Гасто́н Вікто́р Модо́ (; 31 грудня 1887, Париж, Франція — 20 лютого 1970, Париж) — французький актор. Почав кар'єру в часи німого кіно, співпрацював з такими режисерами, як Луї Деллюк, Жермен Дюлак, Абель Ґанс, Жак Фейдер, Луїс Бунюель. Надалі постійно залучався для виконання ролей другого плану в найзначиміших французьких стрічках 1930-1950-х років багатьма режисерами «золотого століття французького кіно» (Жан Ренуар, Марсель Карне, Рене Клер, Жульєн Дювів'є). Всього знявся у понад 330-ти фільмах. Пробував себе також як режисер і сценарист.
Біографія Гастон Модо народився 31 грудня 1887 року в Парижі в сім'ї архітектора. Перш ніж стати актором, займався живописом. Був особисто знайомий з Модільяні і Пікассо.
З 1909 року почав працювати в кіно. Наступні декілька років Модо багато знімається в жанрових стрічках(по 10-60 короткометражних фільмів на рік), переважно в комічних детективах режисера Жана Дюрана і вестернах.
Після Першої світової війни на Гастона Модо звертають увагу абсолютно інші режисери. Він з'являється в інтелектуальних і авангардних фільмах таких режисерів, як Луї Деллюк і Жермен Дюлак, грає головну роль у фільмі Абеля Ґанса «Матір скорботна» () (1917).
У 1930-х роках починається довга співпраця Модо з такими режисерами, як Рене Клер, Жан Ренуар, Марсель Карне. У їхніх стрічках актор завжди грає ролі другого плану, але ролі характерні, які запам'ятовуються. Яскраві образи Модо створив у фільмах «Правила гри» (1939) — єгер Шумахер; «Діти райка» (1944) — «сліпий» жебрак.
У 1930 році Модо сам ставить фільм «Жорстока казка» (), і грає в ньому. У 1940-х роках Гастон Модо, паралельно з акторською роботою, пише низку сценаріїв, по трьох з яких у Франції ставляться фільми.
У 1960-х Гастон Модо перестає зніматися, але кілька разів бере участь у телевізійних проектах.
Фільмографія (вибіркова)
Примітки
Посилання