Продромус ( від — «той, що біжить попереду», «предтеча» або «попередник») — термін, який використовується в природознавчих науках для позначення публікації, яка є лише попередньою і призначається бути основою для наступної, більш комплексної праці .
Відомі продромуси: (1805) (1810) (1824–1874) De solido intra solidum naturaliter contento dissertationis prodromus (Ніколас Стено, 1669) — один з перших трактатів, в яких автори намагались пояснити виникнення скам'янілостей. Zoologiae Danicae Prodromus (Отто Фрідріх Мюллер, 1776)
У ботаніці продромусом називають також перелік усіх синтаксонів рослинності певного району із зазначенням розпізнавальних ознак та обґрунтуванням синтаксономічної ієрархіїЭкологический энциклопедический словарь // И. И. Дедю. — Кишинев: Гл. ред. Молдавской советской энциклопедии, 1989. . Наприклад,Шеляг-Сосонко Ю. Р., Дидух Я. П., Дубына Д. В. Продромус растительности Украины. — К.: Наукова думка, 1991. — 272 с.
Див. також Продром — медичний термін для позначення застережливого симптому, який вказує на початок хвороби.
Джерела