Вале́рія Семе́нівна Ві́рська-Котля́р ( , Київ — , там само) — українська артистка балету, балетмейстерка, педагогиня. Народна артистка УРСР (1964).

Життєпис Народилася в Києві. Закінчила Київське хореографічне училище (1949; викладач Г. Березова) та Київський інститут культури (1996; викладачка Л. Цвєткова).

Працювала артисткою Львівського театру опери та балету ім. І. Франка (1949—1951) й Ансамблю Північної групи військ МО СРСР у Польщі (1951—1954). Згодом — провідна солістка (1954—1975), балетмейстерка (1975—1980) Державного заслуженого ансамблю танцю УРСР ім. П. Вірського, у складі якого гастролювала в багатьох країнах світу.

Викладала в Київському національному університеті культури та мистецтв (1981—2005), доцент (з 2000), кафедра бальної хореографії.

Була одружена з балетмейстером Павлом Вірським. Після його смерті в 1975 одружилася з балетмейстером Миколою Апухтіним. Третім її чоловіком став колекціонер Ігор Диченко. Після смерті останнього Валерія Вірська передала його унікальну колекцію — близько 700 картин українських авангардистів — у дар державі й народові України (колекцію прийняв і зберігає столичний Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал»).

Під час урочистої передачі творів мистецтва Президент України Петро Порошенко вручив дарувальниці орден княгині Ольги.

Творчість Провідні партії в танцювальних картинах: «Про що верба плаче», «Хміль», «Плескач», «Жовтнева легенда», «Ми пам'ятаємо». Її виконавчій манері властиві акторська виразність, емоційність, тонке відчуття стилю національної хореографії.

Поховання

Померла вранці 27 лютого 2016 року в Києві. Похована 29 лютого 2016 року на Байковому кладовищі поруч з могилою її першого чоловіка Павла Вірського, згідно з її останнім проханням.

Нагороди Народна артистка УРСР (1964). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2005). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2015).

Примітки

Джерела ЕСУ. Вірська-Котляр Валерія Семенівна Корженко Світлана. Валерія Вірська втратила зір і мала хворе серце // Газета по-українськи. — К., 2016. — № 18 (1874) (1 бер.). — С. 1, 2. (Новини)

Посилання У Києві попрощалися з Валерією Вірською

Література Станішевський Ю. О. Обрії музичного театру: опера, балет, оперета на сучасній українській сцені. — К.; Музична Україна, 1968. — 201 с. + 11 л. іл. Боримська Г. Самоцвіти українського танцю: про Державний заслужений ансамбль танцю УРСР під керівництвом П. П. Вірського — К.: Мистецтво, 1974. — 136 с.