Євген Євгенович Черкашин (* 1905, с. Грибовиця — † 1982, Львів) — український хімік, кристалохімік, засновник Львівської кристалохімічної школи, професор Львівського університету.
Біографічні відомості
Народився 27 грудня 1905 року в селі Грибовичі Волинської області в родині священика Євгена та Домни Черкашиних.
1926-1928 - навчання у Харківському хіміко-фармацевтичному технікумі;
1928-1932 – навчання на хімічному факультеті Харківського інституту народної освіти (Харківський фізико-хіміко-математичний інститут, нині Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна);
1932-1935 – аспірант Науково-дослідного інституту хімії Харківського університету;
1935-1937 – науковий співробітник Інституту хімії Харківського університету;
1937 – захист кандидатської дисертації “Потенціали сплавів” і зарахування на посаду доцента Харківського університету;
1938 – присвоєння вченого звання доцента Харківського університету по кафедрі фізичної хімії;
1939-1941 – доцент кафедри неорганічної хімії Харківського університету;
1945-1968 – доцент, професор, завідувач кафедри неорганічної хімії Львівського університету;
1968-1982 – професор кафедри неорганічної хімії та старший науковий співробітник науково-дослідної частини Львівського державного університету імені Івана Франка.
Праці та проблематика досліджень 1. Петренко Г.І., Черкашин Є.Є. Потенціали стопів срібла з цинком // Уч. записки Харків. держ. ун-ту.- 1935.- № 2-3.- С. 121-126.
2. Petrenko G.I., Tscherkaschin E.E. Die Potentiale der Silber-Zink Legierungen // Z. Elektrochem.- 1936.- B. 42.- S. 398-400.
У статтях №1 і №2 показано, що кожна фазова область характеризується власними змінами потенціалів в часі та може бути використана для побудови діаграм стану.
3. Петренко Г.І., Черкашин Є.Є. Твердість сплавів срібла з цинком // Уч. записки Харків. держ. ун-ту.- 1936.- № 4.- С. 45-48
4. Petrenko G.I., Tscherkaschin E.E. Die Härte der Ag-Zn Legierungen in Abhängigkeit von ihrer Zusammensetzung // Z. anorg. Allg. Chem.- 1936.- B. 227, N. 4.- S. 415-416.
У статтях №3 і №4 досліджено методом твердості всі фазові області діаграм стану.
5. Петренко Г.І., Черкашин Є.Є. Фізико-хімічний аналіз системи стопів свинець-кадмій // Укр. хим. журн.- 1937.- Т. 12, № 9.- С. 385-396.
Методами термічного аналізу, електропровідності та електрорушійних сил досліджено систему Pb-Cd, описано виділення фаз при старінні.
6. Петренко Г.І., Черкашин Є.Є., Єрмолаєва Є.В. Потенціали стопів свинцю з кадмієм // Уч. записки Харків. держ. ун-ту.- 1938.- № 13.- С. 57-61.
На основі дослідження потенціалів встановлено границі фаз.
7. Черкашин Е.Е., Петренко Г.И. Исследование фазовых равновесий в системе алюминий-серебро методом термического анализа и электропроводности // Журн. общей химии.- 1940.- Вып. 16.- С. 1527-1530.
Досліджено систему Al-Ag в області 0-16 ваг.% Al.
8. Лашко Н.Ф., Петренко Б.Г., Черкашин Е.Е. Механические исследования чугунов // Уч. записки Харків. держ. ун-ту.- 1940.- № 19.- С. 317-325.
Вивчено необхідні умови для проведення механічних досліджень чавунів (ударний прогин, твердість, статичний прогин, статичний розрив).
9. Черкашин Е.Е., Толмачев В.Н. К вопросу исследования границ насыщения металлических твердых растворов // Труды Инст. химии Харьков. гос. ун-та.- 1941.- Т. 5.- С. 263-270.
Методом розриву встановлено границі розчинності Sb в Pb (від 0,5% при 110,8ºС до 1,5% при 190,2ºС).
10. Черкашин Є.Є. Хімічна активність інтерметалічних сполук // Доп. повідомл. (Львів. держ. ун-т).- 1947.- Вип. 1.- С. 131.
Вивчено взаємодію сполук Ag5Al3 і Mg2Pb з сухим і вологим повітрям.
11. Черкашин Є.Є., Гладишевський Є.І. Хімічна активність стопів алюмінію з магнієм // Наук. записки (Львів. держ. ун-т). Сер. хім.- 1948.- Т. 9, Вип. 1.- С. 81-82.
Досліджено хімічну активність сплавів системи Mg-Al у водних розчинах HCl, H2SO4 і NH4Cl.
12. Черкашин Е.Е., Деркач Ф.А., Пржеволоцкая С.М. Химические реакции интерметаллических фаз. I. Разрушение интерметаллических соединений Ag5Al3 и Mg2Pb // Журн. общей химии.- 1949.- Т. 19, № 5.- С. 798-804.
Вивчено взаємодію сполук Ag5Al3 і Mg2Pb з сухим і вологим повітрям; встановлено природу хімічних процесів, які при цьому протікають.
