При́дих або аспіра́ція (, ) — у фонетиці акустичний ефект, шум, видих повітря, що виникає під час вимови приголосного звука. Характерний для деяких мов, зокрема німецької (глухі змичні), індійських (африкати), китайських тощо. Приголосний, що вимовляється з придихом, називається придихо́вий при́голосний або аспіра́т (). Такі приголосні протиставляються дзвінким і глухим приголосним. У Міжнародному фонетичному алфавіті придих позначається маленькими буквами h (х) або ɦ (г).
В українській мові, як і в більшості слов'янських мов, придих відсутній. Майже всі грецизми і з придихами, що запозичені через церковнослов'янську, прийнялись в українській мові згідно з візантійським читанням без початкової букви г: ад, агіографія, Еллада, єресь, Єронім, ігумен, Іларіон, іподром, Іполит, іпостась, ірмос, Ірод, ісихазм, ода, осанна.
У словах, які прийшли через західноєвропейські мови, вимовляється початковий звук г: гедонізм, гелій, геліоцентризм, гематологія, гепатит, гідродинаміка, гомеопатія, гармонія, герой, гімн, гіпноз, гіпотеза, герменевтика, гомілія, гомілетика.
Приклади Англійська pin [pʰɪn] (пхин) — п з придихом spin [spɪn] (спин). Індійські мови: क [ka] (ка) — наприклад: कर्म [ˈkərmə] карма; ख [kʰa] (кха) — к з придихом; наприклад: ਸਿੱਖ [sɪkkʰ] сикх; ग [ɡa] (ґа) — наприклад: गणेश [ɡəˈneɪʃə] Ґанеша; घ [ɡʱa] (ґга) — ґ з придихом त [t̪ɐ] थ [tʰa] (тх) — т з придихом द [d̪ɐ] ध [dʱa] (дг) — д з придихом; наприклад: धर्म [dʱəɾmə] дгарма. Класична грецька: φ [pʰ] (пх) — п з придихом; наприклад: Пилип. θ [tʰ] (тх) — т з придихом; наприклад: Тома. χ [kʰ] (кх) — к з придихом Китайська мова dàn [tân] (дан [тан]) tàn [tʰân] (тан [тхан]) — т з придихом zǎo [tsɑʊ̀] (дзао [цао]) cǎo [tsʰɑʊ̀] (цао, [цхао]) — ц з придихом zhǎo [ʈʂɑʊ̀] (джао [чао]) chǎo [ʈʂʰɑʊ̀] (чао, [чхао]) — ч з придихом
Примітки
Джерела Lisker, L. & A. S. Abramson, «A cross-language study of voicing in initial stops: Acoustical measurements». Word vol. 20. 384—422. 1964. Cho, T. & P. Ladefoged, «Variations and universals in VOT» //Journal of Phonetics vol. 27. 207—229. 1999. Чирикба В. А. Аспекты фонологической типологии. Москва, «Наука», 1991.
Посилання
Транслітерація сильного придиху у словах грецького походження