Кла́вдія Іва́нівна Шульже́нко (11 (24) березня 1906, м. Харків, Харківська губернія, Російська імперія — 17 червня 1984, Москва, РРФСР, СРСР) — радянська естрадна співачка та акторка українського походження, заслужена артистка РРФСР (1945), народна артистка РРФСР (1962), народна артистка СРСР (1971). Під час німецько-радянської війни, вона виконувала пісенні номери радянським солдатам на фронті. За це вона отримала низку державних нагород, в тому числі завдяки своїй акторській діяльності у багатьох радянських фільмах.
Життєпис
Ранні роки За даними книги метричних записівМетричний запис за номером 102 з метричної книги на 1906 рік народження у Харкові, Клавдія Шульженко народилася 11(24) березня 1906 року в Харкові у багатодітній родині бухгалтера Головного управління залізниці Івана Івановича Шульженка та домогосподарки Віри Олександрівни у медичному закладі Олександрівська лікарня. У родині було шестеро дітей. Будинок, де жила сім'я Шульженків був на Москалівці. Є фото будинку, який орендувала сім'я Шульженків. На ньому зображена мати Клавдії, Віра Олександрівна Кочергіна, її рідні сестри, Микола Шульженко, Клава та Зінаїда Григорівна Мішутина, дочка господаря будинку на вул. Котляревській, 25 у Харкові. За іншою версією Шульженко народилася в селі Гущівка Чигиринського повіту Київської губернії (нині с. Вітове Чигиринського району Черкаської області України), звідки в 1910 році її батьки перебралися до Сибіру, і тільки з 1923 року жили в ХарковіГущівка/ //Міста і села України: довідник. Черкащина,2007. Пироженко, О. П., Коцуренко, С. А.Бондарчук, П. М. Шульженко Клавдія Іванівна //Енциклопедія історії України: У 10 т. Редкол. В. А. Смолій /голова/ та ін. К.:Наук. думка,2013.-Т.10:Т-Я.-2013.-С.667.. Однак і документи, і численні книги і публікації, в тому числі спогади самої Шульженко, свідчать про її народження в Харкові. Свою книгу мемуарів під назвою «Коли ви запитаєте мене» Клавдія Іванівна починає словами: «Народилася я в Харкові, на вулиці Володимирській, 45». Про своє дитинство вона писала: «Перше мистецьке враження було пов'язане з батьком — від нього я вперше почула українські народні пісні. Бухгалтер управління залізниці, мій батько серйозно захоплювався музикою: він грав на духовому інструменті — як тоді казали, в аматорському оркестрі, а іноді співав соло в концертах».
Освіта Маленька Клавдія часто слухала свого батька, який чудово виконував українські народні пісні і з дитинства любила співати. «Перше художнє враження було пов'язано з батьком. Від нього я вперше почула українські народні пісні. Він долучив мене до співу, батько мій серйозно захоплювався музикою: він грав на духовому інструменті, як тоді говорили, в аматорському оркестрі, а іноді і співав соло в концертах. Його виступи, його красивий грудний баритон приводили мене в невимовний захват» — так розповідала Клавдія. Клава закінчила початкову школу, вступила до Харківської приватної жіночої гімназії Драшковської, що знаходилась на вул. Сумській, 14. Є фотокартка К.Шульженко — учениця. Найближча подруга Клавдії Шульженко Дьоміна вчилась разом у жіночій гімназії Драшковської, сиділа з нею за однією партою. У Дьоміних було фортепіано «Дрезден» за яким грала і співала майбутня співачка. Клавдія Шульженко разом з подругами брала участь у імпровізованих та благодійних концертах у дворах району, співала такі романси як «Растворил я окно», «Отцвели уж давно хризантемы в саду» та ін. Першою педагогинею Клави була піаністка Солнцева. На вечорах у гімназії Клавдія читала вірші поетів таких, як Олександр Пушкін, Михайло Лермонтов, Іван Нікітін, Семен Надсон. До вступу до театру М. М. Синельникова, відомий вокальний педагог, пізніше професор Харківської консерваторії Микита Чемезов вчив приватно на дому Клавдію нотної грамоти та займався з нею вокалом. Він першим відмітив талант співачки, вчив її майстерності музичного мислення. За порадами М. Л. Чемезова Клавдія відвідувала у драмтеатрі концерти гастролюючих у Харкові артистів, таких як Іза Кремер (квітень 1916) та Надія Плевицька (1919 рік), мистецтво якої запам'яталось на все життя, і у яких виступали також синельниківські актори.
