Степан Прокопович Гречаний (Потребич-Гречаний) (†1697) — український державний та військовий діяч в добу Гетьманщини, генеральний писар Війська Запорізького, полковий суддя Гадяцького полку.

Біографія

В 1649 Степан Гречаний був записаний реєстровим козаком сотні Костенкової, Корсунського полку, причому він написаний в реєстрах поруч з сотником, але в 1663-1665 роках він був уже генеральним писарем і гетьман Брюховецький брав його з собою в 1665 році в Москву.

Самійло Величко, згадуючи у своєму «Літописі» про Івана Самойловича, підкреслив визначальну роль у його просуванні щаблями військової кар'єри Степана Гречаного.

Служба У 1676 році був полковим суддею Гадяцького полку. Посада гадяцького судді явно не відповідала тій послузі, яку зробив Степан Гречаний свого часу гетьманові Івану Самойловичу. Саме через те в чолобитній у Москву зустрічаємо кілька звинувачень на адресу останнього, автором яких був, безперечно, колишній генеральний писар:

Іван Мазепа з перших днів гетьманування залучив старшину до кола своїх довірених і відразу після Коломака доручив йому ряд важливих завдань, пов'язаних з приверненням на гетьманський бік війська, яке не брало участі у виборах.

Невдовзі склав із себе повноваження гадяцького судді, бо завдяки гетьману набув статусу значного військового товариша. На ранг він у 1688—1689 роках отримав три села, що відразу значно поліпшило його матеріальні статки.

Земельні володіння

У 1689 Степан Гречаний просив царів дати підтверджувальну грамоту на його маєтності. За царською грамотою від 20 вересня 1690 села, надані раніше Іваном Мазепою, надбані старшиною млини переходили в довічне користування Гречаних. З цього ж документа дізнаємося, що Степан Гречаний був учасником як Чигиринських, так і обох Кримських (1687, 1689) походів.

Через брак документальних джерел подальші сліди цього старшини губляться.

У жовтні 1689 генеральний писар Василь Кочубей виїхав у Гадяцький полк, аби владнати конфлікт за суперечні поля між селами. У своєму звіті він писав:

Отже, незадовго до перевірки Кочубея значний військовий товариш помер.

Іван Мазепа наблизив до себе його сина Якова, який став фактично скарбником у гетьманській резиденції.

Література

Оточення гетьмана Мазепи: Соратники та прибічники