Марі́я Слюзарі́вна-Сохані́вська (Слюсарівна, Слюзар, 1912, Кути — 1997) — українська театральна акторка, відома за виступами в Українському народному театрі імені Івана Тобілевича в Станіславові, Львівському театрі ім. Лесі Українки, Театрі «Заграва», Українському театрі у Торонто.
Життєпис Народилась 1912 року в Кутах.Історія Гуцульщини. Том 3. / Микола Домашевський. — 1986. — С. 364—365 Її дитинство пройшло серед гуцульської природи, якою вона завжди захоплювалася (за її спогадами, коли з часом опинилась за океаном, далеко від рідної землі).
У дитинстві виступала в драматичному гуртку в Кутах, який очолював Володимир Холєвчук. Там вона брала участь у таких постановках як: «Казка старого млина» і «Циганка Аза». З цими спектаклями гурток виступав не тільки в Кутах, а й у повітовому місті Косові, де мав великий успіх.
1932 року за поради знаної актриси Ганни Совачевої Марійка вступила до найкращого тоді театру в Галичині ім. Тобілевича під керівництвом М. Бенцаля і В. Блавацького. Ганна Совачова, яка певний час мешкала у рідної тітки Марійки, дала їй пораду: «Ну, що ж, дитино, я чула, що ти здібна і любиш театр, то може шкода марнувати вроджених здібностей».«Все життя я вірила в красу…» Ганна Вікторівна Совачова — видатна українська актриса та громадський діяч / О. П. Ротач. — С. 211
Працювала також в театрі ім. І. Котляреваського, який утворився після злиття театру «Заграва» і театру ім. Івана Тобілевича.
У Львові працювала в театрі ім. Лесі Українки з режисерами В. Блавацьким та Й. Стадником.
Також деякий час виступала в театрі ім. Франка у Станиславові, де режисером був О. Яковлів.
Після еміграції до Австрії, виступала в Ландеку (Тіроль) під проводом Ю. Кононева і Й. Гірняка та в Зальцбурзі під проводом Ганни Совачевої. Хоча це були таборові театри, але в них працювали знані майстри.
Після переїзду за океан (Канада) також не полишала сцену, грала в Українському театрі в Торонто під керівництвом Григорія Ярошевича.
Її спогад «З театром по Гуцульщині» сповнений великої туги за Батьківщиною.
Ролі у драматичному репертуарі — переважно інженю: Ганнушка («Бояриня») — перша роль на професійній сцені Дівчина на згарищах («Батурин») Мавка («Лісова пісня» Лесі Українки) — найкраща роль Настуся («Хмара») Галя («Ніч під Івана Купала») Василина («Суєта») Гануся («Молодість» М. Гальбе) Оксана («Серед бурі») Галина («Ой, не ходи Грицю») Грузинка-дочка («Цариця Грузії») в оперетах — переважно ролі субреток: Йолян («Циганське кохання») Арсена («Циганський барон») Стазі («Княжна чардаша») Діана («Орфей у пеклі») Марішка («Шаріка» Я. Барнича) Анничка («Дівча з маслосоюзу») Ірка («Пригода в Черчі»)
Примітки
Посилання Мавка-спогад (Марійка Слюзарівна) / Я. Климовський// Наше життя. Травень-червень 1984. — С. 24-25 Марія Слюсарівна / Михайло Бажанський // Книга митців і діячів української культури. — Торонто, 1954. — С. 228
Література Слюзарівна-Соханівська, М. 30 літ на сцені / М. Слюзарівна-Соханівська // Наш театр: книга діячів українського театрального мистецтва. 1915—1975. Т. 1 / за ред.: Г. Лужницького, Л. Полтави ; видав. колегія: Ю. Кононов, В. Сердюк, М. Івасівка. — Нью-Йорк ; Париж ; Сідней: ОМУС, 1975. Слюзарівна М. У таборі в Зальцбургу: спогад з перебування на скитальщині // Жіночий світ (Вінніпег). — 1969. — Ч. 11-12 (239—240). [Листопад-грудень].