Герцогський палац в Сассуо́ло () — палац у стилі бароко XVII ст. для представників родини д'Есте в Сассуоло, регіон Еміля -Романья, Італія. Побудований на замовлення герцогів Модени як заміська резиденція. Навколо палацу розташований регулярний парк з фонтанами і скульптурами.

Історія В середні віки на місці палацу була фортеця (або Рокка) , що належала сім'ї делла Роза.В 1458 році герцог Феррари і Модени Борсо д'Есте відновив та розширив фортецю.

Після смерті в жовтні 1597 року останнього законного герцога Феррари Альфонсо II д'Есте виникла криза спадкування. Папа римський Климент VIII, спираючись на відсутність законного спадкоємця по прямій лінії, оголосив Феррару вимерлим феодом Святого Престолу. За підтримки короля Франції папа римський приєднав герцогство до володінь папського престолу. 24 січня 1598 року папські війська зайняли місто Феррара.

Але існувала побічна гілка роду д'Эсте, що йшла від Альфонсо I д'Есте та нешляхетної за походженням Лаури Діанті. Її представник Чезаре д'Есте (після повної втрати прав на наслідування) вимушено перебрався до міста Модена, де 1609 року придбав старовинний замок у Сассуоло.

Князівська резиденція у Сассуоло

Ініціатором створення заміської резиденції став Франческо І д'Есте, герцог Моденський. Він почав перемови з папським скульптором і архітектором Лоренцо Берніні для отримання палацу новітнього зразка. Але Берніні відмовив герцогу, знаючи про вороже ставлення пап до замовника.

До справи проектування і будівництва був залучений архітектор Бартоломео Аванціні (1608—1658). Розкішну (як для маленького князівства) заміську резиденцію вибудували в Сассуоло на бастіонах фортеці XV ст. Вона вийшла триповерховою з внутрішнім двориком. Відповідно до тодішньої моди палац мав сад бароко і фонтани у двориках. Серед паркових атракцій створили бароковий басейн із декором у вигляді поруйнованого амфітеатру.

Інтер'єри та фресковий декор Спроби зміцнення власного стану і постійні втручання в тогочасну політику примушували володаря перебувати то в Іспанії, то у Франції, що обумовило залучення до декорування резиденції уславлених митців, іноземних і місцевих. Парадний портрет Франческо І д'Есте створив художник іспанського короля Дієго Веласкес. Бригаду художників-фрескістів очолив французький художник-декоратор Жан Буланже. Він не міг упоратись один і тому залучив чимало місцевих майстрів. Про величний масштаб створеного фрескового і декоративного циклу свідчать залишки фресок на стінах і стелях князівської резиденції, де відчутні впливи пізнього маньєризму французького зразка і художників Венеції XVI ст..

Місце для створення князівської резиденції було обрано непогане — це передгір'я Апеннін, де мало вологи і осінніх туманів, як то є в місті Модена.

До справи декорування великого палацу були залучені й інші майстри: Гверчіно Мікеланджело Колонна Джакомо Монті П'єр Франческо Чіттадані Агостіно Метеллі Бальдассаре Бьянкі та інші.

Були створені і скульптури для декору фонтанів та палацових зал. Для декору зали парадних сходів створили скульптурну групу «Викрадення Прозерпіни». У нішах зали сходинок — алегорії «Радість» та «Вічність» (скульптор Маччо Латанціо). Фонтани в дворику прикрашені скульптурами Нептуна та Галатеї (скульптор Антоніо Раджи, 1624—1684). Відомо, що декор і скульптури для саду створив Бернардо Фальконі (1630—1697), що пізніше перебрався працювати до Венеції.

Архітектурні перспективи і стінописи створили декоратори Агостіно Метеллі, Джакомо Монті, Бальдассаре Бьянкі, Мікеланджело Колонна. У декоруванні стель і парадних апартаментів брали участь сам Жан Буланже та його італійський учень П'єтро Галуцци.

У 19 та в 20 ст Під час військового захоплення півночі Італії арміями Наполеона Бонапарта серед приєднаних до Франції територій було і Моденське князівство. Нащадки родини д'Есте були вимушені залишити палац Сассуоло, і його продали французькому власнику.

Наприкінці XIX ст. зацікавленість до колишньої резиденції виявив син короля Італії, принц Умберто Савойський. Палац придбали до державного майна. У спорожнілому палаці розмістили Військову академію Модени.

На зламі XX-XXI ст. тут розпочались відновлювальні і реставраційні роботи, позаяк Військова академія використовувала приміщення лише частково. Колишній сад бароко давно спустошений і перетворений на міський парк міста. Приміщення палацу використовують для виставок.

Галерея обраних фото (архітектура)

Галерея обраних фото (інтер'єри і фрески)

Див. також Архітектура бароко Сад бароко Садово-паркова скульптура

Примітки

Джерела

Orlandi, Pellegrino Antonio; Guarienti, Pietro (1719), Abecedario Pittorico, Naples, p. 207. Enciclopedie Treccani. Luciano Chiappini, Gli Estensi, 1988, Varese.