Орадя

Орадя ( ; (Великий замок), скор. (замок); ; ) — місто в Румунії, центр повіту Біхор. Розташоване на заході країни, у Кришані, на річці Кереш, поблизу кордону з Угорщиною.

Клімат Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 20.6 °C (69 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -1.1 °С (30 °F).

Історія Поселення на місці теперішньої Ораді було ще за часів Римської імперії. Місто відоме з 1113 р. під латинською назвою ВарадВеликий енциклопедичний словник, що означало «замок». Перша ж згадка про фортецю Ораді датована 1241 р. у зв'язку із підготовкою до оборони від монголо-татар.

Містом поселення стало лише у XVI ст. У середньовіччі Орадя була другим релігійним і культурним центром Угорщини після Буди.

На початку XVIII ст. угорський інженер Франц Антон Хіллебрандт спроектував барокову забудову міста. Починаючи з 1752 р., були побудовані Римо-католицький собор, Палац єпископа, Музей землі Кріс .

Наприкінці Другої світової війни місто було зайнято 12 жовтня 1944 року силами 2-го Українського фронту під час Дебреценської операціїhttp://www.soldat.ru/spravka/freedom/10-roumania.html.

Населення Кількість населення міста в різні роки складала: 1910: 69 000 (румунів: 5,6 %, угорців: 91,1 %) 1920: 72 000 (румунів: 5 %, угорців: 92 %) 1930: 90 000 (румунів: 25 %, угорців: 67 %) 1966: 122 634 (румунів: 46 %, угорців: 52 %) 1977: 170 531 (румунів: 53 %, угорців: 45 %) 1992: 222 741 (румунів: 64 %, угорців: 34 %) 2002: 206 614 (румунів: 70 %, угорців: 28 %) 2011: 196 367 (румунів: 68 %, угорців: 23 %)

За даними перепису населення 2021 року у місті проживали 183 105 осіб.

Національний склад населення міста: Національність Кількість осіб Відсоток румуни 123 625 67,5 % угорці 33 340 18,2 % роми 1 343 0,7 % словаки 374 0,2 % німці 245 0,1 % євреї 114 <0,1 % італійці 77 <0,1 % українці 45 <0,1 % греки 30 <0,1 % серби 16 <0,1 % албанці 15 <0,1 % росіяни-липовани 14 <0,1 % турки 12 <0,1 % поляки 9 <0,1 % болгари 8 <0,1 % татари 4 <0,1 % русини 3 <0,1 % інші народи 264 0,1 % Також у місті проживають хорвати, чехи, вірмени та македонці, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.

Рідною мовою назвали: Мова Кількість осіб Відсоток румунська 123 282 67,3 % угорська 34 503 18,8 % ромська 612 0,3 % словацька 292 0,2 % німецька 113 <0,1 % італійська 84 <0,1 % їдиш 55 <0,1 % українська 37 <0,1 % грецька 25 <0,1 % албанська 15 <0,1 % турецька 14 <0,1 % російська 12 <0,1 % сербська 11 <0,1 % польська 9 <0,1 % болгарська 5 <0,1 % македонська 3 <0,1 % інша мова 264 0,1 % Також рідною мовою називали татарську, хорватську, чеську, русинську та вірменську, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.

Склад населення міста за віросповіданням: Релігія Кількість осіб Відсоток православні 97 411 53,2 % реформати 20 929 11,4 % римо-католики 13 563 7,4 % п'ятдесятники 8 834 4,8 % баптисти 5 927 3,2 % греко-католики 4 528 2,5 % не релігійні 1 451 0,8 % атеїсти 958 0,5 % свідки Єгови 549 0,3 % адвентисти 523 0,3 % інша релігія 509 0,3 % агностики 404 0,2 % лютерани 238 0,1 % євангелісти 230 0,1 % мусульмани 188 0,1 % унітарії 152 <0,1 % іудеї 134 <0,1 % старообрядці 47 <0,1 % православні (сербська церква) 47 <0,1 % євангельські християни 36 <0,1 % євангелісти аугсбурзького сповідання 18 <0,1 % вірмено-григоріанці 4 <0,1 %

Господарство Важливий транспортний вузол і великий промисловий центр країни. Основні галузі — машинобудування (вагони, верстати), текстильна, харчова промисловість. Є виробництво взуття, меблів, хімічних товарів, будматеріалів. Теплова електростанція.

Відомі мешканці міста Аттіла — провідник гунів (V век). Карл Діттерс фон Діттерсдорф — композитор XVII ст. Фріда Кало (Frida Kahlo) — художниця. Бела Кун (Bela Kun) — діяч угорського та міжнародного комуністичного руху. Юлія Вараді (Julia Varady) — співачка (сопрано). Бобикевич-Сора Клавдія Ізидорівна — українська письменниця.

Уродженці Єва Гейман (1931—1944) — єврейська дівчина, яка вела щоденник під час угорського єврейського Голокосту, у якому вона описувала своє життя під нацистською окупацією. Анна Селеш (* 1942) — угорська і румунська акторка театру і кіно. Лайош Біро (1880—1948) — угорський романіст, драматург і сценарист. Ружина Шпіцер (* 1986) — угорська художниця медіа-мистецтва, віце-президент УАЕМ Александру Віктор Мікула (* 1966) — румунський дипломат.

Міста-побратими Івано-Франківськ, Дебрецен, Реймс, Мантуя, Кослада, Іспанія Кошиці, Словаччина Хіросіма,

Примітки