Волейбол сидячи — різновид волейболу для спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату, паралімпійський вид спорту.
Правила гри Як і в класичному волейболі грають команди, що складаються з 6 гравців основного складу і 6 запасних гравців. В основному правила гри відповідають правилам класичного волейболу. Але є невеликі відмінності: розміри майданчика у волейболі сидячи 10 на 6 метрів, розділені сіткою (площа корду однієї з команд 5 на 6 метрів); розміри сітки 7 метрів на 80 см. Висота сітки у чоловіків 115 см, у жінок 105 см від підлоги. Основна площа сітки визначається антенами і обмежувальними стрічками; довжина аутів 6 метрів з боку лицьової лінії і по 3 метри з боку бічних ліній; задня лінія атаки знаходиться в 2-х метрах від центральної лінії. Крім того є дві істотні відмінності: гравці передньої лінії приймаючої сторони, мають право блокувати подачу; в момент торкання м'яча (особливо на передній лінії) гравець не має права відривати точку опори, тобто сідниці від підлоги. В іншому: рахунок, заміни, переходи, перерви, гравець «ліберо» та інше, все відповідає правилам класичного волейболу.
Історія Волейбол сидячи вперше був представлений у 1956 році в Амстердамі. Гра, розроблена Тамм ван дер Схером і Антоном Алберсом, поєднувала в собі правила волейболу та поширених в Німеччині, Нідерландах і скандинавських країнах і фістбол а. Популярність сітбола і фістбол серед спортсменів з обмеженими можливостями протягом довгого часу була стримуючим фактором на шляху міжнародного визнання сидячого волейболу. Новий етап в розвитку гри почався після оголошення Арнема столицею VI Паралімпійських ігор і включення волейболу сидячи в програму змагань. У 1979 році в Харлемі був проведений міжнародний турнір за єдиними, розробленим в Нідерландах, правилам гри. Голландець Пітер Йон став першим президентом створеної в 1980 році Всесвітньою організації волейболу для інвалідів (). У 1981 році у Бонні відбувся перший офіційний чемпіонат Європи з волейболу сидячи за участю десяти команд. З 1983 року розігруються чемпіонати світу для чоловічих команд і з 1993 року — для жіночих. У 2004 році жіночий волейбол сидячи дебютував на Паралімпійських іграх. Переможцями Паралімпійських ігор та чемпіонатів світу серед чоловіків ставали збірні Іран а, Боснії і Герцеговини і Нідерландів, у жінок три перемоги на Паралімпіадах здобула збірна Китаю.
Див. також Волейбол на літніх Паралімпійських іграх
Посилання Офіційний сайт Всесвітньої організації волейболу для інвалідів Офіційний сайт Національного комітету спорту інвалідів України Паралімпійський спорт в Україні, сторінка «Волейбол сидячі». Блог Сергія Аллахвердяна В Україні розпочато проєкт адаптивного спорту для ветеранів, які втратили кінцівки під час війни Волейбол сидячи – ближнє коло: адаптивний спорт і можливості для ветеранів