Корпус вартових Ісламської революції

Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) ( / сепаг-е пасдаран-е енгелаб-е есламі; зазвичай просто Сепаг або Пасдаран — вартові) — військова гілка виконавчої влади Ісламської республіки Іран. Згідно зі статтею 150 конституції країни існує паралельно зі збройними силами Ірану та відповідає за захист Ісламської революції та її звершень. Офіційно створено Рухоллою Хомейні як військова організація у травні 1979 року після Іранської революції. IISS Military Balance 2006, Routledge for the IISS, London, 2006, p. 187 У той час як Збройні сили Ірану захищають суверенітет країни традиційно, конституційний мандат КВІР полягає в забезпеченні цілісності . «Profile: Iran's Revolutionary Guards» . BBC News. 18 October 2009. Більшість інтерпретацій цього мандату стверджують, що він доручає КВІР запобігання іноземному втручанню в справи Ірану, придушення державних переворотів, здійснених традиційними військовими, та придушення «девіантних рухів», які шкодять ідеологічній спадщині Ісламської революції.

Уряди України, США, Ізраїлю, Саудівської Аравії, Бахрейну, Канади та Швеції, та ЄС визнають КВІР терористичною організацією.

Станом на 2024 рік, КВІР мав приблизно 125 000 особового складу. , на 2025 рік, є основною силою Ірану, яка здійснює оперативний контроль над Перською затокою, «The Consequences of a Strike on Iran: The Iranian Revolutionary Guard Corps Navy» GlobalBearings.net, 15 December 2011. виконуючи роль фактичної берегової охорони. «Басідж» КВІР, воєнізоване добровольче ополчення, має ще приблизно 90 000 активних військовослужбовців. Abrahamian, Ervand, History of Modern Iran, Columbia University Press, 2008 pp. 175–76 Воно керує медіа-підрозділом — «Sepah News» в Ірані. «Picture imperfect» 9 March 2013 The Economist 16 березня 2022 року запроваджено нове незалежне відділення під назвою «Командування захисту та безпеки ядерних центрів», що займається ядерною програмою Ірану.

Виникнувши як ідеологічне ополчення, КВІР відіграє дедалі більшу роль майже в усіх аспектах іранської політики, економіки (включно з енергетичною та харчовою промисловістю) та суспільства. У 2010 році BBC News назвала організацію «бізнес-імперією».

У 2019 році Reuters назвало її «промисловою імперією з політичним впливом».

Розширена соціальна, політична, військова та економічна роль КВІР за Махмуда Ахмадінежада, особливо під час президентських виборів 2009 року та придушення протестів після виборів, змусила багатьох західних аналітиків стверджувати, що він перевершив навіть правлячий клерикальний клас країни за рівнем політичної влади.

У 2019-25 рр. Хоссейн Саламі обіймав посаду чинного головнокомандувача КВІР.

Його убито разом з численними високопоставленими офіцерами під час хвилі ізраїльських ударів, розпочатих 13 червня 2025 року.

Організація Головна роль цих сил полягає у забезпеченні національної безпеки. Вони відповідають за внутрішню та прикордонну безпеку, правоохоронну діяльність, а також за ракетні сили Ірану. Операції КВІР спрямовані на асиметричну війну та менш традиційні обов'язки. До них належать боротьба з контрабандою, контроль над Ормузькою протокою та операції опору. (extract). КВІР покликаний доповнювати традиційну роль регулярних іранських збройних сил, оскільки ці дві сили діють окремо та зосереджуються на різних оперативних ролях.

КВІР — об'єднані сили з власними , ,

повітряними силами,

та спецпідрозділами. Вони також контролюють ополчення Басідж. Басідж — сила, що базується на добровольцях, що налічує 90 000 солдатів регулярної служби та 300 000 резервістів. КВІР офіційно визнаний складовою іранських збройних сил відповідно до статті 150 Конституції Ірану.

Він є окремим та паралельним до іншого роду збройних сил Ірану — Артеш (інше перське слово, що означає армія). Особливо у водах Перської затоки очікується, що КВІР візьме на себе контроль над будь-якою відповіддю Ірану на напади на його ядерні об'єкти.

