Ана́ній Дми́трович Ле́бідь (11 січня 1898, с. Веркіївка, Ніжинський повіт, Чернігівська губернія — 8 грудня 1937, Ленінградська область) — літературознавець, співробітник ВУАН, дослідник біографії і творчості Михайла Коцюбинського.

Жертва сталінського терору.

Біографічні дані Народився Ананій Лебідь у сім'ї Дмитра Климентійовича та Наталії Василівни Лебедів. У 1900 році його батьки переїхали до Чернігова, де батько працював вихователем у земському сирітському домі, а також разом із М. Коцюбинським в оціночно-статистичному бюро Чернігівського губернського земства.

1916 року закінчив Чернігівську гімназію та вступив до Петроградського політехнічного інституту. У травні 1917 р. призваний в армію і направлений у Петергофську школу прапорщиків, де і пробув до жовтневого більшовицького перевороту, після якого повернувся до Чернігова. Звідси направлений до Київської школи прапорщиків. У часи Гетьманату Павла Скоропадського — служив у Чернігівському окружному суді перекладачем (володів українською, російською, польською та французькою мовами). Підтримав Директорію, а з кінця 1918 р. повернувся в рідний Чернігів, де 1922 року закінчив Інститут народної освіти. Одночасно протягом 1919—1922 років працював у Чернігівському етнографічному музеї, або музеї селянського побуту спочатку на посаді емісара, а з 1920 року — помічника завідувача відділу рукописів. У 1922—1923 роках був членом експертної комісії Чернігівського архіву. З 1923 року читав лекції у Київському педагогічному технікумі імені Б. Грінченка, згодом працював співробітником комісії з видання пам'яток новітнього письменства при ВУАН та секретарем редакції часопису «Життя і революція».

1926 року вступив до аспірантури київської філії Інституту Тараса Шевченка. Рекомендації йому надали, зокрема, академіки С. Єфремов та А. Кримський.

1929 р. заарештований у справі Спілки визволення України, але за браком доведених звинувачень, після семимісячного ув'язнення, був засуджений умовно на 3 роки. Цей арешт унеможливив завершення тринадцятитомного видання творів М. Коцюбинського, з яких до 1929 року вийшло тільки п'ять томів.

Ананій Лебідь викладав на індустріальному робітфаку, був неодружений, проживав з матір'ю та сестрою Юлією (викладачкою хімії на робітфаку), у якої була маленька донька, а її чоловік Карпович теж був засуджений у справі СВУ.

20 квітня 1935 р. Ананій Лебідь був заарештований вдруге і проходив у «справі неокласиків». За тією ж справою проходили Микола Зеров, Марко Вороний, Павло Филипович, Леонід Митькевич, Борис Пилипенко. Слідство тривало більше ніж 9 місяців. А. Лебідь єдиний не визнав жодних звинувачень. Проте це не допомогло, трибунал 1—4 лютого 1936 р. їм усім як «активним учасникам контрреволюційної терористичної організації» визначив покарання — 10 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах з конфіскацією майна.

У червні 1936 року етап прибув на Соловки. Але в жовтні 1937 року окрема трійка Управління НКВС по Ленінградській області ухвалила рішення у новій сфабрикованій справі — розстріляти. Масову страту в'язнів Соловецької тюрми особливого призначення (грудневого етапу 1937 року), як доводять російські пошуковці, виконано, імовірно, в Ленінградській області: згідно з актом, страчений 8 грудня (за деякими даними — 9 грудня) Дзеркало тижня. Україна. № 1(197), 2015. Сергій Шевченко. Володимир Удовенко: дві дати розстрілу.

Родинні зв'язки сестра Юлія (1898 — після 1956) брат Микола мати — Наталія Василівна (померла у 1947 р.)

Творчий доробок Перший твір Коцюбинського // Україна. — 1924. — Кн.3. Невідомий твір Коцюбинського // Україна. — 1924. — Кн.4. Листування П.Мирного з М.Коцюбинським //Науковий збірник ВУАН за 1924 р. — Т. Х1Х. Валеріан Поліщук // Життя й революція. — 1925. — № 1–2. З сучасної української літератури // Життя й революція. — 1925. — № 3. Коцюбинський і жандармське управління (на матеріалах Чернігівського Губархіву) // Червоний шлях. — 1925. — № 3. Шевченко і жандармське управління //Червоний шлях. — 1925. — № 3. До початків літературної творчості Коцюбинського // Україна. — 1925. — № 34. Од символізму до революційної літератури // Життя й революція. — 1925. — № 6-7. Нові матеріали до біографії та творчості К.Стеценка // Музика. — 1925. — № 9-10, № 11-12. Нові придбання рукописного відділу музею В.Тарновського // Бібліологічні вісті. — 1925. — № 1-2. Листи І.Франка до М.Коцюбинського // Життя й революція. — 1926. — № 5. — С. 115—118. Пропащі роки (до біографії М.Коцюбинського) //Україна. — 1927. — Кн. 3. — С. 89—96; «У чужій хаті» (Епізод з виданням творів М.Коцюбинського російською мовою) // Бібліологічні вісті. — 1928. — № 1. — С. 39-46. М. Коцюбинський. Життя і творчість. — К., 1929.

Редактор, разом з М. Рильським, літературної хрестоматії «За 25 літ» («Час», 1926), різних видань творів М. Коцюбинського.

Примітки

Джерела Андрійчук Т. Родина Лебедів у національно-культурному житті Чернігова на початку ХХ ст. // Шрагівські читання: збірник статей і матеріалів / Відп. ред. О. Коваленко. — Чернігів: Видавець Лозовий В. М., 2011. — С.  83—93. Андрійчук Т. «…Я ріс під великим впливом родини Коцюбинського» Репресований коцюбинськознавець Ананій Лебідь (11.01.1898- 8.12.1937) // Матеріали науково-практичної конференції «Феномен Михайла Коцюбинського у художніх вимірах українства» (16—17 вересня 2009 р.) http://kotsubinsky.org/load/naukovi_materiali/materiali_naukovo_praktichnoji_konferenciji_fenomen_mikhajla_kocjubinskogo_u_khudozhnikh_vimirakh_ukrajinstva/3-1-0-10 Ананій Лебідь (1898—1937): трагедія людини та науковця

Посилання «З сучасної української прози» — на Філологічному просторі «Од символізму до революційної літератури» — на Філологічному просторі