Плеона́зм (від  — надлишок, надмірність) — надлишковість засобів, що використовуються для передавання лексичного чи граматичного змісту висловлювання. Плеоназм як властивість тексту є протилежністю еліпсису і виявляється у повторенні чи синонімічному дублюванні лексем (лексичний плеоназм) або граматичних форм (граматичний плеоназм), а також у надто багатослівному передаванні змісту, який може бути висловлено коротше. Плеоназм може реалізовуватися як у межах речення, так і в ширшому контексті: цілі речення можуть практично дублювати той самий зміст.

Плеоназм може бути обов'язковим (зумовленим мовною системою чи нормою) або факультативним, стилістичним (зумовленим експресивною метою висловлювання). Обов'язковий плеоназм часто присутній у граматиці різних мов, зокрема в системах узгодження, де граматичне значення іменника дублюється у формах залежних від нього слів, у деяких конструкціях дієслівного керування, а також у конструкціях із подвійним запереченням. Стилістичний (експресивний) плеоназм є типовим для розмовної, публіцистичної й художньої мови, особливо для фольклору, де плеонастичні епітети й порівняння можуть перетворюватися на стійкі поетичні формули.

Близьким до поняття плеоназму є поняття тавтології, яку іноді називають «хибним плеоназмом». Поняття плеоназму також пов'язане з ширшим явищем багатослів'я, однак плеоназм передбачає саме надлишкове повторення або дублювання змісту.

Приклади

До поширених прикладів лексичного плеоназму, у яких значення одного слова частково або повністю повторюється іншим словом, належать:

пам'ятний сувенір (сувенір — «подарунок на пам'ять»); передовий авангард (авангард — «ті, хто попереду»); спільна співпраця (співпраця — «спільна робота»); народний фольклор (фольклор — «народна творчість»); прейскурант цін (прейскурант — «довідник цін»); вільна вакансія (вакансія — «вільна, незайнята посада»); основний лейтмотив (лейтмотив — «провідний мотив, основна думка твору»); дублювати двічі (дублювати — «повторювати, подвоювати»); демобілізуватися з армії (демобілізуватися — «звільнитися зі збройних сил»).

Інші приклади надлишкового вживання слів:

чорна сажа (сажа за своїм основним значенням пов'язана з чорним кольором); у травні місяці (назва травень уже позначає місяць); смертельно вбитий труп загиблого мерця (надлишкове повторення значення смерті); бурхливі овації (у цьому сполученні значення інтенсивності частково дублюється); внутрішній інтер'єр (інтер'єр — внутрішній вигляд приміщення); долоні рук (долоні є частиною рук); моя власна думка (слово власна може дублювати значення належності, уже виражене словом моя); писати свою автобіографію (автобіографія за визначенням є життєписом, написаним самою особою); кілька років тому назад (достатньо кілька років тому).

Водночас надлишковість не завжди є помилкою. У художньому та розмовному мовленні повторення близьких за значенням слів може використовуватися для експресії, увиразнення думки, ритмічної організації висловлювання або створення певного стилістичного ефекту.

Плеоназм і тавтологія

Плеоназм і тавтологія мають близькі значення, однак ці поняття не є повністю тотожними. Плеоназм ґрунтується на надлишковому передаванні певного змісту, тоді як тавтологія передбачає повторення того самого або близького за значенням слова чи змісту. У мовознавчій літературі межа між цими поняттями може визначатися по-різному.

Див. також

Тавтологія Тавтологічні скорочення Еліпсис Солецизм Багатослів'я

Примітки

Література

Книш О. В. Мовні плеоназми в українських художніх текстах початку XXI ст.: Семантичний, синтаксичний та стилістичний аспекти: Автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. — Івано-Франківськ, 2014. — 20 с. Селігей П. О. Типи багатослів'я в наукових текстах // Українська мова. — 2013. — № 4. — С. 22–44. Тараненко О. О. Плеоназм // Українська мова: Енциклопедія. — К. : Вид-во «Укр. Енцикл.», 2007. — С. 512—513.

Посилання