о. Володимир Діонізійович (Денисович) Герасимович, псевдоніми і криптоніми: Василь Трохимович, Кирик, Шпирка, В. Г., Г-ч, В. (1 (13) жовтня 1870, Золочів — 14 серпня 1940, Терпилівка, нині Підволочиський район Тернопільської області) — священник УГКЦ, письменник, етнограф, культурно-освітній діяч, перекладач, член товариства «Просвіта».

Життєпис Народився в Золочеві в сім'ї судді Дениса Герасимовича. Мати Володимира народилася в Крехові Жовківського повіту. Від 1872 р. упродовж десяти років сім'я проживала у Жовкві, винаймаючи одну із кімнат у василіянському монастирі Різдва ХристовогоШкраб'юк П. Крехів: дороги земні і небесні… — С. 160—161..

Закінчив Львівську духовну семінарію УГКЦ, університет (богословський факультет). Перед висвяченням одружився з Євгенією з роду Шухевичів. Рукоположений у священничий сан 16 грудня 1894 р.Дмитро Блажейовський. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944)… — С. 132. З 1895 року — на служінні: спочатку в селі Семичів, потім у м Тернопіль. З 1899 — у селі Терпилівка, де заснував читальню товариства «Просвіта», хор, аматорський театральний гурток, якими керував.

Виховав дочку Ганну-Зиновію (у шлюбі Когут) — хорову диригентку, композиторку, фольклористку, мемуаристку.

Помер і похований у Терпилівці.

Творча спадщина Опублікував понад 30 художніх творів: оповідань, п'єс, перекладів. З численних фольклорно-етнографічних розвідок Герасимовича опубліковано: «Народні звичаї, обряди та пісні в селі Крехові Жовківського повіту» (в журналі «Правда», 1893, 1894). Герасимович В. Що то таке господарність (економія)? / за Герінгом розповів В. Герасимович. — У Львові: Накладом К. Паньківського, 1894. — 102, 2 с. — (Дрібна бібліотека ; кн. 4).

Оповідання «Домовик» («Неділя», 1895, 21 травня) «Візитація» (1924)

П'єси «Воєнні промисловці» (1917) «Мамона» (1922) «Бантикур умер» (1924) «Клопоти війта Смоктуна» (1934) «На колесі щастя» (1936) У них із симпатією змальовував життя і звичаї сільські трудівників, висміював урядовців, лихварів, осуджував неробство, пияцтво.

Переклади Переклав окремі твори Льва Толстого («Крейцерова соната», 1902), Івана Тургенєва («Перша любов», 1910), Михайла Салтикова-Щедріна, Едмона Ростана («Самаритянка», 1930), К. Райса та ін.

Був знайомий з Іваном Франком (провадив із ним жваве листування), Осипом Маковеєм, Тимофієм Бордуляком, Володимиром Гнатюком, Франтішеком РжегоржемАрсенич П. ГЕРАСИМО́ВИЧ Володимир Денисович (Деонізійович) ..

Примітки

Джерела Арсенич П. І. ГЕРАСИМО́ВИЧ Володимир Денисович (Деонізійович) // Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Львів–Київ : КМ Академія, 2004. — Т. ІІ: Духовенство і Релігійні Згромадження: англійською мовою. — 570 с. — ISBN 966-518-225-0 Матейко Р. Герасимович Володимир Деонізійович // Шкраб'юк П. Крехів: дороги земні і небесні. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Видавництво Отців Василіян «Місіонер», 2002. — 415 с. — ISBN 966-658-033-0.