Історія та структура КВІР утворено 5 травня 1979 року

після Іранської революції 1979 року з метою об'єднання кількох воєнізованих формувань в єдину силу, лояльну новому уряду, та для функціонування як противага впливу та влади регулярних військових, які спочатку розглядалися як потенційне джерело опозиції через свою традиційну лояльність до шаха. З початку нового ісламського уряду Пасдаран (Pasdaran-e Enghelab-e Islami) функціонував як корпус вірних. Конституція Ісламської Республіки доручила захист територіальної цілісності та політичної незалежності Ірану регулярним військовим (Артеш), водночас покладаючи на Пасдаран відповідальність за збереження самої Революції.

Через кілька днів після до Тегерану 1 лютого 1979 року тимчасова адміністрація Мегді Базаргана створила Пасдаран згідно з указом Хомейні від 5 травня. Пасдаран мав на меті захистити Революцію та допомогти правлячим священнослужителям у щоденному забезпеченні дотримання ісламських кодексів та моралі нового уряду. Були й інші, можливо, важливіші, причини для створення Пасдарану. Революція мала спиратися на власні сили, а не запозичувати зіпсовані підрозділи попереднього режиму. Як одна з перших революційних інституцій, Пасдаран допоміг легітимізувати Революцію та надав новому уряду збройну основу підтримки. Більше того, створення Пасдарану стало сигналом як населенню, так і регулярним збройним силам про те, що уряд Хомейні швидко створює власний правоохоронний орган.

Таким чином, Пасдаран, разом зі своїм політичним аналогом, Джихад відбудови та розвитку, приніс новий порядок в Іран. З часом Пасдаран за своїми функціями став конкурувати з поліцією та судовою системою.

Хоча КВІР діяв незалежно від регулярних збройних сил, його часто вважали самостійною військовою силою через його важливу роль в обороні Ірану. КВІР складається з наземних, військово-морських та авіаційних військ, які є аналогічними структурі регулярних збройних сил. Пасдарану було «надано контроль над програмою балістичних ракет Ірану як щодо використання, так і щодо розробки ракет».

Також під егідою «Пасдарану» перебували Сили Басідж (Мобілізаційні сили опору) — мережа, що потенційно налічувала до мільйона активних осіб, до яких можна було звернутися у скрутну хвилину. «Басідж» могли бути спрямовані на допомогу в обороні країни від внутрішніх або зовнішніх загроз, але до 2008 року їх також залучали до мобілізації виборців на виборах та, як стверджується, до втручання в такі дії. Ще одним елементом є Сили «Кудс» — підрозділи спеціального призначення, що відповідають за виконання нетрадиційних бойових завдань і, як відомо, брали участь у наданні допомоги та навчанні різних бойових організацій по всьому світу.

Пасдаран тісно пов'язаний з Верховним лідером Хаменеї, який прийшов до влади в 1989 році, і використовував Пасдаран для завоювання підтримки за допомогою експропрійованих державних ресурсів. Повідомляється, що він сягав "далеко в низи та призначав нових полковників і бригадирів. «Хаменеї мікрокерує всією системою, тому всі йому лояльні. Він гіперактивний та знає кожного командира нижчого рангу і навіть імена їхніх дітей», — стверджує Мегді Халаджі з Вашингтонського інституту близькосхідної політики.

«Басідж» та «Пасдаран» відіграли важливу роль у придушенні , і ця роль дала їм політичну перевагу в Ірані. На думку принаймні одного джерела (Аббас Мілані, директор програми іранських досліджень у Стенфорді), режим «явно… вважав, що втратить контроль, і КВІР та „Басідж“ врятували становище. У результаті КВІР тепер має перевагу. Хаменеї знає, що без КВІР він залишиться без роботи за двадцять чотири години».

, який очолював Корпус вартових ісламської революції з 1997 року, звільнено з посади головнокомандувача Корпусу вартових ісламської революції у серпні 2007 року. Звільнення Сефаві порушило баланс сил в Ірані на користь консерваторів. В аналізі міжнародної преси усунення Сефаві розглядалося як ознака зміни оборонних стратегій Ірану, але загальна політика Корпусу вартових ісламської революції не визначалася особисто його рішеннями.

