і Османська імперія в 1812 році уклали Бухарестський мирний договір, ногайці повернулися в Османську імперію, а звільнені землі почали заселятися державними селянами.

Новоолександрівка З 1814 року населення стало швидко рости. На звільнені ногайцами землі в урочищі Кізіяр переселилися 95 селян з села Тимошівка. Поселення було названо Новоолександрівка , але стара назва Кізіяр також продовжувало використовуватися. У 1815 році жителі Новоолександрівки виступили з проханням побудувати в селищі дерев'яну церкву на честь святого Олександра Невського707702774 Н. В. Крилов, Історія регіону, с. 2, і в 1816 році храм був побудований«Собор Олександра Невського: жертва державного вандалізму» , стаття в «Мелітопольських відомостях»..

У 1834 році Новоолександрівка розташовувалася по обидві сторони від Кизиярського балки і включала 297 дворів. У селі стояла дерев'яна церква в ім'я Олександра Невського, працювало 6 лавок і 2 питних будинків. Тричі на рік проходили ярмарки: в тиждень Христового воскресіння, 29 червня в день апостолів Петра і Павла та в день святого Миколая в грудні. Торгівля на ярмарках велася, насамперед, худобою, шовковими і паперовими товарами.

Мелітополь — центр Мелітопольського повіту

Адміністративне підпорядкування

16 квітня 1838, за проектом графа Воронцова було ухвалено рішення «для Мелітопольського повіту заснувати повітовим містом казенне село Ново-Олександрівку, перейменувавши оне у м Мелітополь». Хоча на документі рукою Миколи I написано «Виконати», здійснення проекту затягнулося, і тільки 7 січня 1842 Микола I підписав указ «Про новий устрій поліцейського управління північній частині Таврійської губернії», за яким Новоолександрівка переводилося в розряд міст, призначалася центром Мелітопольського повіту і перейменовувалася в Мелітополь . У Мелітополь були переведені повітове управління, повітовий суд, земський суд, повітове казначейство, створені міське управління, міська поліція, в'язниця. Проектування і будівництво нових будівель для присутствених місць затягнулося, і довгий час вони розміщувалися в орендованих будинках.

До 1867 року містом управляв керівник міської поліції — городничий (до 1863) або справник (1863—1867). 8 травня 1867 року в Мелітополі було введено спрощене міське господарське управління, і на чолі міста став міський староста. Після прийняття Міського положення 16 червня 1870 Мелітополем керував міський голова, який обирається міською думоюМикола Крилов, «Нариси з історії міста Мелітополя 1814—1917 рр.», глава «Адміністративне підпорядкування та установи» (Див. Також Градоначальники Мелітополя).

У 1897 році в місті налічувалося близько 15.5 тисяч чоловік (росіян — 43 %, євреїв — 40 %, українців — 9 %)

Культура У 1907—1908 роках мелітопольський підприємець Ілля Борисович Стамболи (1871—1954) побудував в місті Зимовий театр (пізніше став Палацом культури «Жовтень»), перший в місті кінотеатр (як його тоді називали, електробіограф), літній сад з естрадою і човновою станцією на березі Молочної річки (тепер територія спорткомплексу та санаторію Моторного заводу поруч зі стадіоном «Авангард»).[ http://www.mv.org.ua/?i=3&j=6&m=47 Стамболи Ілля Борисович (1871—1954)], 15 Рід Стамболи: мелітопольське коріння на сайті «Мелітопольських відомостей»; Стамболи Ілля Борисович в довіднику.

У 1869, 1879 і 1898 роках в Мелітополі проходили великі сільськогосподарські виставки.«Виставка на Ярмарковій площі», стаття в «Мелітопольських відомостях».

Українська революція

Розпад Російської імперії В ході Лютневої революції в Російській імперії на зміну старим органам влади приходили нові.

У Мелітополі виник Громадський комітет, який перебрав на себе владні повноваження у місті та повіті. Комітет видавав газету «Відомості» (редактор — Олександр Ліберов). Був призначений повітовий комісар Тимчасового уряду.

4 (17) березня 1917 року у місті на Базарній площі, перед Олександро-Невським собором відбувся мітинг на підтримку Тимчасового уряду. Того ж дня створена Рада робітничих депутатів на чолі із меншовиком А.Бархатовим. Улітку 1917 року відбулись вибори до Мелітопольської міської думи.

Тоді ж виник осередок більшовиків на чолі із Костянтином Бронзосом, Л. І. Вітхіним, І. Є. ДенисенкомБорис Михайлов, «Мелітополь: природа, археологія, історія», глава / sobytiya-leta-oseni-1917-goda «Події літа-осені 1917 року» .

