Товстянка альпійська (Pinguicula alpina L.) — вид комахоїдних трав'янистих рослин з роду товстянка (Pinguicula) родини пухирникових (Lentibulariaceae).
Загальна біоморфологічна характеристика
Гігрофіт, гемікріптофіт. Багаторічна трав'яна комахоїдна рослина 5–15 см заввишки. Корінь стрижневий, коричневий, у верхній частині з мочками жовтуватих придаткових коренів, що розвиваються щорічно разом з новою розеткою листя. Стебло одиничне або в числі 2, рідко 3–5, розсіяно залозисто запушене, густіше в нижній частині і під квіткою. Листя в числі 7–13 в прикореневій розетці, товстуваті, дуже крихкі, сидячі, 1,5–4 см завдовжки, 0,5–1,5(2) см завширшки, жовтувато-зелені, з дещо загорнутими на верхню сторону краями, цілокраї, довгасто-еліптичні, тупі, знизу голі, зверху по всій поверхні запушені двома видами волосків: поблизу основи і вздовж центральної жилки простими, на решті частини булавоподібними залозистими волосками. Квітки білі або злегка жовтуваті; чашечка розсіяно залозиста, з довгастими, до верхівки звуженими, гоструватими лопатями, верхня губа її 3-лопатева, з дрібними лопатями близько 2 мм завдовжки, нижня губа дволопатева, віночок білий, з жовтуватими плямами біля основи нижньої губи, іноді зовні розсіяно залозисто волосистий, 8-15 мм завдовжки (разом зі шпорцем); лопаті верхньої губи на верхівці округлі, середня лопать нижньої губи більша від бічних, на верхівці усічена, зрідка з неглибокою виїмкою, з 1–3 жовтими плямами і борідкою волосків, спрямованих всередину квітки; шпорець конічний, на кінці тупий, короткий (коротше половини віночка), спрямований вниз і вперед вигнутий, оранжево-жовтий, усередині залозистий; зав'язь залозисто запушена. Цвіте з кінця травня до кінця липня. Плодоносить у липні-серпні. Коробочка розсіяно залозиста, довгасто-яйцеподібна, догори сплощена, двогранна, тупа, 5-7 мм завдовжки, відкривається 2 зубцями. Насіння коричневі, 1 мм завдовжки, вузько еліптичні, дрібно сітчасті, на кінці з придатком. Розмножується насінням.
Поширення Поширена від тундрової зони до півночі лісової зони і в межах від гірськотундрового до гірськолісового поясу гір Євразії (від Ісландії до Східного Сибіру).
Поширення в Україні В Україні ареал охоплює Закарпатську, Івано-Франківську та Чернівецьку області. Рослини цього виду зустрічаються у високогір'ї Українських Карпат — на масиві Свидовець (гори Близниця та Драгобрат), масиві Чорногора (гори Петрос, Говерла і Піп-Іван, урочище Примаратик), в Чивчинських горах (гори Гнатася, Чорний Діл, Чивчин).
Більшість популяцій займають невеликі площі. Кількість особин від 10 до 50-70, лише окремі популяції (Чорний Діл) налічують понад 100 особин.
Екологія Росте переважно у вологих і перезволожених місцях, часто на крейдяних ґрунтах, по сирих скелях, на мохових, задернованних і незадернованних берегах різних водойм, на болотах в кислому болотистому ґрунті, на мілкоземі кам'янистих розсипів, по берегах струмків, у снігових плям, рідше в заболочених лісах. Опускається водотоками до 1000 м над рівнем моря.
Охорона Занесена до Червоної книги України — природоохоронний статус: рідкісний. Рослини страждають віл руйнування і трансформації екотопів внаслідок випасання худоби, рекреаційного навантаження та заліснення. Охороняється у Карпатському національному природному парку, Карпатський біосферний заповідник, ландшафтному заказнику «Чивчино-Гринявський» (Івано-Франківська область), пам'ятці природи «Білий Потік» (Чернівецька область).
Також входить до Червоних книг Латвійської і Естонської Республік та Східної Фенноскандії.
В Російській Федерації занесена до регіональних Червоних книг наступних регіонів: Архангельської області Тюменської області Свердловської області Ханти-Мансійського автономного округу Республіки Карелія Ненецького автономного округу Ямало-Ненецького автономного округу
Вирощування Товстянку альпійську можна вирощувати в суміші з однієї частини вапняного гравію (від 0,5 до 4 мм) і однієї частини торфу або в суміші з однієї частини торфу, двох частин перліту і однієї частини вермикуліту.
Насіння потрібно витримувати при холодних температурах від −10 °C до 0 °C протягом від 8 до 12 тижнів, щоб воно проросло. Навесні, коли температура піднімається, і ґрунт починає відтавати, насіння повинно бути захищене від цвілі, так поміщене на яскравому сонячному місці. Зазвичай насіння починає проростати з березня по травень. Ґрунт повинен бути завжди дуже вологим.
Після першої зими рослини повинні бути розділені, щоб не росли занадто близько один до одного. Товстянка альпійська формує зимові бруньки, як й інші рослини помірних і холодних широт. Коріння рослини дуже тендітне. Якщо під час пересадки зламати занадто багато коренів, можна втратити рослину. Цей вид потребує холодної зимівлі.
Див. також Список видів роду Товстянка
Джерела
Товстянка альпійська Pinguicula alpina L. // Червона книга України, 2009 Энциклопедия декоративных садовых растений Pinguicula alpina L. // «Плантариум» Ladislav Hoskovec. Pinguicula alpina L. – tučnice alpská / tučnica alpínska // Botany.cz
Література Flora of China Editorial Committee. 2011. Flora of China (Curcurbitaceae through Valerianaceae with Annonaceae and Berberidaceae). 19: 1-884. In C. Y. Wu, P. H. Raven & D. Y. Hong (eds.) Fl. China. Science Press & Missouri Botanical Garden Press, Beijing & St. Louis. Флора Мурманской области. Т. V. Л.: Наука, 1966. С. 178.
Посилання
Pinguicula alpina в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду Pinguicula alpina на сайті Growing Pinguicula alpina // International Carnivorous Plant Society () Carnivorous Plant Database () , Pinguicula alpina // A world of Pinguicula () Thomas Cieslak, Jai Santosh Polepalli, Adam White, Kai Müller, Thomas Borsch, Wilhelm Barthlott, Juerg Steiger, Adam Marchant and Laurent Legendre. Phylogenetic analysis of Pinguicula (Lentibulariaceae): chloroplast DNA sequences and morphology support several geographically distinct radiations // American Journal of Botany Род жирянка — Pinguicula L. // «Мегаэнциклопедия Кирилла и Мефодия»