Клавдія Іванівна Шульженко почала виконувати народні пісні наприкінці 1920-х років. На початку березня 1923 року Клавдія прийшла на прослуховування до головного режисера Харківського драматичного театру М. М. Синельникова, який попросив її виконати пісню і запросив концертмейстера, тоді керівником музичної частини театру працював Ісаак Дунаєвський. 17 річна Клавдія Шульженко виконала українську ліричну пісню «Розпрягайте, хлопці, коні», романс «Шелковый шнурок», російську народну пісню «По старой калужской дороге», «Эти платочки». Режисер запросив її вже наступного дня прийти на репетиції оперети «Перикола». Режисер театру виявив у неї рідкісний за тембром ліричний голос і абсолютний слух, а Ісаак Дунаєвський порекомендував Клавдії взяти участь у конкурсі артистів естради або, принаймні, перейти до Театру музичної комедії. Пізніше співачка згадувала: «Дунаєвський блискуче акомпанував, я й досі думаю, що мене взяли на сцену через його гру».
Харківський період Синельников побачив у Шульженко здібності, визначивши майбутній вибір співачки. На репетиціях і у відкритій режисером театральній школі Синельников намагався розкрити творчу індивідуальність актриси. У театральні постановки режисер включав спеціальні музичні номери для пісень у виконанні К. Шульженко. Шульженко повинна була, за Синельниковим, грати пісню, як грають виставу, розкривати її драматургію, і одній виконувати у пісні всі ролі, у цьому була її творча своєрідність. Перший сценічний дебют Клавдії Шульженко був у 17 років, актриса зіграла роль Абігайль у виставі ХДТ «Склянка води» Ежена Скріба. У той вечір з нею виступали Володимир Максимов і Віра Юренєва. Оперетта «Перікола» Жака Оффенбаха — вистава для К. Шульженко і І. Дунаєвського у синельниківському театрі. Клавдія Іванівна виступала як співачка, а Дунаєвський диригував оркестром. Потім була роль співачки у виставі «Ідіот» Достоєвського.
У 1923 році вона стає артисткою Харківського українського драматичного театру та дебютує як актриса, виконала романс «Звёзды на небе» у виставі «Страта» () Григорія Ге у ХДТ. На афіші було написано, що співачка у ресторані — Клавдія Шульженко. Артистка виступала у дивертисментах — концертних відділеннях, що відбуваються після вистав. На дивертисментах виконувались монологи, вірші, пісні і романси, уривки з спектаклів, мелодекламації. Співачка усвідомлювала поєднання пісні і сценічної мініатюри. Прикладом сценічної мініатюри стала пісня «Три вальса» у виконанні К. Шульженко, де співачка проявляла гумор, лірику, драматизм, тонку іронію, переживаючи людську долю, про яку розповідала у пісні.
У 1925 році К. Шульженко перейшла до Червонозаводського театру ім. Раковського, який працював у Народному домі у Харкові (вул. Старомосковська, 94) і виступала у клубах та естрадних майданчиках. У Червонозаводському театрі співачка познайомилась з актором, автором естрадних мініатюр та сценаріїв Євгеном Брейтігамом. Музику до його віршів писав майбутній відомий український композитор Юлій Мейтус. Виникло творче тріо Брейтігам-Шульженко-Мейтус. Концертмейстершею у Клавдії Шульженко стала досвідчена Єлизавета Резникова. Зустріч з Ю. Мейтусом була вдачею для молодої співачки. Є. Брейтігам написав десять віршів для К. І. Шульженко, з них відомі чотири із музикою Ю. Мейтуса — «На санках», «Силуэт», «Красный мак», «Красная армия». В репертуарі Клавдії Шульженко з'явилася пісня «Кирпичики», яка принесла їй справжню народну популярність.
