Йо́ганн Емануї́л Фердина́нд Гі́зе (, Шаумбург — , Мітава) — російський хімік, фармацевт, дослідник мінеральних вод. Викладач Харківського і Дерптського університетів.

Біографія Фердинанд Гізе народився 24 січня 1781 року у пруському місті Шаумбург, поблизу Кюстріна. Закінчивши навчання у місцевій гімназії, він переїхав до Берліна, де влаштувався для подальшого вивчення хімії до фармацевтичної лабораторії. У 1802 році він розпочав роботу на хімічній фабриці в Аугсбурзі, однак того ж року переїжджає до Відня, де за рекомендацією обіймає посаду чиновника в аптеці імператора. Наприкінці 1803 року Гізе отримує пропозицію стати ад'юнкт-професором хімії у Харківському університеті, що тільки готувався до відкриття.

З 18 січня 1804 року він розпочав свою викладацьку діяльність у Харкові, яка тривала до 4 листопада 1814 року, коли його було призначено ординарним професором на кафедру хімії та фармації Дерптського університету (нині Тартуський).

У 1821 році Гізе вирушив на лікування за кордон, однак дорогою помер — 3 червня 1821 року у Мітаві (Єлгаві).

Наукова діяльність Перша наукова робота Гізе була присвячена дослідженню бензойної кислоти у кінській сечі («Ueber die Benzoesäure im Pferdeharne») і надрукована у журналі «Scherer's Journal der Chemie» в 1801 році. До 1804 року він видав ще кілька статей з фармації, зокрема «Von den cliemischen Processen, den dabei sich dar-bietenden Erscheinungen, nebst Darstellung der sie bewirkenden Mittel und Ursachen», за яку здобув ступінь доктора філософії.

Разом з Йоганом Шнаубертом Гізе був у числі перших хіміків Харківського університету. Свою діяльність він зосередив на дослідженні мінеральних вод Харківської та сусідніх губерній, оскільки в цьому були зацікавлені поміщики. Пізніше досліджував склад залізних руд, кам'яного вугілля, торфу, вапняку. Разом із Шнаубертом також вивчав метеорит, що впав у 1787 році поблизу Жигайлівки Охтирського повіту.

За час роботи в Харкові Гізе видав ряд книг німецькою мовою, зокрема «Керівництво з фармації» у чотирьох томах (1806—1811) і п'ятитомник «Загальна хімія для тих, хто навчає і вивчає». У 1809 році його обирають член-кореспондентом Санкт-Петербурзької академії наук.

Після переїзду до Дерпта (Тарту) він видав фізико-хімічну статтю «Darstellung der allgemeinen Chemie behufs seiner Vorlesunge».

Своє захоплення діяльністю Гізе висловлював інший науковець Харківського університету — Герман Лагермарк:

Примітки

Джерела