Українська народна міліція (УНМ) — воєнізована структура, сформована улітку 1941 року з ініціативи ОУН(б) після початку німецько-радянської війни на території ряду населених пунктів на Західній та Правобережній УкраїніПатриляк І. Військова діяльність ОУН (б) у 1940—1942 роках. — К.: 2004. — С. 229—230. У Львові була утворена 30 червня 1941 року після вступу батальйону «Нахтігаль» та частин німецької армії. Існувала до моменту ліквідації у середині серпня 1941 року.
Плани ОУН щодо створення Української народної міліції
Інструкція 1940 року Перші інструкції щодо створення української міліції було розроблено Революційним проводом ОУН навесні 1940 року. У розробленому ОУН плані антирадянського повстання передбачалося утворення на звільненій від більшовиків територіях сільських або міських революційних проводах, до яких мала перейти влада на місцях. У залежності від потреб революційні проводи мали організувати відділи народної міліції «Січ» та взяти під охорону існуючі на відповідній території державні та громадські підприємства, забезпечити підтримання правопорядку. Начальника місцевого відділу народної міліції мав призначати голова революційного проводу. До повноважень народної міліції Інструкція відносила: боротьбу зі шпигунами та диверсантами, охорону залізничних станцій та державних підприємств, інших об'єктів військового значення. Народна міліція мала підпорядковуватися голові місцевого революційного проводу та начальнику повітової державної служби безпеки. Зазначена Інструкція не була втілена у життя.
Травневі інструкції 1941 року Після Другого Великого збору ОУН, який відбувся у Кракові на початку квітня 1941 року, у травні ОУН (б) було розроблено перелік інструкцій для організаційного активу під назвою «Боротьба й діяльність ОУН під час війни», які регламентували дії членів та прихильників ОУН зі створення Української держави в умовах німецько-радянської війни. Зокрема, Інструкцією Служби безпеки передбачалося утворення Української народної міліції як органу безпеки на засадах основах самоохорони. Передбачалося, що на першому етапі народна міліція мала стати «тимчасовим і одиноким органом державної безпеки. Дальша організація міліції, її ступеневе перетворювання на зрізничкові органи державної безпеки та вишкіл апарату йтиме рівнобіжно до всіх інших державних органів згідно з виготовленим планом».
Згідно з цією Інструкцією передбачалося, що «з моменту опущення населеного пункту большевицькими військами, належить негайно приступити до організації Народної міліції». Планувалося, що до її лав будуть відібрані військовозобов'язані чоловіки віком від 18 до 50 років, у кожному селі мало бути до 10—12 міліціонерів, об'єднаних у відділ чисельністю 45—50 осіб. Командні пости в Народній міліції за планами оунівців мусили займати «знані націоналісти». Озброювати міліцію планували трофейною радянською зброєюПатриляк І. Військова діяльність ОУН (б) у 1940—1942 роках. — К.: 2004. — С. 230. Разом з тим, Інструкцією передбачалося, що міліціонери Народної міліції можуть носити однострої червоної армії або НКВД з пов'язкою синьо-жовтого або білого кольору на лівому плечі та написом «Народня міліція».
Щодо обласних міст передбачалося, що створення народної міліції мало відбуватися у 2 етапи: мобілізація членів УНМ (на це відводилося 2 дні), та паралельно із цим створення міської команди УНМ як органу управління. Створенням народної міліції у обласному місті мали займатися обласний комендант та комендант міської команди. Крім того, місто мало бути поділено на райони (відділення комісаріатів), на які мали бути призначені коменданти міліції та приділені їм відділи УНМ з особовим складом у кількості «в залежності від потреби 100—150 людей». Команди народної міліції мали розміщуватися у колишніх будівлях радянської міліції або НКВД.
Відповідно до вимог Інструкції структура міської команди УНМ мала включати: секретаріат (діловодство УНМ), господарський відділ, паспортний відділ (перепустки і паспортизація населення), слідчий відділ (слідство у кримінальних та політичних справах), в'язницю та табір інтернованих, мешканцевий відділ (облік та розподіл житлових приміщень і будівель), санітарний відділ, а також відділ руху (регулювання вуличного руху). Крім того мав існувати окремий відділ (так званий «постійний запас команди»).
Створення УНМ у Львові
Відповідно до звіту крайового провідника ОУН (б) Іван Климіва, на початку травня 1941 року ним було призначено на кожну область комендантів міліції. До 20 травня 1941 року було призначено комендантів Народної міліції у містах і селахУкраїнське державотворення. Акт 30 червня 1941 р. Збірник документів і матеріалів. Упорядник Орест Дзюбан.— Львів-Київ: Піраміда, 2001 — С. 213.
За спогадами голови українського уряду Ярослава Стецька, після прибуття його похідної групи до Львова 30 червня, він віддав розпорядження Івану Равлику про негайне створення міліції. 30 червня Равлик як один із керівників Служби безпеки долучився до створення міліції на території Львова та інших населених пунктів, з метою забезпечення проголошення відновлення державності, і згодом мав призначити коменданта міліції ЛьвоваСтецько Ярослав. 30 червня 1941. Проголошення відновлення державності України. — Торонто,1967 р. — С. 179—182. Також до організації Народної міліції у Львові долучився член похідної групи Стецька Євген ВрецьонаУкраїнське державотворення. Акт 30 червня 1941 р. Збірник документів і матеріалів. Упорядник Орест Дзюбан.— Львів-Київ: Піраміда, 2001 — С. ХІІ—ХІІІ.