У 1927 році співачка виконувала твір Ю. Мейтуса «Гренада» та ін. За сюжетом пісеньки «Кирпичики» було знято художній фільм. З жовтня 1927 року К. Шульженко стала актрисою Харківського театру російської музкомедії. За сезон, що провела Клавдія Шульженко, театр поставив вистави: «Игра с джокером», «Женихи», «Кавалер», «Миг счастья», відновив спектаклі «Граф Люксембург», «В стране долларов». Навесні 1928 року пересувний робітничо-селянський театр, в якому брала участь Клавдія Шульженко, чотири місяці гастролював Харківською областю. Виступали у Нововодолазькому, Таранівському, Зміївському, Чугуївському, Біло-Колодязькому, Вівчанському, Золочівському, Богодухівському, Охтирському районах. Було поставлено 95 вистав: «Овеча криниця», «За двома зайцями», «Гайдамаки», «Комуна в степах», «Наталка-Полтавка» та ін. На численних концертах, сценах літніх площадок, клубів співала К. Шульженко пісні і романси.
Переїзд до Росії У 1928 році Шульженко співала в Ленінграді, це був Маріїнський театр. Багато виступала с концертами. Взимку Клавдія Іванівна поїхала до Москви. У потязі співачка познайомилась з одеситом, досвідченим артистом естради Володимиром Кораллі. До цього Кораллі виступав у Харкові, дуже сподобався як артист К. Шульженко. У 1929 році Шульженко гастролювала у Києві, Нижньому Новгороді. 1929 року К. Шульженко виступила на сцені Московського мюзик-холу і була запрошена до трупи Ленінградського мюзик-холу, де одним з зірок був Леонід Утьосов зі своїм джазовим колективом. . У 1930 році Шульженко із Є. Резніковою виступили на історичному будівництві Харківського тракторного заводу. У Клавдії Шульженко був наречений, поет І. Григор'єв. Володимир Кораллі приїхав на весілля, але, як і обіцяв не як гість, а у якості нареченого. В підсумку 1930 року Шульженко стала дружиною Кораллі. Весілля Клавдії Шульженко з Володимиром Кораллі відбулось у Харкові на вул. Римарській, 19, на третьому поверсі на квартирі Мейтусів.
У Ленінградському мюзик-холі у 1931 році Клавдія Шульженко грала у прем'єрній постановці вистави «Умовно вбитий». Музику до цієї вистави написав Дмитро Шостакович, а за диригентським пультом стояв Ісак Дунаєвський. У травні 1932 року у Шульженко і Кораллі народився син Ігор. У 193 році Шульженко і Кораллі знялись у фільмі «Хто твій друг?». За В. Сєчиним, першим твором, записаним на платівку К. І. Шульженко була українська народна пісня «Розпрягайте, хлопці, коні». В 1936 році були зроблені грамофонні записи Клавдії Шульженко. Клавдія Шульженко виконувала танго «Утомленное солнце», «Дружба (Когда простым и нежным взглядом…)», «Андрюша», «Дядя Ваня». 1937 року Шульженко стала солісткою джаз-оркестру, керівником якого був Яків Скоморовський. Є фото К. І. Шульженко перед концертом у парку ЦБЧА у 1938 році.
Актриса грала, виконуючи сюжетні пісні «Руки», «Записка», «Челита» та ін. У 1939 році співачка брала участь у 1-му Всесоюзному конкурсі артистів естради, співала пісні «Челита», «Записка», розділивши третю премію з Марією Мироновою. Серед конкурсантів був й молодий Аркадій Райкін.
У 1940 році в Ленінграді К. Шульженко організувала свій джаз-оркестр, виступи якого були театралізовані, виконувала й пісні з гумором «Курносый», «О любви не говори» (пізніше її виконувала Алла Пугачова), «Голубка», «Упрямый медведь», «Нюра».
Друга світова війна Коли почалася війна з нацистською Німеччиною, Шульженко гастролювала в Єревані. Клавдія разом із чоловіком вступила до лав армії, а їхній джазовий оркестр отримав статус фронтового.
У липні 1942 року Ленінград був в облозі, на фронті знаходилося безліч солдатів, і атмосфера була похмурою і жорстокою, але в ці непрості дні з'являється Клавдія Шульженко, яка завдяки своєму яскравому голосу змогла багатьом дати надію в цей важкий час. Співачка і актриса Клавдія Шульженко була співзасновником джазового оркестру і безкоштовно давала концерти для Червоної Армії, так само, як і армія захищала Ленінград.