Націона́льний університе́т кораблебудува́ння і́мені адміра́ла Мака́рова (НУК ім. адм. Макарова) — заклад вищої освіти, який готує фахівців для суднобудівної та суміжних галузей промисловості, морегосподарського комплексу й інших галузей економіки України.
Заснований у Миколаєві 1920 року. На сьогодні це один з провідних університетів України за кількістю студентів з широким спектром спеціальностей і спеціалізацій для підготовки фахівців з технічних і гуманітарних наук.
Історія Наприкінці XVIII століття спочатку у Херсоні, потім у Миколаєві відкриваються навчальні заклади, пов'язані з навігацією і корабельною архітектурою. До питання про організацію установ технічної освіти на півдні України наприкінці XIX століття Міська Дума Миколаєва зверталася неодноразово. Але у зв'язку з різними об'єктивними і суб'єктивними причинами ці спроби виявилися невдалими. Спочатку, замість Миколаєва, вищий навчальний заклад був створений в Одесі (1865 р.), потім у Харкові (1868 р.) та у Варшаві (1898 р.). У 1897—1900 рр. в Миколаєві для реалізації програми будівництва броненосного флоту зводяться нові заводи. Виникає необхідність підготовки великої кількості технічних фахівців середньої ланки. Для вирішення цього завдання у 1902 р. було відкрито середнє механіко-технічне училище.
У 1917 р. середнє механіко-технічне училище перетворено в Миколаївське політехнічне училище. У 1920 році в ході реорганізації радянської системи народної освіти, Миколаївське політехнічне училище перетворено в технікум імені К. Тімірязєва на правах вищого навчального закладу, а його випускникам присвоювалась кваліфікація інженера. У 1925 р. політехнічний технікум реорганізується в індустріальний, а в 1927 р. він стає кораблебудівним.
У 1929 р. Миколаївський кораблебудівний технікум було об'єднано з Миколаївським вечірнім робітничим технікумом. Цей заклад отримав назву Миколаївського машинобудівного інституту. Однак, уже в 1930 році він був перейменований у Миколаївський кораблебудівний інститут (МКІ).
Рішенням уряду СРСР у 1949 р. МКІ було присвоєно ім'я адмірала С. О. Макарова — уродженця м. Миколаєва, відомого вченого-кораблебудівника, адмірала-флотоводця.
У 1994 р. рішенням Кабінету Ради Міністрів України МКІ імені адмірала С. О. Макарова отримав найвищий (четвертий) рівень акредитації, статус університету і назву — Український державний морський технічний університет (УДМТУ).
Враховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності Українського державного морського технічного університету імені адмірала Макарова, його вагомий внесок у розвиток національної освіти і науки, Указом Президента України від 25 березня 2004 р. ухвалено надати університету статус національного та іменувати його «Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова».
НУК імені адмірала Макарова — єдиний в Україні заклад вищої освіти, який здійснює підготовку фахівців для суднобудівного, кораблебудівного, машинобудівного, енергетичного, морегосподарського комплексів України та інших країн світу за міжнародними нормами і вимогами. Підтвердженням цього є отримання в 2014 р. міжнародного і державного сертифікатів якості підготовки фахівців ISO 9001 : 2008 та ДСТУ ISO 9001 : 2009 від світового лідера серед кваліфікаційних товариств «Бюро Верітас Сертифікейшн Україна». Товариство щороку здійснює наглядовий аудит за функціонуванням системи управління якості НУК, а в 2017 р. університет успішно пройшов сертифікаційний аудит на відповідність вимогам нової редакції стандарту ISO 9001:2015, згідно з якою НУК імені адмірала Макарова отримав сертифікати відповідності ISO 9001:2015 за номером UA228700 та ДСТУ ISO 9001:2015 за номером UA228701 з терміном дії до 8 лютого 2021 р.