Спроба більшовицького заколоту в Мелітополі та погром 26-29 жовтня 1917 року

25 жовтня (7 листопада за новим стилем) 1917 року в Петрограді стався більшовицький переворот, в результаті якого Тимчасовий уряд було повалено і владу в Росії захопили більшовики. Звістка про державний переворот надійшла у Мелітополь вранці 26 жовтня. Увечері 26 жовтня в зимовому театрі Стамболи зібралася Рада робітничих і солдатських депутатів. Рада прийняла резолюцію, за якою він брав всю владу в місті у свої руки, а міська управа і земство розпускалися. Меншовики та есери не наважилися надати нового режиму відкритий опір.

Серед населення, особливо його найбідніших верств, виник революційний підйом, що вилився у вуличні безлади, підпали і погроми. Голова міської Думи А. Бархатов був змушений запросити з Севастополя загін військових моряків для придушення заворушень. Увечері 26 жовтня сталася пожежа на ґуральні Хохловкіна, і вцілілі від вогню пляшки зі спиртними напоями були розкрадені.

27 жовтня серед п'яних хуліганів, дезертирів і солдатів з'являлися агітатори, які закликали натовп до грабежів і єврейського погрому. У цей же день Жан Міллер на гарнізонному зборах Ради закликав до захоплення державної влади, непокори начальству і арешту офіцерів.

28 жовтня 42-й запасний полк, дві роти 34-го запасного полку, які прибули з Сімферополя, загін Червоної Гвардії і солдати мотоциклетної команди намагалися зупинити погром і оселити в місті порядок. Було затримано 95 призвідників заворушень, у тому числі 23 кримінальних злочинця і 13 солдатів.

Тільки вранці 30 жовтня вуличні заворушення в Мелітополі були зупинені. Також 30 жовтня в місто прибув загін з 376 військових моряків під командуванням Н. Пожарова, але їх допомога у встановленні порядку вже виявилася не потрібна.

Влада в Мелітополі продовжувала залишатися в руках прихильників Тимчасового уряду — меншовиків та есерів. Мелітопольська Рада звинувачувала більшовиків у розпалюванні заворушень та підтримки погромів. 2 листопада Рада прийняла резолюцію про невизнання рішень і декретів II Всеросійського з'їзду Рад робітничих і солдатських депутатів і відмовилась виконувати «Декрет про мир» і «Декрет про землю».Борис Михайлов, " Мелітополь: природа, археологія, історія ", глава perevorot «Жовтневий переворот».

Українська Народна Республіка Згідно з ІІІ Універсалом Української Центральної Ради Мелітополь став частиною щойнопроголошеної Української Народної Республіки. 30 листопада більшовик М. І. Пахомов виніс на голосування Ради пропозицію, щоб міська Рада визнала Раду Народних Комісарів у Петрограді, однак меншовики та есери виступили проти, і пропозиція не пройшла. Тільки 20 грудня мелітопольська Рада повністю перейшла під контроль більшовиків, а М. І. Пахомов став її головою.

На кілька днів в Мелітополь увійшли війська Центральної Ради, але 30 грудня влада в місті знову повернулася до більшовиків. У січні 1918 року в Мелітополі були створені військово-революційний трибунал і військово-революційний штаб, що поклало початок червоного терору. З 21 по 23 січня 1918 пройшли з'їзди міського та повітового Рад.Борис Михайлов, «Мелітополь: природа, археологія, історія», глава 1917-1920/vlast-sovetam «Влада Радам».

Радянський період

Ранній СРСР Після закінчення перших українських визвольних змагань місто опинилося під радянською окупацією.

10 січня 1939 року Мелітополь увійшов до складу новоствореної Запорізької області.

Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 3473 жителі міста.

Друга світова війна

Початок бойових дій У вересні-жовтні 1941 проходили бої, що отримали в німецькій літературі назву «Битва біля Азовського моря». Армії радянського Південного фронту протистояли 1-й армії Манштейна і румунським частинам. Наприкінці вересня 1941 року в ході контрнаступу їм вдалося розбити північніше Мелітополя кілька румунських частин, через що німцям довелося закривати прорив частинами, призначеними для штурму Криму. В результаті було зірване швидке захоплення Севастополя і організована його оборона частинами Приморської армії, евакуйованої з-під Одеси. У свою чергу, німецькі війська, кинувши в бій 1-шу танкову армію перейшли в наступ на початку жовтня, і прорвавши радянську оборону, оточили 18-ту армію Південного фронту на схід Мелітополя. Понад 100 тисяч солдатів і офіцерів попало в полон. Командувач армією генерал-лейтенант А. К. Смирнов загинув. Було втрачено 212 танків і 672 одиниць артилерії. Саме місто було взято 6 жовтня частинами 11-ї армії.

Період окупації