13. Черкашин Е.Е., Крипякевич П.И. Классификация промежуточных фаз с точки зрения химической индивидуальности // Изв. Сектора физ.-хим. анализа.- 1949.- Т. 19.- С. 443-451.
Приведена характеристика проміжних металічних фаз (протяжність області гомогенності, властивості, структура, упорядкованість), запропонована їхня класифікація, термінологія та способи позначення.
14. Черкашин Е.Е., Черкашина Ф.М. Криоскопия как метод физико-химического анализа // Докл. АН СССР.- 1949.- Т. 69, № 4.- С. 561-564. Робота представлена акад. Г.Г. Уразовим.
На прикладі органічних систем, опрацьовано метод побудови експериментальних, розрахункових і ідеальних залежностей молярних концентрацій розчинених речовин від їхньої активності.
15. Черкашин Є.Є., Гладишевський Є.І. Хімічні властивості інтерметалічних фаз. ІІІ. Хімічні реакції γ-фази стопів Al-Mg // Наук. записки (Львів. держ. ун-т). Сер. хім.- 1949.- Т. 13, Вип. 2.- С. 63-68.
Досліджено розчинність γ-фази системи Mg-Al у водних розчинах HCl і NH4Cl.
16. Черкашин Є.Є., Гладишевський Є.І., Крип’якевич П.І. Хімічні властивості інтерметалічних фаз. IV. Рентгенографічне дослідження залишків після екстракції Mg і Zn з їх стопів з Ni і Cu // Наук. записки (Львів. держ. ун-т). Сер. хім.- 1949.- Т. 13, Вип. 2.- С. 69-76.
Показано, що залишки після екстракції Mg і Zn з сполук MgNi2, MgCu2 та MgNiZn складаються з Cu або Ni з розмірами кристалітів ~0,500 Å.
17. Крипякевич П.И., Черкашин Е.Е. Об условиях образования интерметаллических фаз типов MgCu2, MgZn2 и MgNi2 // Успехи химии.- 1950.- Т. 19, Вып. 3.- С. 361-378.
Розглянуто 60 літературних джерел, приведена ґрунтовна характеристика структур, склад, умови утворення та тип хімічного зв’язку для 800 інтерметалічних сполук; описано бінарні фази Лавеса.
18. Крипякевич П.И., Гладышевский Е.И., Черкашин Е.Е. Кристаллическая структура тройной фазы CuMgSn // Докл. АН СССР.- 1950.- Т. 75, № 2.- С. 205-207. Робота представлена акад. Д.С. Белянкіним.
Встановлено, що нова сполука CuMgSn кристалізується в структурному типі CaF2, та не утворює твердих розчинів з ізоструктурною сполукою Mg2Sn.
19. Черкашин Е.Е., Гладышевский Е.И. Способ получения медных порошков выщелачиванием медных сплавов // Автор. свидетельство № 99064.- 1950 (Мин. цветной металлургии СССР).
Запропоновано новий спосіб одержання мідних порошків (скелетних каталізаторів) з великою хімічною активністю та необхідною вторинною зернистістю.
20. Черкашин Е.Е., Теслюк М.Ю., Малеев И.И. Криоскопическое исследование органических систем с анилином // Наук. записки (Львів. держ. ун-т). Сер. хім.- 1952.- Т. 21, Вип. 3.- С. 79-92.
Показано, що в системі C6H5NH2-C6H5COOH бензойна кислота повністю димеризована.
21. Гладишевський Є.І., Крип’якевич П.І., Черкашин Є.Є. Хімічні властивості інтерметалічних фаз V. Дослідження залишків після екстракції магнію із стопів з міддю та нікелем // Наук. записки (Львів. держ. ун-т). Сер. хім.- 1952.- Т. 21, Вип. 3.- С. 83-88.
Показано, що порошки, одержані після екстракції Mg водним розчином хлоридної кислоти із сплавів CuMg2 і NiMg2, є кристалітами Cu і Ni з меншими розмірами та більшою активністю у порівнянні з порошками екстрагованими з сполук Cu2Mg i Ni2Mg.
22. Крипякевич П.И., Гладышевский Е.И., Черкашин Е.Е. Кристаллическая структура фазы Cu2Cd // Докл. АН СССР.- 1952.- Т. 82, № 2.- С. 253-256. Робота представлена акад. Д.С. Белянкіним.
Встановлено, що сполука Cu2Cd кристалізується в структурному типі MgZn2.
23. Крипякевич П.И., Черкашин Е.Е. Систематика двойных интерметаллических фаз // Изв. Сектора физ.-хим. анализа.- 1954.- Т. 24.- С. 59-123.
Вперше запропонована систематика 1800 бінарних інтерметалічних сполук, основана на структурних і кристалохімічних характеристиках (послідовність укладки, наявність атомних груп, залежність кількісного складу від валентності).
24. Гладышевский Е.И., Черкашин Е.Е. Твердые растворы на основе металлических соединений // ІІІ Всесоюз. совещ. физ.-хим. анал. Тез. докл. М., 1955.- С. 128-130.