За свою 100-річну історію в університеті підготовлено більше 100 тисяч фахівців для вітчизняного і закордонного кораблебудування. Зараз до складу НУК ім. адм. Макарова входять: 5 інститутів, 4 факультети, Херсонська та Первомайська філії, 4 навчально-наукових центри, Коледж корабелів і Первомайський коледж, 2 закордонних навчально-консультаційних пункти, багатопрофільний Морський ліцей ім. професора Александрова, Академія гардемаринів. У НУК ім. адм. Макарова навчаються більше 7500 тис. студентів за 14 галузями знань та 29 спеціальностями.
Університет забезпечує підготовку інженерних і наукових кадрів високої кваліфікації — молодших спеціалістів, молодших бакалаврів, бакалаврів, магістрів денної та заочної форм навчання, PhD, кандидатів і докторів наук.
Навчальний процес у НУК імені адмірала Макарова забезпечують 49 кафедр, на яких працюють 541 викладач, з них 63 доктори наук, 90 професорів, 276 кандидатів наук, 270 доцентів. Серед вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації у Миколаївській області НУК імені адмірала Макарова протягом багатьох років посідає провідне місце за чисельністю студентів, спеціальностей, викладачів із вченими ступенями та званнями, наукових шкіл та напрямів наукових досліджень.
Університет має чотири навчальні корпуси, серед яких студентське містечко на півострові між річками Інгул і Південний Буг, два фізкультурно-оздоровчі комплекси, три студентські гуртожитки і два житлові будинки. Також в університеті створена спілка студентського самоврядування. Безпосередньо на березі Чорного моря в курортних зонах області (у м. Очакові й у с. Коблеве) знаходяться університетські бази відпочинку для студентів і співробітників університету.
Уранці 15 липня 2022 року російські окупанти завдали ракетного удару по будівлях університету кораблебудування та Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. 10 жовтня університет кораблебудування був обстріляний удруге.
Директори та ректори
Некрасов Іван Степанович (липень–вересень 1920) — виконував обов'язки директора Миколаївського політехнічного технікуму імені Тимірязєва. Омельченко А. І. (вересень 1920 – серпень 1921) — керує президія технікуму на чолі з Омельченком А. І. — завідуючим підрозділом професійно-технічної освіти Миколаївського губернського відділу народної освіти. Склад президії: Лебедєв В. Д., Чубаров М. А., Танський А. В. Філіппов Д. Д. (вересень 1921 – липень 1922) — ректор і завідувач Миколаївського політехнікуму. Шлейхер Л. Л. (1922–1924) — керуючий. Серебряков Є. Г. (1924–1925) — тимчасово виконував обов'язки керуючого (основна його посада в цей період — завідувач навчальною частиною). Черкасов М. К. (1925–1927) — керуючий (робітфак увійшов в безпосереднє підпорядкування керуючого на правах факультету, очолюваного деканом). Серебряков Є. Г. (1927–1929) — тимчасово виконував обов'язки керуючого (основна його посада в цей період — завідувач навчальною частиною). Ільяшенко С. Г. (1929–1932) — керуючий. У цей період здійснено злиття вечірнього робочого технікуму з денним кораблебудівним технікумом, в результаті було утворено спочатку індустріальний машинобудівний, потім — кораблебудівний інститут. Чубов Юхим Федорович (листопад 1932 – лютий 1933) — тимчасово виконував обов'язки директора інституту. Метс А. І. (1932–1935 — директор. Прийнято рішення про подальший розвиток інституту: продовжується формування кафедральної структури і матеріальної бази. Чубов Юхим Федорович (січень–березень 1935 — тимчасово виконував обов'язки директора інституту. Кресс Арнольд Янович (1935–1940) — директор. Зведено: прибудова до головного корпусу інституту, окремий корпус для кафедри опору матеріалів і суднобудівного кабінету, капітально відремонтовано гуртожиток для студентів по вулиці Радісній. В інституті побудовано велику крейсерську яхту «Арктика». Лаханін В. В. (жовтень–грудень 1940) — тимчасово виконував обов'язки директора, кандидат технічних наук, доцент. Чубов Юхим Федорович (1940–1965) — директор в роки Другої Світової війни та повоєнної відбудови, кандидат технічних наук, доцент. Під його керівництвом здійснено евакуацію інституту в