Луціан Бе́кер (Łucjan Baecker, 30 червня 1852, Поточище — 16 червня 1921, Ярослав) — архітектор і педагог. Працював у Коломиї, Львові та Ярославі.

Біографія Народився 30 червня 1852 року в селі Поточище (тепер Городенківського району, Івано-Франківська область, Україна). Навчався в реальній школі у Львові і в Чернівцях, яку закінчив 1871 року. Поступив на факультет будівництва Львівської політехніки, який закінчив 1876 року.Czwarte sprawozdanie С. K. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1895/6. — Lwów, 1896. — S. 63. У 1874/1875 навчальному році був членом до правління Товариства братньої допомоги студентів політехніки.Księga pamiątkowa Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki we Lwowie. — Lwów, nakładem Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki, 1897. — S. 149. До 1881 року відбував практику. Зокрема протягом року був задіяний при спорудженні будинку сейму у Львові. Працював інженером на Львівській залізниці.; У 1881/1882 навчальному році був асистентом на кафедрі будівельних конструкцій Львівської політехніки. За іншими даними — асистент кафедри будівництва у 1882—1884 роках. 1883 року виїхав до Відня, де протягом року відвідував лекції у політехнічному інституті і в місцевому промисловому музеї. Після цього здійснив у навчальну подорож до Венеції, Флоренції, Риму, Генуї, Мілана, Мюнхена й Парижу.

У 1886—1894 роках працював очільником технічного бюро магістрату Коломиї, паралельно викладав у місцевій промисловій школі (за іншими даними працював у магістраті вже від 1883 року). Мав у Коломиї статус авторизованого геометра і будівничого.Księga pamiątkowa Towarzystwa «Bratniej Pomocy»… — S. 196. Був членом правління місцевого авансового товариства, створеного наприкінці 1893 року.Rozmaite obwieszczenia // Gazeta Lwowska. — 10 grudnia 1893. — № 281. — S. 10.

1877 року став членом Політехнічного товариства у Львові.Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego towarzystwa politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego towarzystwa politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 88. 1882 року входив до його правління, виконуючи функцію скарбникаTowarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 76. (обраний на засіданні 28 січня 1882 рокуCzasopismo Techniczne . — Krakow, 1882. — Rok III. — № 3 (15 marca). — S. 32.). У 1900—1904 роках член редакції друкованого органу товариства — журналу «Czasopismo Techniczne». Опублікував там низку статей.Kucharzewski F. Piśmiennictwo techniczne polskie // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 31. — S. 380. В рамках товариства належав до Словникової комісії, де працював над польською термінологією в галузі будівництва та архітектури.Szóste sprawozdanie С. K. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1897/8. — Lwów, 1898. — S. 65.

У своїх проектах притримувався історичних стилів, з деякими елементами модерну. Для коломийського періоду творчості Бекера характерним є застосування на фасадах поліхромної керамічної облицювальної плитки зі стилізованими народними мотивами.Бірюльов Ю. О. Бекер Люціан // Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 202; Бірюльов Ю. О. Бекер Люціан // Енциклопедія сучасної України. — Т. 2. — С. 432. 1894 року за архітектурні проекти на Галицькій крайовій виставці відзначений срібною медаллю.Czwarte sprawozdanie… — S. 64. Здобув також відзнаку за плани і розрахунки металевих конструкцій та залізобетонних фундаментів на ювілейній виставці Політехнічного товариства 1902 року у Львові.

