Коро́ль Оле́г Богда́нович (нар. , с. Лучиці, Сокальський район, Україна) — український перекладач. Автор перекладів із шведської, англійської, польської, чеської, болгарської, німецької, французької мов. Учасник Української й Польської вікіпедій. Живе і працює у Львові.

Найбільше має перекладів зі шведської — двадцять дві книжки (враховуючи журнальні публікації), з яких опубліковано дев'ятнадцять. Переклад з неї почав із творів шведа Віллі Чюрклунда. Переклав п'ять книжок цього сюрреаліста. Загальний обсяг опублікованих і неопублікованих робіт Олега Короля, за його даними, у вересні 2026 року становив 23,072 мільйона машинописних знаків.

Співпрацював з часописами «Post-Поступ», «Формула поступу», «Колоквіум+», «Спортивне рев'ю» і «День». Був літературним редактором газети «Експрес» у Львові.

Перший значний успіх прийшов до Олега Короля у 2007 році, коли вийшла друком його перша книжка — переклад роману американської письменниці Тоні Моррісон «Пісня Соломона» (видавництво «Юніверс», серія «Лауреати Нобелівської премії»).

Життєпис Олег Король народився в Лучицях, у сім'ї Богдана Короля (1929—1992), вчителя української мови та історії, і Марії Король (до шлюбу Шевчук; 1930—2020), вчительки французької мови. 1954 року родина перебралася в село Волицю Львівської області. Там Олег у 1959—1967 роках навчався у восьмирічній школі. Дитинство і юність разом із братом Романом (1956—2023) провів у селі.

Завдяки дідові Степану — вчителеві української та німецької, Олег у неповні чотири роки вмів читати. З дитинства мав потяг до мов і ще в дошкільному віці брав від діда перші уроки німецької. Польської теж вчився від діда й бабці Ганни. Старанно вивчав російську (з радіо і дитячих книжок), у 1950-ті роки мало хто в селі нею володів. Потім, у п'ятому класі, поперечитував мамині підручники французької мови за п'ятий—восьмий класи.

Ще малим Олег Король вирішив, що стане або письменником, або художником. Однак 1969 року, закінчивши середню школу № 1 у Сокалі, вступив до Львівського політехнічного інституту. Працював токарем у сокальській «Сільгосптехніці» та їздив до Червонограда на вечірні заняття. Там вивчав французьку, у вікні між парами ходив додатково ще й на лекції німецької мови. Наступного року вступив на стаціонар цього ж інституту (механіко-технологічний факультет), й там випало так, що вихідний у четвер мали тільки ті студенти, які вивчали англійську. Щоб заощадити собі цей день, Король почав вивчати цю мову з нуля й швидко догнав однокурсників. Ще на першому курсі записався у Львівську бібліотеку іноземної літератури й читав книжки польською, англійською, німецькою, чеською, словацькою та болгарською. Закінчив інститут у 1975-му, працював інженером у відділі технічної інформації на Львівському заводі телеграфної апаратури. Там час від часу доводилося перекладати технічні тексти. У 1976—1978 роках вдосконалював знання англійської на Київських вищих курсах іноземних мов (заочно). 1978 року Олег Король влаштувався на роботу інженера-конструктора у львівській філії тресту «Оргшляхбуд».

Не маючи квартири, Олег Король з 1980-го по 1985 рік у буквальному розумінні слова прожив на своєму робочому місці. У вільний час підробляв, виконуючи студентські курсові проєкти та роботи з різноманітних технічних дисциплін, багато читав. Вперше опублікувався в журналі «Україна» у 1982 році (збірка афоризмів). Ще студентом спробував перекладати Вільяма Сарояна, але серйозно займатися перекладами став наприкінці сімдесятих — на початку вісімдесятих. Відтоді працював майже безупинно — здебільшого «в шухляду». Частина цього доробку вийшла друком значно пізніше (Северський, Моррісон, Юнсон, Енквіст, Чюрклунд), решта залишилася в електронному вигляді. У 1985-му Король ризикнув надіслати свої роботи до «Всесвіту» — і першим опублікованим перекладом стало «Курупіру» чеха Вацлава Кайдоша (1986), а відтак — два оповідання його співвітчизника Едуарда Мартіна. Були й поляки — Станіслав Лем і Єжи Северський. У тому ж таки журналі опубліковано його переклади кримінальних повістей шведів Яна Мортенсона і Марії Ланґ.