Початок формування міліції 30 червня у Львові описав у своїх спогадах очевидець Дмитро ҐонтаДмитро Гонта. Друкарство Західної України підчас окупації. 11 серпня 1947 р. Ельванґен. Конкурс № 40. — Український культурний та освітній центр у Вінніпеґу, Манітоба. — Арк.40-13 — 40-14:
За спогадами одного з на той момент членів українського уряду Костя Паньківського «Молодь, що зуміла заховатися перед бранкою до Червоної Армії, ставилася до служби в міській міліції, на чолі якої станув член ОУН Евген Врецьона»Паньківський Кость. Від держави до комітету. — Нью-Йорк — Торонто: Життя і мислі, книга 10, 1970 — С. 35. Описуючи процес створення міліції, Паньківський також зазначав, що «Організувати міліцію було дуже трудно, бо не було професійних і вишколених українців. Також не було вислужених військових підстаршин, з яких в усіх народів рекрутується склад поліції. Тому на заклик до поліцистів, жандармів і підофіцерів зголошуватись до служби в міліції відгукнулося мало людей. Зате прийшло багато, понад потребу, молодих сільських хлопців, яким треба було довшого часу для вишколу і службового досвіду. Через те міліція мусіла бути імпровізацією»Паньківський Кость. Роки німецької окупації. — Нью-Йорк — Торонто: Життя і мислі, книга 7, 1965. — С. 400—401.
Деякі дослідники вважають, що до створення української міліції у Львові також мали стосунок члени ОУН (б) Роман Шухевич, Омелян Матла та Богдан КазанівськийStruve Kai. Deutsche Herrschaft, ukrainischer Nationalismus, antijüdische Gewalt. Der Sommer 1941 in der Westukraine. — Berlin/Boston: Walter de Gruyter GmbH, 2015. — S. 253—271Кай Струве. Команда особого назначения «Львов», украинская милиция и «Дни Петлюры» 25 и 26 июля 1941 г. // Проблеми історії Голокосту: науковий журнал. — № 6. — Дніпропетровськ: Інститут «Ткума», 2013. — С. 105—108. Зокрема за спогадами Казанівського: «він [Шухевич] вимагав від мене, щоб я став тимчасовим комендантом міста й організував команду. Постійна команда є визначена і, на її чолі стоїть Євген Врецьона. Я ніяк не міг погодитися на таке велике, хоч тимчасове становище, тож щиро просив Шухевича, щоб призначив когось іншого, військового». Надалі, як згадував КазанівськийКазанівський Богдан. Шляхом Легенди. Спомини. — Львів: Кальварія, 2007 — С. 209—239:
Однак документальними джерелами факт утворення «тимчасової команди» Львова, а також робота Омеляна Матли та Богдана Казанівського у народній міліції Львова не підтверджується. Натомість вони вказуються у документах вже як працівники допоміжної поліції, яка була створена у серпні 1941 року після ліквідації УНМ.
1 липня 1941 року у Львові з'явилися відозви за підписом крайового провідника ОУН (б) Іван Климіва із закликом творити українську державну міліціюУкраїнське державотворення. Акт 30 червня 1941 р. Збірник документів і матеріалів. Упорядник Орест Дзюбан.— Львів-Київ: Піраміда, 2001 — С. 128—129. У той же день Українським національним комітетом у Кракові було поширено повідомлення про те, що « Дня 30 червня 1941 р. у вечірніх годинах двічі надала радіовисильня від Організації Українських Націоналістів заклик до українського народу та вістки і напрямні про творення української влади у Львові і на місцях, про формування Української народньої міліції та протворення власної армії»Українське державотворення. Акт 30 червня 1941 р. Збірник документів і матеріалів. Упорядник Орест Дзюбан.— Львів-Київ: Піраміда, 2001 — С. 124.
2 липня факт організації української міліції «елементами групи Бандери» під «керівництвом Стецька та Равлика» відзначено у німецькому донесенні про події в СРСР від 2 липня 1941 року № 10 «Питання акції чистки»Україна у другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів. Т.1/ Упорядкування і передмова Володимира Косика. — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, 1997 р. — С. 92, 93.
Реакція німців на створення УНМ Львова Відповідно до німецького донесення про події в СРСР від 3 липня 1941 року № 11 «Заходи протиукраїнських політичних груп» створення української міліції розглядалося як намагання «національно настроєних українців під керівництвом Бандери […] поставити німецькі власті перед доконаним фактом»Україна у другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів. Т.1/ Упорядкування і передмова Володимира Косика. — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, 1997 р. — С. 100—102.
2 липня українську міліцію Львова було оперативно підпорядковано керівнику ССПаньківський Кость. Від держави до комітету. — Нью-Йорк — Торонто: Життя і мислі, книга 10, 1970 — С. 37Українське державотворення. Акт 30 червня 1941 р. Збірник документів і матеріалів. Упорядник Орест Дзюбан.— Львів-Київ: Піраміда, 2001 — С. 152—153.
8 липня 1941 року під час проведення опитування німецьких офіцерів та бургомістра Львова Юрія Полянського у справі проголошення Акту 30 червня державний підсекретар уряду Генеральної губернії Ернст Кундт зазначив, що з огляду на те, що перед вступом німецьких військ в усіх містах і населених пунктах вже створена українська міліція, «необхідно подумати про перетворення міліції, особливо на тих територіях, де відсутні війська вермахту і поліції, на допоміжну поліцію»Україна у другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів. Т.1/ Упорядкування і передмова Володимира Косика. — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, 1997 р. — С. 137.