Мапи Фрідріха фон Міґа — військово-топографічні мапи Галичини кінця XVIII ст. (1779—1783) зі збірки Йосифінського картографування фондів австрійського Військового архіву. Мірило — 1:28 800. Створені на основі топографічних обмірів Східної Галичини, які розпочали під керівництвом фельдмаршала-генерала Зеегера, продовжив обер-лейтенант Фрідріх фон Міґ (), у 1783—1787 роках — майор Вальдау.

Історія Історія створення карти почалася в 1763 році, коли імператриця Марія-Терезія розпорядилася почати картографування земель своєї імперії. Але основна робота по зйомці місцевості проходила вже за часів наступного імператора — Йосифа II. Тому в історії цей процес відомий більше як Йосифінське картографування (). Частину карти по Галичині та Володимирії зазвичай називають «Мапою фон Міґа», за прізвищем керівника — інженера, обер-лейтенанта квартирмейстерства австрійського ГШ, — Фрідріха фон Міґа.

Картографічні матеріали квартирмейстерства ГШ були створені в 1749—1854 роках для 45 окремих австрійських коронних країв, сусідніх областей або земель. Картографи охопили територію середньої Європи: на півночі — від Нідерландів до узбережжя Північного моря і Західного Бугу в місці його впадання у Віслу; на південному сході — до Валахії (частина нинішньої Румунії); на півдні — до узбережжя Адріатичного моря, Італії та Провансу; на заході — до південно-західної Німеччини та окремих земель Франції.

Всього було створено 4685 аркушів карти, з них по Галичині та Володимирії — 413 аркушів. Аркуші мають розмір близько 63x42 см. Масштаб даної карти 1:28 800.

У Галичині з 1772 року картографування виконувалося двома паралельними групами, в результаті чого було створено 2 карти — Йозефа Лізганіга і Фрідріха фон Міґа.

Назви населених пунктів подано польською мовою, що стосується більшості топонімів — річок, гір, урочищ, а також часто сіл, то стосовно них, як правило, використовувалися місцеві українські назви.

Опис Один лист мапи охоплює територію 1,6×2,44 милі, або близько 4-х квадратних миль. На мапах є значна частина зниклих у XVIII—ХХ століттях поселень, хуторів, млинів, пасік, корчм та заїжджих дворів. Добре позначені старі ліси, дороги, пагорби, старі русла річок та струмків, болота, які в наш час можуть бути кардинально змінені під час меліоративних робіт, що може допомогти при історичних та будівничих розвідках, визначенні перспективних місць для пошуку монет та інших артефактів.

2006 року у видавництві НУ «Львівська політехніка» вийшла друком книга «„Карта Ф. фон Міґа“ (1779—1782 pp.) як джерело до містознавства Галичини» за авторством професора кафедри історії містобудування НУ «Львівська політехніка» Галини Петришин.

Примітки

Джерела

Посилання Лемберг Леополь Львув Львів та околиці на мапі, 1783 Europe in the XVIII century (Мапи Фрідріха фон Міґа)