м. Пржевальськ, реевакуацію і відновлення МКІ після війни. Побудовано гуртожиток (зараз № 2) і розпочато будівництво нового навчально-лабораторного корпусу на проспекті Центральному (до 2016 р. проспект Леніна). Побудовано найбільшу в країні крейсерську яхту «Антарктика». Бузник Віктор Михайлович (1965–1968) — ректор, д-р техн. наук, професор, член-кореспондент АН України (з 1967 р.). Завершено будівництво нового корпусу інституту на проспекті Центральному (до 2016 р. проспект Леніна), затверджено план забудови інституту у мкр. Соляні, відкрито філію МКІ при Херсонському суднобудівному заводі. Укріплено професорсько-викладацький склад інституту. Картава О. І. (грудень 1968 – квітень 1969) — тимчасово виконував обов'язки ректора, кандидат технічних наук, доцент. Степанов Віктор Олексійович (1969–1975) — ректор, кандидат технічних наук, доцент. Затверджено першу спеціалізовану раду із захисту кандидатських дисертацій. Інститут нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. Розпочато будівництво комплексу нових навчальних будівель інституту у мкр. Соляні і 13-поверхового гуртожитку, спортивно-оздоровчого табору у с. Коблеве. Александров Михайло Миколайович (1975–1993) — ректор, доктор технічних наук, професор, академік Академії інженерних наук України. Завершено будівництво 13-поверхового студентського гуртожитку, побудовано комплекс нових навчальних будівель інституту і малосімейний гуртожиток для викладачів та співробітників у мкр. Соляні, спортивно-оздоровчі табори в с. Коблеве та м. Очакові. Створено спеціалізовану раду із захисту докторських дисертацій. Проведено підготовку до перетворення інституту в морський технічний університет. Побудовано яхту «Ікар», яка вперше в країні здійснила навколосвітню подорож. Інститут став судновласником науково-дослідного судна «Дельта» і т/х «Ольвія». Боград В. М. (лютий–березень 1993) — тимчасово виконував обов'язки ректора, д-р екон. наук, професор. Романовський Георгій Федорович (1993–2008) — ректор МКІ і УДМТУ, доктор технічних наук, професор, засновник і Президент Академії наук суднобудування України (1996 р.), академік Академії інженерних наук України. Інститут перетворено в Український державний морський технічний університет (1994 р.). У 1999 р. УДМТУ присвоєно ім'я адмірала Макарова, у 2004 р. — Указом Президента України від 25 березня 2004 р. Українському державному морському технічному університету імені адмірала Макарова надано статус національного та нове ім'я — Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова. Рижков Сергій Сергійович (2008–2017) — ректор, доктор технічних наук, професор, Президент Академії наук суднобудування України (з 2000 р.), академік Академії інженерних наук України. В університеті започатковано підготовку китайських студентів за кораблебудівними спеціальностями як у базовому навчальному закладі, так і у китайських ЗВО та коледжах. У 2013 р. до складу національних збірних команд України включено 126 спортсменів університету. Блінцов Володимир Степанович (листопад 2017 – червень 2018) — тимчасово виконував обов'язки ректора, доктор технічних наук, професор. Трушляков Євген Іванович (з 2018 року) — ректор, кандидат технічних наук, професор НУК, академік Міжнародної академії холоду.
Відомі науковці Некрасов Валерій Олександрович – фахівець у галузі суднобудування, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки УкраїниУказ президента України № 731/2019. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2011). Блінцов Володимир Степанович – фахівець у галузі підводних технологій, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техники України. Лауреат державної премії України в галузі науки і техніки (2012).
Відомі випускники Андріанов Володимир Миколайович – організатор суднобудівної галузі СРСР та УРСР, багаторічний директор ДП «Суднобудівний завод імені 61 комунара».
Біглиця Володимир Петрович – проректор з наукової роботи Чорноморського національного університету імені Петра Могили, кандидат економічних наук, доктор наук державного управління, доцент. Бєлов Гордій Олександрович – бізнесмен, кандидат економічних наук, доцент.