Фрагмент Кленова – білок, штучний ензим, який був отриманий контрольованим протеолітичним розщепленням ДНК-полімерази I, виділеної з E. coli за допомогою протеази субтілізину. Вперше отриманий в 1970 році, фрагмент Кленова зберігає 5' → 3'-полімеразну та 3’ → 5’-екзонуклеазну вихідної полімерази, тоді як 5' → 3'-екзонуклеазна активність відсутня.
Застосування Оскільки 5' → 3'-екзонуклеазна активність ДНК-полімерази I з E. coli робить її малопридатною для багатьох застосувань, фрагмент Кленова, позбавлений цього недоліку, знайшов широке коло застосувань в молекулярній біології, а саме: синтез дволанцюгової ДНК у пробірці із використанням одноланцюгової ДНК як матриці Нарощення 3'-вкорочених кінців, щоб затупити липкі кінці з 5'-виступаючим фрагментом Видалення 3'-виступаючих кінців Приготування радіоактивних ДНК-зондів Фрагмент Кленова використовувався також в найпершому оригінальному варіанті полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), допоки не був замінений термостабільними аналогами, такими як Taq-полімераза.
exo- фрагмент Кленова Якщо 3' → 5'-екзонуклеазна активність фрагмента Кленова є небажаною, її можна позбутись точковим мутагенезом. Ензим, що утворюється в результаті, має лише 5' → 3'-полімеразну активність, без будь-якої екзонуклеазної (5' → 3' і 3' → 5'). Він отримав назву exo- фрагмент Кленова.
exo- фрагмент Кленова використовується в деяких реакціях флуоресцентного мічення для ДНК-мікромасивів.
Див. також ДНК-полімераза I
Посилання