Ковч — українське прізвище. Ковчі — давній український рід.
Відомі носії
Дмитро Ковч (1831 — 1891) — був заможною людиною, мав багато землі, велику пасіку (понад 100 вуликів), працював лісником, був паламарем при церкві Пресвятої Трійці, організував відбудову церкви після страшної пожежі в 1885 р., пожертвував на неї чимало власних коштів. В подяку за ці заслуги перед Божою святинею і сільською громадою, за пропозицією пароха о. М. Гелітовича і дідича барона К. Бруніцкого його поховали, після смерті, на церковному подвір'їВасиль Мацелюх. Історія села Любінь Малий. — Львів: Тріада Плюс, 2016 — С 71 — 77, 409. — ISBN 978-966-486-192-9. Іван Ковч (1867 — 1943) — 55 років був паламарем при церкві. Коли у 1912 році організувалась в селі школа на один клас і не було відповідного приміщення, відпустив половину своєї хати для учнівських занять. За заслуги перед храмом і громадою села його поховали на церковному подвір'ї, біля батька. Ковч Григорій (30 березня 1861 — 19 грудня 1919) — український греко-католицький священик, богослов, сповідник, громадський діяч, капелан УГААнна-Марія Ковч-Баран. За Божі правди і людські права. — Саскатун: Містер Зип Інстант Прінтінґ, 1994. — С 19 — 105о. Іван Лебедович. Полеві духовники Української Галицької Армії. — Вінніпег (Канада): видав о. Іван Лебедович, 1963 — C 83Василь Дрозд. Родина душпастирів Ковчів на Заліщанщині. — Чернівці: ТзОВ «ДрукАрт», 2012 — C 12 — 23. — ISBN 978-966-2021-57-8Світлана Флис, о. Іван Лозинський. На перевалі духу. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2013/ — C 32-36/ — ISBN 978-966-399-098-0. Ковч Василій (1868 р. с. Малий Любінь — 28.03.1941 р. с. Капустинці) — український греко-католицький священик, богослов, сповідник, громадський діяч. Омелян (Ковч) (20 серпня 1884, Космач — 25 березня 1944) — український греко-католицький священик-місіонер, ісповідник, капелян УГА, громадський діяч, патріот, праведник України (9.09.1999 р.), блаженний священомученик (27.06.2001 р.), покровитель душпастерів УГКЦ (24.04.2009 р.). о. Сергій Ковч, син блаженного священномученика о. Омеляна Ковча — священик УГКЦ. Був помічником на парафії в Перемишлянах і Коросні, де парохом був його батько. Одночасно почав викладати релігію у Перемишлянській і Коростенській школах. Після арешту о. Омеляна йому чудом вдається врятуватись. Подався на захід, через Карпати — у Словаччину. Поселившись тут, хотів попроситися на парафію, але йому поставили вимогу: присягнути православ'ю. Відмовився. Лише після 1968 року — о. Сергій служить у Греко-католицькій церкві. У 1988 році, у рік 1000-ліття хрещення України за заслуги перед Церквою отримав Мітру з рук Блаженнішого кардинала Любачівського. о. Мирон — Яків Ковч, син блаженного священномученика о. Омеляна Ковча — священик УГКЦ. Попри теологічні студії закінчив фармацептику. Ковч Іван Михайлович ( 9 вересня 1932) — український поет, громадський діяч.
Примітки
Посилання
Василь Дрозд. Родина Ковчів на Заліщанщині Іч (перегляд 16.07.2016 р.) Василь Дрозд. Родина Ковчів на Заліщанщині ІІч(перегляд 16.07.2016 р.) Меморіальний комплекс «Майданек» (перегляд 16.07.2016 р.) Молебен до Блаженного Священномученика Еміліяна Ковча. (перегляд 16.07.2016 р.)