Василь Анатолійович Кухарський (2 грудня 1981, м. Радомишль, Житомирська область, Україна — 7 грудня 2023, м. Київ) — український актор театру та кіно, актор Київського академічного драматичного театру на Подолі (2008—2023), військовослужбовець Збройних сил України.

Життєпис

Народився 2 грудня 1981 року у місті Радомишль Житомирської області.

2001 року закінчив диригентсько-хоровий відділ Житомирського музичного училища ім. Віктора Косенка за спеціальністю — керівник хору, диригент, вчитель музики.

2005 року закінчив Київський національний університет театру, кіно і ТБ імені Івана Карпенка-Карого (художній керівник курсу — Валентина Зимня).

З 2008 року — актор Київського академічного драматичного театру на Подолі.

З перших днів повномасштабної війни Василь Кухарський став до лав ЗСУРятували всією країною: від поранень помер відомий актор, який захищав Україну від початку вторгнення.

На фронті з позивним «Актор» служив у першому стрілецькому батальйоні 67 ОМБр ДУК, молодший сержант.

Коли Василь Кухарський після тяжкого поранення потрапив у госпіталь, його навідав відомий американський актор Шон Пенн, який у той час перебував в Україні. Він став перед ним на коліна і сказав: «Я теж актор. як і ти. Але ти справжній герой, тому що захищаєш батьківщину».

Після повномасштабного вторгнення Із перших днів повномасштабного російського вторгнення в Україну став до лав ЗСУ. Був важко поранений в бою у вересні 2023-го. Помер 7 грудня 2023 року у лікарні Києва. Прощання відбулося 10 грудня у театрі на Подолі, відспівування відбулося у Володимирському соборі.

Роботи у театрі Театр «Ательє 16» «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра — Меркуціо «Наскільки важливо бути серйозним» О. Вайльда — Ернст Вордінг «Тригрошова опера» Б. Брехта — Мекі Ніж «Кабаре „Хлам“» за мотивами оповідань Теффі — Сергій Пампухов «Самогубець» А. Ердмана — Подсєкальніков

Театр на Подолі (2008—2023)  — «Звідки беруться діти?» Анатолія Крима; реж. Віталій Малахов — Андрій Зорро  — «Сто тисяч» за п'єсою Івана Карпенка-Карого; реж. Віталій Малахов — Невідомий  — «Люксембурзький сад» за «Двадцяти сонетів до Марії Стюарт» Йосипа Бродського та давньогрецьким міфом про Пігмаліона і Галатею; реж. Ігор Славинський — Поет  — «Мертві душі» Михайла Булгакова за романом Миколи Гоголя; реж. Ігор Славинський — Олексій Іванович, поліцмейстер  — «Льовушка» Анатолія Крима; реж. Ігор Славинський — Точильник  — «На дні» за п'єсою Максима Горького; реж. Віталій Малахов — Васька Попіл  — «Старший син» Олександра Вампілова; реж. Ігор Волков — Бусигін  — «Вічно живі» за Віктора Розова; реж. Віталій Малахов — Борис «Скарби капітана Крюка» — Капітан Крюк «Я — Марія Каллас» — Адміністратор

Фільмографія

 — «Російські ліки» — епізод  — «Новий російський романс» — Ігор, охоронець Алевтини  — «Квіти для сніжної королеви» — епізод 2006 — «Танго кохання» — діджей  — «Повернення Мухтара-4» (28 серія «Практична магія») — гот  — «День залежності» — Олег 2008 — «Хороші хлопці» — блондин 2008 — «Зачароване кохання» — партизанів Сипатого 2008 — «Сила тяжіння» — сутенер 2008 — «Реквієм для свідка» — Зуйков, художник 2008 — «Загін» — епізод 2008 — «Отруєний шип» — вампір 2008 — «Квітка папороті» — Ботанік  — «Повернення Мухтара-5» «Телефонна примара» (9 серія) — співробітник ДНК «Програний хлопець» (69 серія) — хлопець 2009 —2010 — «За законом» — Пєчкін  — «Паршиві вівці» — Шнайдер 2010 — «Маршрут милосердя» — епізод 2010 — «Брат за брата» — епізод  — «Лють» (фільм 7 «Супроводник») — Антон Соколов, помічник депутата Бєляєва 2011 — «Схибності кохання» — коханець Валентини 2011 — «Добридень Мамо!» — Деня  — «Жіночий лікар» (6 серія «Кримінал за життєвими показниками») — Дмитро Дідух  — «Швидка допомога» (1 серія) — Бєляєв, вітчим Арішки 2014 — «Пляж»(Фільм 3 «Курортний роман») — Чесний 2014 — «Манекенниця» — приятель Вадима 2014 — «Давай поцілуємось» — співробітник Тетяни  — «Провідниця» (18 серія «Зламане крило») — Гліб, колишній зек 2016 — «Підкидьки» — Едік Сергєєв — таксист 2016 — «Поганий добрий коп» — Максим Канунніков — колишній хлопець Ольги 2016 — «Майор і магія» — проповідник 2016 — «Краща партія»  — «Ментівські війни. Одеса» Фільм 2 «Небезпечні ігри» — Купа, опер УБОЗ Фільм 3 «Холодна страва» — колишній опер УБОЗ Фільм 4 «Роздача» Фільм 5 «Жерсть»  — «Інший» — епізод 2018 — «У полоні у перевертня»  — «Готель Едельвейс» — Худий 2019 — «Біля причалу» — Руслан 2019 — «Схованки» — Ципу 2019 — «The Forgotten» / «Забуті» — Юра  — «Толока» — Семен Босий 2020 — «Роман з детективом» — епізод  — «Врятувати Віру» — Володимир 2021 — «Відображення»  — «Максим Оса та золото Песиголовця» — козак Максим Оса  — «Редакція» — бджоляр Музичні кліпи

2020 — Океан Ельзи — «Тримай»

Телепроєкти та фестивалі 2007 — Фестиваль хорових колективів духовної музики (Італія, Ла Спеція; Німеччина, Берлін; Австрія, Відень) 2008 — Ведучий художньо-публіцистичних фільмів про рибалку (Студія «Пілігрім»)

Сім'я Наталка Гордій-Кухарська — дружина.

Нагороди та визнання 2012 — ХХ Премія України в галузі театрального мистецтва «Київська пектораль» — лауреат у номінації Найкраще виконання чоловічої ролі (роль Васьки Попела у виставі «На дні») орден «За заслуги» III ступеня (22 січня 2024, посмертно) — за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, сумлінне виконання професійного обов'язку''.

Примітки

Посилання Василь Кухарський

YouTube Short — Чи знаєте ви, що фільм Максим Оса…