1993 року, коли тривала криза й «Оргшляхбуд» мали розформувати, Олег Король різко змінив профіль і влаштувався на роботу літературного редактора в газеті «Post-Поступ». З 1995-го він редагував додатки розваг до газети «Експрес» — «Недільний Експрес» та «Азарт-клуб». Водночас під псевдонімом «Пан Олег» складав для цих видань кросворди, шаради й таке інше — авторське, як-от гігантосворди, іншомовочки, латишівочки, дзеркалівочки, забігайлівки та мутульки. Також провадив рубрику поезії. У ній і опублікував свої два-три вірші. Кільканадцять оповідань і віршів надруковано в різних виданнях, зокрема й сокальських, в альманасі «Соколиний край» і в газеті «Голос з-над Бугу». Паралельно працював літературним редактором у газетах «Формула поступу» (1995—1996), «Колоквіум+» (1995—1996), «Спортивне рев'ю» (1995, коротко) та «День» (1995, коротко). З початку 1996-го Олег Король редагував уже всю газету «Експрес», причому до 1998 року робив це самотужки, без коректорів. І далі готував матеріали для рубрики розваг. Звільнившись у грудні 2008 року, взявся до суто перекладацької роботи. У 1975—1980 роках був одружений з Лідією Лісикевич. Син — Богдан Король (* 1976), науковець Національного університету водного господарства та природокористування. Невістка — Людмила Король (* 1979), економістка. Внуки — Дмитро Король (* 2003) — інженер ІТ-технологій і Владислав Король (* 2019).

Переклади

Зі шведської Марія Ланґ. «Брешуть не тільки вбивці». — К.: «Всесвіт», 1998, № 7 Ян Мортенсон. «Таємниця мексиканських божків смерти». — К.: «Всесвіт», 2000, № 5-6 Генрік Мейнандер. «Фінляндія, 1944: війна, суспільство, настрої». — К.: «Темпора», 2010, 296 стор. ISBN 978-617-569-010-9 Ейвінд Юнсон. «Ще раз, капітане!». — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2013, 152 стор., ISBN 978-966-2362-73-2 Богдан Кентржинський. «Мазепа». — К.: в-во «Темпора», 2013, 454 стор. ISBN 978-617-569-126-7 Пер Улоф Енквіст. «Візит придворного лікаря». — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2014, 276 стор. ISBN 978-617-692-158-5 Віллі Чюрклунд. «Соланж». — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2014, 68 стор. ISBN 978-617-692-203-2 Віллі Чюрклунд. «Паровий коток» (складається із трьох збірок оповідань: «Паровий коток», «Смерть горностая» і «Перестарався коханець»). — Тернопіль, Видавництво «Крок», 2015, 236 стор. ISBN 978-617-692-269-8 Марі Юнґстедт. «Четверта жертва». — К.: в-во «Темпора», 2015, 378 стор. ISBN 978-617-569-212-7 Вернер фон Гейденстам. «Воїни Карла XII». — К.: Видавництво Жупанського, 2015, 336 стор. ISBN 978-966-2355-63-5 Карін Боє. «Каллокаїн». — К.: Видавництво Жупанського, 2016, 184 стор. ISBN 978-966-2355-71-0 Сельма Лаґерлеф. Оповідання «Різдвяний гість», «Історія в Гальстанесі».— Львів: журнал «Дзвін», 2017, № 11, стор. 215—222 Геннінґ Манкелль. «П'ята жінка». — Харків: КСД, 2019, 592 стор. ISBN 978-617-12-5751-1 Сельма Лаґерлеф. «Сага про маєток». — Львів: Апріорі, 2020, 128 стор. ISBN 978-617-629-589-1 Ян Мортенсон. «Таємниця мексиканських божків смерти» — Львів: Апріорі, 2022, 216 стор. ISBN 978-617-629-699-7 Марія Ланґ. «Брешуть не тільки вбивці». — Львів: Апріорі, 2022, 208 стор. ISBN 978-617-629-700-0 Марія Ланґ. «Король наш Конвалія з гаю». — Львів: Апріорі, 2023, 192 стор. ISBN 978-617-629-790-1 Марія Ланґ. «Поглянь — он смерть тебе чекає». — Львів: Апріорі, 2023, 192 стор. ISBN 978-617-629-787-1 Марія Ланґ. «Чорне літо». — Львів: Апріорі, 2024, 168 стор. ISBN 978-617-629-819-9 Сельма Лаґерлеф. Трилогія «Левеншельди» («Перстень Левеншельдів», «Шарлотта Левеншельд», «Анна Сверд»). — Львів: Апріорі, 2024, 576 стор. ISBN 978-617-629-855-7

Неопубліковані твори (в електронній формі): Віллі Чюрклунд. «Вчитель Ма» Марія Ланґ. «Без зворотного квитка» Артур Лундквіст. «Аґадір» Уно Мудін. «Справа поліцая»

З англійської

Вільям Фолкнер. «Світло в серпні». — К.: Видавництво Жупанського, 2013. — 352 с. ISBN 978-966-2355-38-3 Сіддгартха Мукерджі. «Імператор усіх хвороб: біографія раку». — К.: Видавництво Жупанського, 2013. — 520 стор. ISBN 978-966-2355-36-9

