Олександр Петрович Андреєв ( , село Березово, тепер Пронського району Рязанської області, Російська Федерація — , місто Москва) — радянський військовий діяч, генерал-полковник авіації, командуючий 17-ю повітряною армією Київського військового округу. Депутат Верховної Ради УРСР 9-го скликання. Кандидат військових наук. Герой Російської Федерації.

Біографія Народився у багатодітній селянській родині.

У 1940 році закінчив Пронську середню школу. З 1940 року вчився у Рязанському педагогічному інституті і одночасно — в Рязанському аероклубі. Після введення плати за навчання був вимушений покинути навчання через скрутне матеріальне становище сім'ї, працював на складі речового постачання Рязанського військового артилерійського училища.

У Червоній Армії з вересня 1941 року. У 1943 році закінчив Руставську авіаційну школу Грузинської РСР. У 1943 році служив в 26-му запасному авіаційному полку у місті Сандар Грузинської РСР.

Учасник німецько-радянської війни з листопада 1943 року. Увесь бойовий шлях пройшов старшим льотчиком — повітряним розвідником у складі 249-го винищувального авіаполку (з квітня 1944 року — 163-й гвардійський винищувальний авіаційний полк) 229-ї винищувальної Таманської Червонопрапорної авіаційної дивізії 4-ї повітряної армії, який діяв у складі Окремої Приморської армії, з квітня 1944 — на 4-му Українському, з червня 1944 — на 2-му Білоруському фронтах.

Член ВКП(б) з 1945 року.

Після війни продовжив службу в Радянській Армії. Командував ескадрильєю, винищувальним авіаційним полком у місті Батайську.

У 1950—1953 роках — слухач Військово-повітряної академії.

У 1953—1960 роках — заступник командира, командир 704-го навчального авіаційного полку Качинського авіаційного училища льотчиків. У 1960—1961 роках — старший штурман — льотчик Краснодарського об'єднаного авіаційного училища.

У 1961—1963 роках — заступник командира 11-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії Південної групи військ (Угорщина).

У 1965 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР.

У 1965—1967 роках — командир 11-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії Південної групи військ (Угорщина).

У 1967—1970 роках — заступник командувача 4-ю повітряною армією Північної групи військ.

У червні 1970—1973 р. — командувач 73-ю повітряною армією Середньоазіатського військового округу.

У 1973—1979 роках — командувач 17-ю повітряною армією Червонопрапорного Київського військового округу (командувач авіацією Червонопрапорного Київського військового округу).

У 1979—1989 роках — начальник кафедри оперативного мистецтва ВПС у Військовій академії Генерального штабу Збройних сил СРСР імені Ворошилова. Автор багатьох наукових праць з питань застосування авіації.

З жовтня 1989 року — у відставці.

Проживає у Москві. З 1998 року — голова регіональної Асоціації громадських об'єднань міста-героя Москви.

Звання генерал-лейтенант авіації генерал-полковник авіації (1975)

Нагороди Герой Російської Федерації (8.05.1995) орден Леніна (1967) орден Трудового Червоного Прапора (1982) два ордени Червоного Прапора (10.09.1944, 24.05.1945) два ордени Червоної Зірки (22.04.1944, 1956) два ордени Вітчизняної війни 1-го ст. (18.04.1945, 11.03.1985) орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ст. (1977) лицарський хрест ордену «Віртуті Мілітарі» (Польща) медалі заслужений військовий льотчик СРСР (1973)

Література Депутати Верховної Ради УРСР. 9-те скликання — 1975 р.

Посилання