Регіони Японії — регіони в Японії, які традиційно використовуються для позначення територій Японського архіпелагу, що мають спільні або близькі історичні, соціальні і географічні особливості. Ці регіони не є частиною сучасного адміністративного поділу Японії, але традиційно вживаються в урядовій документації, спеціальній та навчальній літературі як територіальні одиниці надпрефектурного рівня.

Регіони Таблиця показує загальноприйнятий поділ префектур за регіонами з півночі на південь.

Регіон Префектури ХоккайдоПівденні острови Курильської гряди: Кунашир, Ітуруп, Шикотан та група Хабомаї, на карті не вказані) стали японською територією з 1905 року. По закінченню Другої світової війни вони були окуповані СРСР і досі лишаються під російською юрисдикцією. Японський уряд вважає ці території власністю Японії. Хоккайдо Тохоку Акіта, Аоморі, Фукусіма, Івате, Міяґі, Ямаґата Канто Тіба, Ґумма, Ібаракі, Канаґава, Сайтама, Тотіґі, Токіо ТюбуРегіон Тюбу поділяється на менші субрегіони — Хокуріку, Косінтецу, Токай і Тюкю. Айті, Фукуй, Ґіфу, Ісікава, Наґано, Ніїґата, Сідзуока, Тояма, Яманасі Кінкі Хіого, Кіото, Міє, Нара, Осака, Сіґа, Вакаяма Тюґоку Хіросіма, Окаяма, Сімане, Тотторі, Ямаґуті Шікоку Ехіме, Каґава, Коті, Токусіма Кюсю Фукуока, Каґосіма, Кумамото, Міядзакі, Нагасакі, Ойта, Саґа, Окінава

Префектури Таблиця показує загальноприйнятий поділ префектур з півночі на південь.

01. Хоккайдо 02. Аоморі 03. Івате 04. Міяґі 05. Акіта 06. Ямаґата 07. Фукусіма 08. Ібаракі 09. Тотіґі 10. Ґумма 11. Сайтама 12. Тіба 13. Токіо 14. Канаґава 15. Ніїґата 16. Тояма17. Ісікава 18. Фукуй 19. Яманасі 20. Наґано 21. Ґіфу 22. Сідзуока 23. Айті 24. Міє 25. Сіґа 26. Кіото 27. Осака 28. Хіого 29. Нара 30. Вакаяма 31. Тотторі 32. Сімане33. Окаяма 34. Хіросіма 35. Ямаґуті 36. Токусіма 37. Каґава 38. Ехіме 39. Коті 40. Фукуока 41. Саґа 42. Нагасакі 43. Кумамото 44. Ойта 45. Міядзакі 46. Каґосіма 47. Окінава

Примітки

Джерела та література 『角川日本地名大辞典』全50巻、東京:角川書店、1987-1990 («Великий словник назв місцевостей Японії видавництва Кадокава». У 50 томах, Токіо: Кадокава сьотен, 1987—1990)