Амброуз Бірс. Оповідання. «Вершник у небі», «Чикамоґа», «Один із пропалих безвісти», «Убитий під Ресакою», «Гіпнотизер», «Забите вікно», «Глечик сиропу» // Кур'єр Кривбасу, № 293-294-295, квітень-травень-червень 2014 Мюрієл Спарк. «Портобелло-роуд» (Portobello Road), журнал «Київ», 2014, № 6, стор. 141—157 Джон Фаулз. «Маг». — Харків: Харків: Клуб Сімейного Дозвілля у співпраці з видавництвом «Вавилонська бібліотека», 2016. — 560 с. Наклад 10 000 примірників + 3000 додаткових, на кращому папері. ISBN 978-617-12-1485-9 «Маг». — К.: Букшеф, 2022. — 768 с. ISBN 978-617-548-099-1 Теодор Стерджон. «Воно». — Львів: журнал «Дзвін», 2017, № 1, стор. 261—275 Роберт Артур-молодший. «Післяплата до раю». — Львів: журнал «Дзвін», 2017, № 2, стор. 216—224 Ґрем Ґрін. «Кінець роману». — Харків: КСД, 2017, 224 стор. ISBN 978-617-12-3920-3 Амброуз Бірс. «Зібрання творів». — К.: Видавництво Жупанського, 2017, 390 стор., ISBN 978-966-2355-84-0. Видання містить переклади збірок оповідань «Оповіді про солдатів і цивільних», «У вирі життя» й «Чи може таке трапитися?» Рей Бредбері. «Щось лихе насуває». — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2017, 208 стор. ISBN 978-966-10-5183-5 «Щось лихе насуває». — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2025, 200 стор. ISBN 978-966-10-8951-7 Генрі Вільям Брандс. «Американський колóс: тріумф капіталізму у 1865—1900 роках». — К.: в-во «Темпора», 2017, 760 стор. ISBN 978-617-569-328-5 Френсіс Скотт Фіцджеральд. «Я віддав би життя за тебе». Збірка з 18 оповідань. — Харків: КСД, 2018, 448 стор. ISBN 978-617-12-5082-6 Володимир Набоков. «Справжнє життя Себастьяна Найта». — Харків: КСД, 2019, 222 стор. ISBN 978-617-12-5881-5 Ірвін Ялом. «Коли Ніцше плакав». — Харків: КСД, 2019, 464 стор. ISBN 978-617-12-5060-4 Ірвін Ялом, Мерилін Ялом. «Питання життя і смерті». — Харків: КСД, 2021, 272 стор. ISBN 978-617-12-8925-3 Кріс Воллес, Міч Вайсс. «Зворотний відлік — 1945: атомна бомба та 116 днів, що змінили світ». — Х.: КСД, 2022, 304 стор. ISBN 978-617-12-9609-1. Книжка посіла сьоме місце у Всеукраїнському рейтингу «Книжка року-2022» (номінація «Минувшина»)Оголошено офіційні результати Всеукраїнського рейтингу «Книжка року'2022». Сайт «Буквоїд». Прочитано 01.08.2024 Макс Сеек. «Мисливець на відьом». — Х.: КСД, 2022, 368 стор. ISBN 978-617-12-9859-0 Пітер С. Біґл. «Остання з однорогів», «Два серця». — Львів: Апріорі, 2024, 280 стор. ISBN 978-617-629-881-6 Сідні Шелдон. «Якщо настане завтра». — Львів: Апріорі, 2025, 432 стор. ISBN 978-617-629-938-7 Арчібальд Кронін. «Іспанський садівник» / «Іспанський садівник», «Ґрейсі Ліндсі». — Львів: Апріорі, 2026, стор. 5—180 / 312 стор. ISBN 978-617-629-970-7 Дейвід Елліс. «Дивися глибше». — Львів: Проксіма нова, 2026. — 456 стор. ISBN 978-617-863-458-2

З польської Станіслав Лем. «Професор Доньда». — К.: «Всесвіт», 1988, № 4 Єжи Северський. «П'ять разів убивство». — К.: «Всесвіт», № 3—12, 2002 Яків Гоніґсман. «Катастрофа львівського єврейства (1941—1944)». — Л.: часопис «Ї», 2009, № 58 Станіслав Вінценз. «Уявна дійсність?» — Л.: часопис «Ї», 2009, № 58 Станіслав Вінценз. «Львівські космополіти». — Л.: часопис «Ї», 2009, № 58 Станіслав Лем. «Професор Доньда». у книжці «Із зоряних щоденників Ійона Тихого. Зі спогадів Ійона Тихого. Мир на Землі» із серії «П'ятикнижжя Лемове», том 3. — Тернопіль: Богдан, 2017. — 608 стор. / стор. 360—386. ISBN 978-966-10-4536-0, 978-966-10-4533-9 Станіслав Лем. Теле- і радіоспектаклі «Оповідь першого відмороженого», «Вірний робот», «Подорож професора Тарантоги», «Дивний гість професора Тарантоги», «Година прийняття у професора Тарантоги», «Місячна ніч», «Чи існуєте ви, містере Джонсе?», «Плазування», «Чорна кімната професора Тарантоги», «Листковий пиріг» / «Шестикнижжя Лемове», том 2. — Тернопіль: Богдан, 2021. — 632 стор. / стор. 437—621. ISBN 978-966-10-6663-1

Неопубліковані твори (в електронній формі): Алекси Казберук. «Дальтонія»