Тавтологія (, від — те саме та — слово, вислів) — повторення змісту або значення в межах одного висловлювання, яке може бути зумовлене повторенням слів, близьких за значенням, або повторним вираженням уже повідомленої інформації.
Термін тавтологія вживається в риториці, стилістиці, мовознавстві та логіці для позначення різних, хоча й пов'язаних між собою явищ.
У риториці та стилістиці
У риториці та стилістиці тавтологією називають повторення змісту або близьких за значенням слів у висловлюванні. Залежно від контексту таке повторення може сприйматися як недоречне надлишкове вживання мовних засобів або як засіб експресії та підсилення висловлювання.
Тавтологію часто розглядають у зв'язку з плеоназмом. Межа між цими поняттями в мовознавчих працях може визначатися по-різному. Плеоназм є ширшим поняттям надлишковості, тоді як тавтологія пов'язана передусім із повторенням тотожного або близького змісту.
Наприклад, вислів «пам'ятний сувенір» може розглядатися як тавтологічний, оскільки слово сувенір уже містить значення пам'ятного предмета. Водночас не кожне поєднання слів із частково повторюваним значенням є мовною помилкою.
Наприклад, у словосполученні «чорне чорнило» повторення спільнокореневих слів не означає повного збігу їхніх значень, оскільки чорнило може бути іншого кольору. Так само словосполучення «біла білизна» не обов'язково є тавтологічним, оскільки білизна може мати різний колір.
Тавтологія як стилістичний засіб
Повторення близьких або тотожних за значенням слів може використовуватися навмисно для підсилення висловлювання, ритмічної організації тексту або створення художнього ефекту.
Прикладами таких конструкцій є:
думу думати; плакати гіркими сльозами; життя прожити.
Подібні конструкції характерні, зокрема, для фольклору та художньої мови. Тому саме по собі повторення змісту не є достатньою підставою для характеристики висловлювання як помилкового.
Тавтологія та плеоназм
Тавтологію та плеоназм часто розглядають разом через їхню спільну ознаку — надлишковість мовного вираження.
Плеоназм — уживання мовних засобів, значення яких частково або повністю дублюються. Він може бути як ненавмисним, так і стилістично мотивованим.
Тавтологія у вузькому розумінні пов'язана з повторенням того самого або близького змісту.
В окремих мовознавчих традиціях терміни тавтологія і плеоназм частково збігаються за значенням, тому їхнє розмежування залежить від контексту та прийнятої термінології.
Тавтологія у визначенні поняття
У логіці та теорії визначень тавтологічним можуть називати визначення, у якому визначуване поняття фактично пояснюється через те саме поняття або через слова, що не додають істотної нової інформації.
Наприклад, визначення «державне управління — це управління державою» не розкриває зміст поняття державне управління, оскільки визначуване слово фактично повторюється у визначенні.
Тавтологічним може бути також міркування, у якому висновок повторює вихідне твердження без додавання нового змісту.
Логічна тавтологія
У формальній логіці термін тавтологія має інше, спеціалізоване значення.
Логічна тавтологія — формула або висловлювання, істинне за всіх можливих значень його складових.
Наприклад, формула:
P ∨ ¬P
є тавтологією, оскільки для будь-якого значення P істинним буде принаймні одне з двох тверджень: P або не P.
Це значення терміна відрізняється від уживання слова тавтологія у риториці та мовознавстві.
Пов'язані поняття
Плеоназм — надлишкове вживання мовних засобів. Баттологія — повторення одних і тих самих слів або висловів, зазвичай без додавання нового змісту. Еліпсис — пропуск елементів висловлювання, які можна відновити з контексту. Логічна тавтологія — формула, істинна за всіх можливих значень змінних. Логічна хиба — помилка в побудові міркування.
Див. також
Плеоназм Тавтологічні скорочення Еліпсис Баттологія Логічна тавтологія
Примітки
Література
Яценко С. С. Парасофізми. — Київ: Руське слово, 2011.
Яценко С. С. Софістика. — Київ: Сік Груп Україна, 2016. — 208 с. — ISBN 978-617-7092-95-6.
Посилання