Розглянуто та систематизовано умови утворення твердих розчинів і їхньої протяжності.
25. Черкашин Е.Е., Теслюк М.Ю. Физико-химическое исследование системы Cu-Mg-Sn // ІІІ Всесоюз. совещ. физ.-хим. анал. Тез. докл. М., 1955.- С. 133-135.
В системі Cu-Mg-Sn окрім сполуки CuMgSn знайдено сполуку Cu4MgSn, структура якої належить до нового структурного типу, що є надструктурою до типу Cu2Mg. Визначено розчинність третього компоненту в бінарних сполуках.
26. Гладышевский Е.И., Черкашин Е.Е. Взаимная растворимость никель – арсенидных соединений NiSb и Ni3Sn2 // Наук. записки (Львів. держ. ун-т). Сер. хім.- 1955.- Т. 34, Вип. 4.- С. 51-55.
Встановлено утворення неперервного ряду твердих розчинів NiSb-Ni3Sn2, в якому спостерігається заміна атомів Sb на атоми Sn з додатковим включенням атомів Ni.
27. Черкашин Е.Е., Приб О.А. Об определении молекулярного веса ассоциированных веществ в растворе // Наук. записки (Львів. держ. ун-т). Сер. хім.- 1955.- Т. 34, Вип. 4.- С. 91-97.
Встановлено, що бензольні розчини CCl4 та о-нітрофенолу близькі до ідеальних; спирти та мурашина кислота утворюють асоціати, а оцтова і пропіонова кислоти димеризовані.
28. Черкашин Е.Е., Гладышевский Е.И., Теслюк М.Ю. Исследование системы медь-магний-олово в области Cu-Cu2Mg-CuMgSn // Изв. Сектора физ.-хим. анализа.- 1956.- Т. 27.- С. 212-216.
Визначено границі областей гомогенності твердого розчину Sn в MgCu2 та тернарної сполуки Cu4MgSn.
29. Гладышевский Е.И., Черкашин Е.Е. Твердые растворы на основе металлических соединений // Журн. неорган. химии.- 1956.- Т. 1, Вып. 6.- С. 1394-1401.
На основі літературних даних і результатів власних досліджень встановлено загальні закономірності утворення твердих розчинів третього компоненту в бінарних інтерметалічних сполуках.
30. Черкашин Е.Е., Гладышевский Е.И., Крипякевич П.И., Кузьма Ю.Б. Рентгеноструктурное исследование некоторых систем переходных металлов // Совещ. исслед. диаграмм состояния металл. систем. Тез. докл. М.: Изд. АН СССР, 1956.- С. 24-26.
Встановлено утворення та визначено кристалічну структуру 15 нових сполук.
31. Черкашин Е.Е., Гладышевский Е.И., Крипякевич П.И., Кузьма Ю.Б. Кристаллическая структура тройных соединений в системе марганец-кобальт-кремний // ІІ Совещ. кристаллохимии. Тез. докл. М.: Изд. АН СССР, 1957.- С. 75-77.
В системі Mn-Co-Si встановлено утворення чотирьох сполук: Co2MnSi (тип CsCl), Mn3Co3Si2 (тип MgZn2), Mn12Co3Si5 і Mn9Co5Si6 (структури споріднені до σ-фаз).
32. Черкашин Є.Є., Крип’якевич П.І., Франкевич Д.П. Потрійні тверді розчини в системі мідь-магній-кадмій // Доп. АН УРСР.- 1957.- № 1.- С. 33-37. Робота представлена акад. О.І. Бродським.
Встановлено, що розчинність третього компоненту в сполуках MgCu2, CuCd3 і Cu5Cd8 пов’язана з розмірами атомів.
33. Черкашин Є.Є., Гладишевський Є.І., Крип’якевич П.І. Сполуки перехідних металів з берилієм, силіцієм, германієм та оловом // Доп. повідомл. (Львів. держ. ун-т).- 1957.- Вип. 7.- С. 180-183.
Досліджено кристалічну структуру 12 сполук: MnBe3-13 (тип MgCu2), CrBe12, MoBe12, VBe12 і NbBe12 (тип ThMn12), Co2MnSi (тип CsCl), Co2MnGe, Ni2MnGe, Co2MnSn і Ni2MnSn (тип Cu2MnAl), Mn3Co3Si2 і Mn3Ni3Si2 (тип MgZn2).
34. Черкашин Є.Є. Метрика рівноважної хімічної діаграми систем з асоційованими компонентами // Львов: Изд. Львов. гос. ун-та, 1958.- 108 с.
Запропонована метрика хімічних діаграм систем з неасоційованими та з асоційованими компонентами; визначено ряд нових закономірностей. Розглянуто ізотерми кристалізації при реакціях нейтралізації, комплексоутворенні, а також ізотерми розчинності компонентів у потрійних металічних системах. Монографія стала основою докторської дисертації Євгена Черкашина та була відзначена медаллю М.С. Курнакова АН СРСР.