Від 1895 року жив у Львові. Тут, спільно з Діонісієм Кшичковським, видав польською мовою підручник «Принципи статики» (Zasady statyki, 1903).Inż. Djonizy Krzyczkowski // Album inżynierów i techników w Polsce. — Lwów, 1932. — T. I, cz. III. — S. 49. До 1912 року був професором місцевої Промислової школи, де викладав спочатку будівельні конструкції і рисунокCzwarte sprawozdanie… — S. 58., а пізніше, замість рисунку — курс архітектурних форм і геометрію.Siódme sprawozdanie С. K. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1898/9. — Lwów, 1899. — S. 16. Працював допоміжним технічним референтом Крайової шкільної ради.Dziewiąte sprawozdanie С. K. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1900/901. — Lwów, 1901. — S. 7. 1910 року входив до складу журі конкурсу на проекти прибуткових будинків на вулицях Коперника і Банківській.Rozmaitości // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 13. — S. 192; Konkurs na szkice domów czynszowych we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 6, 7, 8. — S. 126. У 1911—1919 роках був першим директором щойно створеної будівельної школи в місті Ярослав.Wojciechowski A. KWESTA 2012 // Gazeta Jarosławska. — 17—23 października 2012. — № 42 (788). — S. 4. — ISSN 1427-7115. Помер там же 16 червня 1921 року. Похований на місцевому Новому цвинтарі.

Доробок Споруди Будинок бійні в Коломиї, споруджений близько 1890. Вілла Гайнріхів у Коломиї (не пізніше 1895). Зимові військові бараки в Коломиї (не пізніше 1895). Уланські казарми в Коломиї (не пізніше 1895). Шпиталь у Коломиї (не пізніше 1895). Гончарська школа в Коломиї (не пізніше 1895). Склад у Коломиї (не пізніше 1895). Керівництво спорудженням Ощадної каси в Коломиї (не пізніше 1895). Корпус для виробництва парафіну на фабриці Станіслава Щепановського в Печеніжині (не пізніше 1895). Ескіз будинку польського спортивного товариства «Сокіл» у Коломиї. Був одним із двох переможців на конкурсі 1895 року. Другим переможцем був Діонісій Кшичковський. На прохання журі обидва архітектори безкоштовно створили спільний детальний проектSprawy towarzystw gimnastycznych polskich // Przewodnik Gimnastyczny. — 1895. — № 5. — S. 57., який було реалізовано. Проект і кошторис школи у Сокалі. Розроблений під загальним керівництвом Зиґмунта Ґорґолевського у 1895—1896 роках. Три ескізи літніх будинків в Микуличині, створені близько 1898 року. Принаймні один з них був успішно реалізований учнем відділу теслярства львівської Промислової школи Петром Букладом.Siódme sprawozdanie… — S. 23. Конкурсний проект пам'ятника Адамові Міцкевичу у Львові (1898, спільно з Адольфом Вайссом).Бірюльов Ю. О. Бекер Люціан // Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 432; Бірюльов Ю. О. Бекер Люціан // Енциклопедія сучасної України. — Т. 2. — С. 202; Siódme sprawozdanie… — S. 23. Реставрація палацу Яблоновських у Маріямполі (бл. 1898). Український народний дім у Коломиї, тепер Музей народного мистецтва Гуцульщини. Проект 1892 року, створений спільно з Діонісієм Кшичковським, реалізований до 1902.

Статті Przegląd czasopism tchnicznych // Dźwignia. — 1882. — № 4. Renesans w Polsce // Dziennik Polski. — 28 listopada 1899. — № 330 (рецензія на працю Славомира Одживольського «Renesans w Polsce»).Статтю підписано ініціалами L. B. Бекера, як справжнього автора вказує щорічний звіт промислової школи. Див. Ósme sprawozdanie С. K. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1899/900. — Lwów, 1900. — S. 11. Krajowy przemysł artystyczny na wystawie paryskiej // Czasopismo Techniczne. — 1900. — № 4. Fragmenty architektoniczne. Z wycieczki do Viterbo // Architekt. — 1903. — № 1. Fragmenty architektoniczne. Z wycieczki do Viterbo (dokończenie) // Architekt. — 1903. — № 2. Konkurs na kościół św. Elżbiety we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1903. — № 21. Budowa stropów ze stanowiska hygieny // Czasopismo Techniczne.

Примітки

Джерела