Ю́рій Васи́льович Гончаре́нко (*4 січня 1894, Тернівка— †16 серпня 1980, Сан-Дієго) — військовий і громадський діяч, повстанець, командир 1-ї Української сотні в місті Кінешмі, голова Української полкової ради 66-го полку, командир технічної сотні 2-ї Волинської дивізії; сотник піхоти Запорозької дивізії Армії УНР, підполковник (на еміграції).
Біографія Через брак матеріальних засобів закінчив лише 6 класів 1-ї Харківської реальної школи (1911).
По Харківських технічних курсах вступив на службу на Слобідські залізниці в місті Харкові як технік-практикант.
Працював до Першої світової війни.
У жовтні 1915 року, закінчивши 3-тю Київську школу прапорщиків, приділений на службу старшиною в 405-й Льговський полк, у складі якого перебував на фронті під Ковелем.
Навесні 1917-го через хворобу був переведений у місто Кінешму Костромської губернії до 66-го запасного полку.
Після Лютневої революції працював в українських організаціях Кінешми — на 1500 вояків-українців тут було «декілька чоловік української інтелігенції з невійськових, які потрапили туди по евакуації або біженцями».
Від українців кінешманської залоги делегований на Всеукраїнський військовий з'їзд до Києва.
У «Життєописі» зазначав:
Хворів на сухоти.
Закінчив агрономічний відділ агрономічно-лісового факультету Української Господарської академії в Подєбрадах. Дипломний іспит склав «з успіхом добрим» (27 червня 1930).
Працював у Міннеапольському університеті.
Нагороди Нагороджений Хрестом Симона Петлюри, Воєнним хрестом (20 жовтня 1961) і Хрестом відродження (1978).
Похорон Похований на цвинтарі Somerset у місті Міннеаполісі 23 вересня.
Джерела
Коваль Р., Моренець В. “«Подєбрадський полк» Армії УНР”. – Т. 1. – Київ: Історичний клуб “Холодний Яр”, “Український пріоритет” (2016). – С. 157-158
ЦДАВО України. — Ф. 3795. — On. 1. — Спр. 916. — Арк. 7—8, 14, 39.