Хресна дорога () — за асоціацією з основним значенням виразу «Хресна дорога» узвичаєна в хорватській історіографії назва поневірянь і мук військовиків переможених частин НДХ і хорватських цивільних біженців після видачі їх югославській армії під Бляйбургом 15 травня 1945.
Масові ліквідації проводилися біля Марибора, Целя, Кочев'я та в інших місцях Словенії, а в Хорватії в околицях Крапини, Самобора, Карловаця, Сисака, Б'єловара та деінде. Величезна кількість людей померла від виснаження та заразних хвороб у різних таборах, які заснувала комуністична влада. Масові страждання тривали з травня по серпень 1945 року. Загальну амністію оголошено 3 серпня 1945 року, але вбивства (хоча і меншою мірою) були і пізніше. Є дуже різні оцінки кількості вбитих, приміром, Хорватська енциклопедія наводить числа від 45 000 до 200 000;Hrvatska enciklopedija, sv. 6, 2004. випущений тим самим видавцем «Хорватський сімейний словник» 2005 року говорить про десятки тисяч загиблих. Найімовірніша кількість хорватів, убитих силами югославської армії, станом досліджень на 2007 рік, сягає близько 60 000; ще близько 20 000 жертв зараховують до інших народів: насамперед словенців, сербів і німців.Razmišljanja o broju pogubljenih i stradalih na Bleiburgu i križnom putu , Martina Grahek Ravančić, Časopis za suvremenu povijest, Vol.40 No.3 Prosinac 2008., str. 856-857
Загальна чисельність жертв
Через понад 60 років після цих подій та 25 років після усунення комуністів від влади (2015) так і не з'ясовано точної кількості жертв Бляйбурзької різанини і Хресної дороги. Між тим, у проміжку після 2000 року наукові дослідження у Словенії і Хорватії та розвідки зарубіжних фахівців, які займалися цими подіями (в яких було вбито і чимало німців, козаків та інших) дають орієнтовне число, яке можна вважати відносно вірогідним.
Генерал ЮНА Іван Долнічар ще в статті для газети КПЮ «Борба» у 1949 році цитує «Повідомлення» МВС ФНРЮ з того самого року, згідно з яким в операціях наприкінці війни «взято у полон 341 405 ворожих бійців, з яких: 221 287 окупантських вояків [...] і 120 150 колаборантських вояків». Іван Долнічар оцінює, що в тих операціях убито («загинуло» — пише він таким чином, щоб допустити у нас думку, що всі вони загинули у бою) ще 100 000 «ворожих вояків»."Razmišljanja o broju pogubljenih i stradalih na Bleiburgu i križnom putu" , Martina Grahek Ravančić, Časopis za suvremenu povijest, Vol.40 No.3 Prosinac 2008., str. 863
Хорватський історик Владимир Гайгер 2010 року зазначив, що не можна забувати про представників інших етнічних груп, убитих за комуністичного терору в кінці Другої світової війни – отже, у масових убивствах, за які несе відповідальність югославська комуністична влада, та в таборах, які вона організувала, у 1944–1948 роках втратило життя 70 000 фольксдойчів з різних частин Югославії (переважно з Воєводини), з яких 64 000 цивільних осіб; а серед цих цивільних приблизно 4 500 хорватських фольксдойчів, тоді як загальна чисельність етнічних німців, які жили в Хорватії перед Другою світовою війною, становила близько 20 000. Воєнні втрати етнічних хорватів від сил терору, підконтрольних югославським комуністам у Другій світовій війні і післявоєнний час, вивчені слабше, а Комісію зі встановлення воєнних і післявоєнних жертв Республіки Хорватії було розпущено у 2002 році."Ljudski gubici Hrvatske u Drugom svjetkom rati i u poraću koje su prouzročili Narodnooslobodilačka vojska i Partizanski odredi Jugoslavije/Jugoslavenska armija i komunistička vlast. Brojidbeni pokazatelji (procjene, izračuni, poposi) Case study: Bleiburg i folksdojčeri" , Vladimir Geiger, Časopis za suvremenu povijest, Vol.42 No.3 Prosinac 2010
Див. також Бляйбурзька різанина Різанина на Кочевському Розі Партизанські злочини у Грачанах
Примітки
Посилання Hakave:Branimir Lukšić - Hrvatski križni put Mr. Martina Grahek-Ravančić: Na križnom putu po Hrvatskoj Feljton Glasa Koncila Bleiburg - svjedočenje dominikanca o. Drage Kolimbatovića: »Umjesto utočišta, u Englezima nađosmo krvnike« Feljton Glasa Koncila Ivan Ott, novinar i publicist, o jugoslavenskim logorima za djecu: I djeca žrtve rata i poraća optužuju Glas Koncila br. 2 (1803) | 11.1.2009.