Мико́ла Григо́рович Чеботарьо́в (* , Кам'янець-Подільський — † 2 липня 1947, Москва) — український і російський математик, член-кореспондент АН СРСР, заслужений діяч науки РРФСР, засновник Казанської алгебраїчної школи.
Біографія На початку шляху (1894—1912) Микола Чеботарьов народився в Кам'янці-Подільському в сім'ї юриста. Чеботарьови часто змінювали місце проживання. Так, 1899 року вони з Кам'янця-Подільського переїхали в Одесу, згодом в Єлисаветград (нині Кропивницький). У 1903—1906 роках навчався в Єлисаветградській чоловічій гімназії. Коли сім'я Чеботарьових повернулася в Кам'янець-Подільський, продовжив навчання в місцевій чоловічій гімназії.
У М. Г. Чеботарьова потяг до математики проявився змалку. Згодом він занотував:
Київський період (1912—1921) В 1912 році закінчив Кам'янець-Подільську чоловічу гімназію та вступив на фізико-математичний факультет Київського університету.
В університеті ґрунтовно вивчав теорію Галуа, методи якої упродовж усього життя успішно застосовував до розв'язання майже всіх задач, що його цікавили. На другому курсі брав активну участь у математичному семінарі під керівництвом професора Д. О. Граве, виступав із доповідями та далі самостійно вивчав теорію аналітичних та алгебраїчних функцій, а також теорію алгебраїчних чисел. Самостійно довів арифметичну теорему монодромії: «композит усіх груп інерції нормального поля є групою Галуа цього поля».
1915 року Київський університет, у зв'язку з Першою світовою війною, евакуювали в Саратов. Тут М. Г. Чеботарьов і далі інтенсивно вивчав математику. Це він робив у тісному спілкуванні з Борисом Делоне (теж один з учнів Граве, згодом член-кореспондентом АН СРСР), який увів Чеботарьова в курс сучасних проблем теорії алгебраїчних чисел. Згодом саме в цій теорії Чеботарьов отримає фундаментальні результати.
В 1916 році, після закінчення університету, був залишений на фізико-математичному факультеті для підготовки до професорського звання під керівництвом Д. О. Граве.
В 1918 році склав магістерські іспити і був обраний приват-доцентом університету. Крім основної роботи, також викладав у середніх навчальних закладах Києва.
Одеський період (1921—1927) У 1921—1927 роках працював у вищих навчальних закладах Одеси. В 1924 році отримав запрошення на кафедру до Московського інституту цивільних інженерів. Потім повернувся до Одеси і був секретарем науково-дослідницької кафедри математики при Одеському інституті народної освіти.
В 1927 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук. Присвоєно вчене звання професора.
Казанський період (1928—1947) В 1927 році був запрошений на роботу до Казанського університету та обраний на конкурсній основі професором кафедри математики. В 1928 році приступив до виконання своїх обов'язків і виконував їх без перерви до кінця життя.
Узнавши про те, що до університету запрошено видатного алгебраїста, студенти з цікавістю чекали на нього. Майбутній професор Володимир Морозов, а тоді першокурсник фізмату, згадував:
В 1929 році обраний членом-кореспондентом Академії Наук СРСР.
Наукова діяльність Основні наукові праці Чеботарьова присвячено сучасній алгебрі.
Чеботарьов установив критерії, при яких корені трансцедентних рівнянь дійсні, удосконалив доведення теореми Кронекера — Вебера, розв'язав проблему Фробеніуса.
Праці Чеботарьова також стосуються теорії Галуа (проблема резольвент), діофантових наближень тощо.
Пишучи про Чеботарьова, один із провідних сучасних алгебраїстів Ігор Шафаревич зазначив:
Праці «Основи теорії Галуа», перша частина (1934, перевидано 2004). «Основи теорії Галуа», друга частина (1937, перевидано 2004). «Теорія груп Лі» (1940, перевидано 2003). «Введення в теорію алгебр» (1949). «Теорія алгебраїчних функцій» (1948, перевидано 2004).
Нагороди та визнання Орден Леніна, два ордени Трудового Червоного Прапора Медалі. Заслужений діяч науки РРФСР (1943 р.). Сталінська премія першого ступеня (посмертно) за фундаментальні результати, отримані при дослідженні проблеми резольвент (1948 р.)
Примітки
Література — С. 252. Бородин А. И., Бугай А. С. Биографический словарь деятелей в области математики. — К., 1979. — С. 518—519. Шафаревич И. Р., Морозов В. В. Николай Григорьевич Чеботарев, 1894 — 1947. — Казань: Издательство Казанского университета, 2002. — 56 c. Кривко Я. Родом з Кам'янця-Подільського: Наші славетні // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1973. — 28 грудня. — С. 4. Завальнюк О. М., Комарніцький О. Б. Минуле і сучасне Кам'янця-Подільського. — Випуск 1. — Кам'янець-Подільський, 2003. — С. 142—146.
Електронні ресурси Календар пам'ятних та знаменних дат Кіровоградщини на 2004 рік Микола Григорович Чеботарьов — видатний вчений. Коротка біографічна довідка Чеботарьов Микола Григорович (1894—1947) Класик математики, який так і не став академіком Музей історії Казанського університету Випускники Кам'янець-Подільської гімназії 1883—1920 Проект математичної генеалогії. Nikolay Grigorievich Chebotarev Біографія Чеботарьова