Провідного іранського вченого-ядерника Мохсена Фахрізаде убито у Тегерані, Іран, 27 листопада 2020 року. Фахрізаде вважався головною рушійною силою таємної ядерної програми Ірану протягом багатьох десятиліть. Газета «Нью-Йорк Таймс» повідомила, що за цією атакою стояв ізраїльський «Моссад», і що , колишній заступник міністра оборони з питань Близького Сходу, назвав смерть Фахрізаде «невдачею для ядерної програми Ірану», і що він також був старшим офіцером Корпусу вартових ісламської революції, і що це «посилить бажання Ірану відповісти силою».

Корпус час від часу роздавав пакети продовольчої допомоги.

Військова структура Наприкінці липня 2008 року з'явилися повідомлення про те, що КВІР проводить кардинальні зміни своєї структури. У вересні 2008 року Корпус вартових ісламської революції Ірану створив 31 дивізію та автономне ракетне командування. Нова структура перетворює КВІР з централізованих на децентралізовані сили з 31 провінційним корпусом, командири яких мають широкі повноваження та владу. Згідно з планом, кожна з тридцяти провінцій Ірану матиме провінційний корпус, окрім Тегеранської провінції, де їх буде два.

Командування кібербезпеки Корпусу вартових Ісламської революції

У 2007 році було створено Командування кібербезпеки як частину кіберзахисту КВІР.

Об'єднаний штаб

Басідж

Спочатку «Басідж Мустазафін» були окремою організацією, але в 1980 році їх об'єднали в Корпус, а з 2008 року вони стали частиною його сухопутних військ.

«Басідж» — воєнізоване добровольче ополчення або «ополчення в цивільному», засноване за наказом аятоли Хомейні в листопаді 1979 року. 4 листопада 1979 року, звертаючись до Корпусу вартових ісламської революції під час кризи із заручниками в Ірані, Хомейні наказав створити армію з «двадцяти мільйонів іранців» (Артеш-е біс мільйон), проголосивши:

Спорядіться, пройдіть військову підготовку та навчайте своїх друзів. Надайте військову підготовку тим, хто не навчений. В ісламській країні кожен повинен бути солдатом і мати військову підготовку. … країна з 20 мільйонами молодих людей [повинна мати] 20 мільйонів стрільців, армію з 20 мільйонів"

Вважається, що ця заява та стаття 151 конституції, яка закликає уряд «забезпечити програму військової підготовки з усіма необхідними умовами для всіх своїх громадян згідно ісламських критеріїв, таким чином, щоб усі громадяни завжди могли брати участь у збройній обороні Ісламської Республіки Іран», стосуються «Басідж».

Хоча «офіційні оцінки Ірану іноді оцінюють їхню загальну чисельність як неповного, так і повного складу у понад 20 мільйонів», інші оцінюють чисельність «Басідж» у «основну чисельність від 90 000 до 600 000» (CSIS, 11 січня 2018 р., с. 4); у 100 000, при цьому «сотні тисяч додаткових „Басідж“ можуть бути мобілізовані у разі повномасштабної війни» (CRS, 23 травня 2018 р., с. 18).

Басідж є «найпомітнышим символом» сили Пасдарану, членів якого «можна побачити на розі вулиць у кожному іранському місті».

Вони (принаймні теоретично) підпорядковуються Корпусу вартових ісламської революції та чинному Верховному лідеру аятоллі Хаменеї та отримують від них накази. Однак їх також описували як «слабко пов'язану групу організацій», включаючи «багато груп, контрольованих місцевими священнослужителями». Наразі Басідж служать допоміжними силами, що займаються такими видами діяльності, як внутрішня безпека, а також допоміжні правоохоронні сили, надання соціальних послуг, організація публічних релігійних церемоній, а також як поліція моралі та придушення зібрань дисидентів.

Сили Кудс

Елітні сили «Кудс» (або Єрусалимські сили), які іноді називають наступником , оцінюються в 2000–5000 осіб.

Це підрозділ спеціальних операцій, що займається діяльністю за кордоном.

Ці сили фактично не беруть участі безпосередньо.

Аерокосмічні сили

Повітряно-космічні сили Корпусу вартових Ісламської революції (IRGCASF; , офіційно акронім NEHSA) —стратегічні ракетно-повітряно-космічні сили у складі Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) Ірану. У 2009 році їх перейменували з Повітряних сил КВІР на Повітряно-космічні сили КВІР.