«Мойсей» — опера Мирослава Скорика на дві дії, лібрето Богдана Стельмаха та Мирослава Скорика за однойменною поемою Івана Франка. Прем'єра відбулася 23 червня 2001 року в Львівському національному академічному театрі опери і балету імені Соломії Крушельницької.

Прем'єра Початково оперу планувалося написати до 100-річчя Львівської опери, що відзначали у 2000 році. Проте згодом прем'єру було відкладено на один рік й приурочено іншій, більш знаковій події — візиту Папи Римського Івана Павла II до України, що відбувався 23-27 червня 2001 рокуВолодимир Прохоренко. «Мойсей» — на українській оперній сцені . В умовах перманентного браку державних коштів колектив Львівського театру звернувся до Папи за фінансовою допомогою і врешті її отримав, створивши таким чином перший в Україні прецедент фінансової підтримки Ватиканом світської подіїОпера «Мойсей» народилася завдяки підтримці Папи Римського.

Прем'єрну постановку здійснили режисер-постановник Збігнев Хшановський (Польща), головну роль виконав Олександр Громиш, диригував — авторЛідія Мельник. Оперна сенсація: мade in Ukraine . Ще до прем'єри було зроблено аудіо- та відеозаписи, знято телефільм про те, як створювалася опера, а також випущено буклет. Хоча 23-24 червня Папа служив у Києві, відтак не міг відвідати прем'єру, проте по прибутті до Львова 25 червня понтифік все ж знайшов можливість приїхати до Львівської опери й привітати творчий колектив з постановкою.

Сам композитор говорив про написання опери так:

Сюжет Дійові особи Мойсей бас Авірон бас Датан баритон Поет баритон Єгошуа тенор Лія сопрано Йохаведда мецо-сопрано Азазель тенор Симеон баритон

Пролог Поет звертається до рідного народу з болючим запитанням: «Невже задарма стільки серць горіло: До тебе найсвятішою любов'ю, Тобі офіруючи душу й тіло?»

і стверджує: «О ні! Не самі сльози і зітхання: Тобі судились! Вірю в силу духа: І в день воскресний твойого повстання.»

Дія І Єгошуа і Лія дивуються пісочній хатинці, що збудував їх малюк, адже народжений у пустелі, він ніколи не міг бачити хат.

Прибічники й супротивники Мойсея сперечаються щодо доцільності обраного Мойсеєм шляху пошуку обіцяного краю. Мойсей пояснює свою стратегію волею самого Єгови. Проте Авірон і Датан підбурюють народ до недовіри Мойсею, і, врешті, змушують його відійти в гори. Розпочинаються церемонія поклоніння Золотому тельцю.

Дія II У розпачі Мойсей звертається до бога Єгови за порадою. Проте дух Азазель і Йохаведа переконують Мойсея, що Єгова одурив їхній народ. У свою чергу Єгова, дочекавшись на таке звинувачення вже з вуст самого Мойсея, здіймає бурю, в якій Мойсей гине. Шоковані загибеллю Мойсея Лія і Єгошуа підбурюють народ засудити Авірона і Датана до страти й продовжити похід шляхом, що вказав Мойсей.

Музична характеристика Критики сходяться в тому, що опера написана доступною для слухачів, нескладною музичною мовою.

Любов Кияновська розглядає цей твір з позицій естетики еґалітаризму і відзначає, що автор «свідомо відмовився від рафіновано-інтелектуальної мови, яка сформувалася на основі естетичних принципів XX ст. та сутність якої полягає у безнастанному пошуку оновлення засобів виразності»Кияновська, Л. Музичне прочитання поезії Франка у вимірах сучасної естетики (на прикладі творчості львівських композиторів) / Л. Кияновська. — С. 377-388 і наводить слова автора:

Н. А. Бєлік-Золотарьова відзначає в опері домінування хорового начала, що надає опері рис ораторії. Хор при цьому персоніфікує ключові теми-символи опериН. А. Бєлік-Золотарьова Дія та протидія в хоровій драматургії опери М. Скорика «Мойсей» / Н. А. Бєлік-Золотарьова. // Таврійські студії. Мистецтвознавство. — 2013. — № 4..

Музикознавець Лідія Мельник відмічає в опері «сплав пізньоромантичних інтонацій, впізнаваних орієнтальних мотивів, неповторної української пісенності й навіть відзвуків бродвейського мюзиклу», а також використання традиційних оперних форм — інтродукцій і лейтмотивів, арії і любовних дуетів, хору і балету В інших статтях відзначаються також «прості мелодійно-ритмічні обороти» і «загальновідомі прийоми компонування, що впізнаються за три кроки», риси епічного соцреалізму тощо

Подальша сценічна доля Львівський оперний театр гастролював з прем'єрною постановкою опери на оперному фестивалі в Бидгощі, на сцені оперного театру Варшави. У 2006 році з нагоди 150-річчя І. Франка, Львівський театр побував з гастролями у Дніпропетровську, Харкові, Сімферополі та Севастополі.

Тоді ж, 2006 року «Мойсей» вперше поставлено на сцені Київської опери. Режисер — Анатолій Солов'яненко, диригент — Іван Гамкало, сценографія — Марії Левитської, хормейстер — Лев Венедиктов, балетмейстер — Аніко Рехвіашвілі.

Протягом наступних років «Мойсей» неодноразово виконувався на сцені Львівської та Київської опер, залишаючись єдиним твором сучасних українських авторів в репертуарі цих театрів. За висловом Василя Туркевича, опера «Мойсей» «репрезентує не тільки творчість відомого композитора Мирослава Скорика, але й той, з різних причин досить обмежений, доробок сучасних оперних композиторів, втілення творів яких в оперних театрах можна перелічити на пальцях однієї руки»В. Туркевич Мойсей — особистість понад простором і часом .

Література Кияновська Л. Опера «Мойсей» та її творець [передмова] / Л. Кияновська // Мойсей [ноти]: опера на дві дії, п'ять картин із прологом та епілогом: М. Скорик, клавір / лібрето Б. Стельмаха і М. Скорика за однойменною поемою І. Франка. — К.,2006. — С. 5-11 Н. А. Бєлік-Золотарьова Дія та протидія в хоровій драматургії опери М. Скорика «Мойсей» / Н. А. Бєлік-Золотарьова. // Таврійські студії. Мистецтвознавство. — 2013. — № 4.

Примітки

Посилання інформація на сайті Комітету з національної премії ім. Тараса Шевченка інформація на сайті Національної опери України