Польська конституція 1935 року або Квітнева Конституція ( або ) — Конституція 1935 р., що встановлювала в Польщі президентську форму правління. Прийнята сенатом 16 січня 1935 року, підписана президентом 23 квітня 1935 року.
Президент зосереджував у своїх руках єдину і неподільну державну владу, йому підпорядковувались уряд, парламент, збройні сили, суди й контрольні органи. Обрання президента відбувалося на спеціальних Зборах виборців (електорів), які складалися з 80 осіб, що до них належали п'ять найвищих посадових осіб держави, а також 50 виборців, обраних з-поміж послів сейму, і 25 — від сенату. Президент мав право запропонувати свого кандидата на найвищу посаду Термін його правління був сім років.
Одночасно Конституція обмежувала права сейму та сенату, з тим, що сенат був піднесений вище сейму. Сейм (208 послів) і сенат (96 сенаторів) обиралися на п'ять років прямим, таємним, рівним голосуванням осіб, які досягли 24 років. Окремо зазначалося, що сейм не бере участі в управлінні державою, а лише приймає закони, які вступають у дію тільки після їхнього підпису президентом. У червні 1935 р. був схвалений виборчий закон, який скасував пропорційну систему виборів і замінив її мажоритарною, надаючи при цьому виключні права окружним зборам, які підпорядковувалися місцевій адміністрації. Сенат на третину складався з сенаторів, яких призначав президент, а на дві третини — з обраних кандидатів.
Див. також Польська конституція 1921 року Конституція Республіки Польща Історія Польщі
Джерела та література Т. І. Зарецька. Конституції Другої Речіпосполитої Польської 1921 та 1935 // Ф. Зуев, «Польша 1918—1939 годов», Москва, 1950 г. Ю. Бардах, Б. Леснодорский, М. Пиетрчак, «История государства и права Польши», Москва, 1980 г. «Краткая история Польши», под ред. Ф. Зуева, Москва, 1993 г.