Товстолист, товстянка або красула (Crassula L.) — рід трав'янистих сукулентів з родини товстолистих, який має майже космополітичне поширення й містить понад 200 видів.
Етимологія
Назва роду красула (товстолист) походить від — товстий.
Історія Перші два зображення рослин, які через 45 років будуть названі Crassula, з'явилися в садівничих довідниках Європи у 1687 році. У 1753 році, коли Карл Лінней почав складати свою бінарну систему найменувань, він описав 21 вид з цього роду. Справжній бум в «окультуренні» товстянок відбувся на початку XIX сторіччя, коли величезна кількість незнайомих рослин, у тому числі і красул, завозилася в Європу з Південної Африки.
Загальна біоморфологічна характеристика Багаторічні, рідше дво- або однорічні сукулентні рослини. Стебла прямостоячі або стеляться. Іноді деревоподібні чагарники, що сягають до 3 м заввишки. Листя товстянок — округлі, м'ясисті, сидячі, різноманітні за формою. Край листової пластини — суцільний або зубчастий. Листорозміщення — чергове або супротивне, іноді листки зібрані в щільні розетки. При інтенсивному освітленні дуже часто листя багатьох товстянок можуть забарвлюватися в гаму від червонуватих до темно-вишневих тонів, а їхня поверхня — покриватися ворсинками різної щільності або опуклими дрібними сосочками. Квітки — дрібні, 5-членні, зібрані в напівзонтик або щільне головчасте суцвіття. Квітки деяких видів дуже запашні, забарвлені в білий, рожевий, червоний кольори.
Поширення Рід налічує близько 200 видів (див. Список видів роду Crassula), що поширені у Південній і Південно-Західній Африці, на острові Мадагаскар, деякі види зустрічаються у вологих місцях Південної та Західної Австралії, на острові Тасманія. Центром найнасиченішої частини ареалу товстянок є Капська провінція, де виростає три чверті відомих видів.
Вирощування в культурі Товстянки дуже різноманітні за габітусом. Багато видів цих рослин вирощують в домашній культурі. Серед них лідером за популярністю є Crassula ovata або «грошове дерево». Селекціонери вивели багато культурних форм і сортів, в тому числі і гібридних, що свідчить про популярність цих рослин у квітникарів. Вирощують поодиноко, або створюючи мікроландшафтні композиції.
Розмножують насінням, стебловими живцями, або вегетативно окремими листками. Живцювання найкраще проводити навесні, у березні-квітні, живці швидко вкорінюються у вологому піску.
Пересаджують рослину навесні, використовуючи землесуміш, що складається з рівних частин листового і дернового ґрунту, торфу та великозернистого піску, або субстрат для кактусів. Для товстолиста важливо забезпечити хороший дренаж, вирощувати можна у невисокій широкій посудині. Влітку рослину поливають залежно від пересихання ґрунту, взимку полив обмежують, при можливості утримуючи за температури 10 — 12 °C. Товстянки легше переносять посуху, аніж надмірне зволоження, яке може призвести до загнивання коріння і загибелі рослини.
Використання У народній медицині окремі види товстянок використовують як в'яжучий засіб, з них готують протизапальні настоянки для гортані і краплі для очей, а також застосовують як болевгамовуючий заспокійливий засіб при епілепсії і навіть раці.
Охоронні заходи 15 видів роду Товстянка входять до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони ПриродиЧервоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи :
Див. також Список видів роду Товстолист
Примітки
Джерела
Рой Маккалистер. Все о суккулентах. — Санкт-Петербург: ООО "СЗКЭО «Кристалл», 2007. — 208 с., ил. — ISBN 978-5-9603-0061-2 Стор. 160–163 А. А. Буренков. Несколько страниц из жизни крассул.
Посилання
Crassula на сайті «International Crassulaceae Network» Crassula // Український сайт про кактуси та кактусистів Crassula на сайті «The Plant List» Crassula в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду Crassula на сайті «Desert Tropicals» Crassula на сайті Germplasm Resources Information Network (GRIN) Crassula на сайті «Au Cactus Francophone». Tout l'univers des plantes grasses et succulentes Crassula на сайті, присвяченому сукулентним рослинам
Література Бялт В. В., Гапон В. Н., Васильева И. М. Бородник // Товстянка, молодило и другие толстянковые. — М.: ООО «Издательство Астрель», ООО «Издательство АСТ», ООО «Транзиткнига», 2004. — С. 64—67. — 270, с. — (Цветочный калейдоскоп). — 7000 экз. — ISBN 5-17-020601-1 ISBN 5-271-09112-0. ISBN 5-9578-0368-5. УДК 635.9 Андреева Н. Г. Суккуленты и их секреты: справочная литература — Киев: Софія-А, 2007. — 96 с. — ISBN 978-966-8684-35-7, стор. 81 Freire Fierro, A. 2004. 73. Crassulaceae. 73: 5-16. In G. W. Harling & L. Andersson (eds.) Fl. Ecuador. University of Göteborg, Göteborg. Morales Quirós, J. F. 2010. Crassulaceae. En: Manual de Plantas de Costa Rica. Vol. V. B.E. Hammel, M.H. Grayum, C. Herrera & N. Zamora (eds.). Monogr. Syst. Bot. Missouri Bot. Gard. 119: 132–136.