Вільгельм Шепман — державний і партійний діяч Третього Рейху, з 2 травня 1943 року виконував обов'язки начальника штабу СА в званні обергруппенфюрера СА, з 9 листопада 1943 начальник штабу СА, рейхсляйтер.
Життєпис Після закінчення педагогічного училища працював учителем початкової школи у Хаттінгені. Брав участь у Першій світовій війні в складі 7-го Вестфальського єгерського батальйону. Спершу як ротний командир (лейтенант- резервіст), потім як ад'ютант батальйону і як дисциплінарний офіцер (). Під час війни він був тричі поранений, двічі важко.
У 1925 році вступив до НСДАП (партійний білет № 26.762)Schepmann. SA marschiert. In: Der Spiegel. Ausgabe 21, 17. Mai 1961, abgerufen am 5. Juli 2013.. У 1928 році був керівником штурмовиків Хаттінгену. У 1931 році Шепман кидає вчителювання і повністю занурюється у працю в СА, ставши головою підгрупи СА «Вестфалія-Південь» у званні оберфюрера СА. З листопада 1932 року, очолив групу СА «Вестфалія».
У квітні 1934 року отримав звання групенфюрера СА, а 9 листопада 1936 — обергруппенфюрера СА. З квітня 1934 — керівник (фюрер) 10-ї обер-групи СА «Вестфален-Нижній Рейн», з листопада 1934 по травень 1943 — також і групи СА «Саксонія». У лютому 1933 року був призначений Поліцай-президентом Дортмунда. Член (депутат) ландтагу Пруссії у 1932-33 роках, член (депутат) Рейхстагу з 12 листопада 1933 по 1945 роки.
Змінив Віктора Лютце на посаді начальника штабу СА, ставши останнім на цій посаді, займаючи її до самого краху Третього Рейху. Активно співпрацював з СС, унаслідок чого в його підпорядкування були передані великі військові з'єднання СС, включаючи 18-ту дивізію СС «Горст Вессель».
Після війни пройшов денацифікацію, займався політичною діяльністю, був членом міської ради Гаттінгену. У 1952 році був обраний до парламенту Нижньої Саксонії.
Нагороди
Перша світова війна Залізний Хрест 2-го класу Хрест «За вірну службу» (Шаумбург-Ліппе) (1917) Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Міжвоєнний період Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929» (1929) Почесний кут старих бійців (лютий 1934) — у вересні того ж року замінений на почесну пов'язку СА. Золотий партійний знак НСДАП Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934) Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Друга світова війна Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу Медаль «За вислугу років в НСДАП» в бронзі, сріблі та золоті (25 років) Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний Хрест 1-го класу
Примітки
Джерела Макнаб Кріс Третій рейх. 1933—1945 (в перекладі М. Борисова). — М.: ТОВ «АСТ», «Астрель», «ОГИЗ», 2011. — 288 с. —ISBN 978-5-17-070099-8, 978-5-271-30807-9, 978-1-906626-51-8 Campbell Bruce The SA Generals and The Rise of Nazism. — The University Press of Kentucky, 1998. — ISBN 978-0813120478 Уільямсон Г. СС-інструмент терору (в перекладі Бушуєва О. В., Соколова І. С.). — Смоленськ: «Русич», 1999. — 415 с. —ISBN 5-88590-961-X, 0-283-06280-0 Семенов С. СА-штурмові загони НСДАП. — М.: «Яуза», 2006. — 352 с. — ISBN 5-87849-204-0 Залеський К. О. Хто був хто у Третьому Рейху: Бібліографічний енциклопедичний словник. — М.: «Астрель», 2002. — 944 с. — ISBN 5-17-015753-3