Франтішек Вітязослав Сасінек (; 11 грудня 1830, Скаліца — 17 листопада 1914, Грац) — словацький історик другої половини XIX століття, публіцист, католицький священник. Псевдоніми: Франко Хвойніцкий (, Отець Віктор (), Сиротін В. (), Скальніцький (), Словакович ().
Сім'я
батько: Франтішек Сасінек мати: Анна Тиха.
Біографія
Закінчив гімназію в Скаліце і в Сольноке, в 1846 році був прийнятий в Орден капуцинів, пізніше вивчав філософію в містах Тата і Братислава, богослов'я в Шайбзе (Нижня Австрія) і Братиславі. У 1853 отримав сан священника міста Дьйор, в 1866 році в Празькому університеті склав іспит на звання доктора теології. Працював професором і проповідником в Таті, Братиславі, Естергомі і Буді. У 1864 році був вигнаний з Ордена капуцинів, 11 липня 1864 року єпископ Штефан Мойзес прийняв його в банськобистрицьку єпархію, де Сасінек став проповідником і викладачем богословського семінару. З 1856 року був хранителем книг і колекцій Матиці словацької, які тимчасово перебували в місті Банська-Бистриця, з 1868 року обіймав посаду єпархіального ординара.
Сасінек — словацький історик другої половини ХІХ століття. Він проаналізував ранній період історії Словаччини і словаків, тему святих Кирила і Мефодія та Великої Моравії, Угорської імперії і історію Чехії. Будучи вчителем, Сасінек написав кілька підручників, які використовувалися в релігійних школах. Писав релігійні праці, опери, трагедії, хвалебні вірші, оповідання та нариси, проводив дослідження, присвячені релігії, історії та національного відродження, на основі яких писав статті. Незважаючи на те, що його історіографічні роботи відзначені духом романтизму, містять багато недоліків і сумнівних висновків, в період мадяризації вони зіграли позитивну роль. На особливу увагу заслуговує і його редакторська, архівна і видавнича діяльність. Сасінек також випустив збірник жартів, анекдотів, смішних історій і загадок. У 1869 році, після смерті Мойзеса, Сасінек займав посаду секретаря Матиці словацької в місті Мартіне. У 1870 році Сасінек був членом-кореспондентом Королівського наукового товариства; Сасінек — почесний громадянин міста Стара-Тура.
Праці
Dejiny drievnych národov na území terajšieho Uhorska, Skalica, 1867 Dejiny počiatkov terajšieho Uhorska, Skalica, 1868 Dejiny kráľovstva Uhorského, 2/1., Martin, 1871 Dejepis všeobecný a zvláštny Uhorska, svetský a náboženský, Viedeň, 1871 Archív starých česko-slovenských listín, písomností a dejepisných pôvodín pre dejepis a literatúru Slovákov 1-2, Martin, 1872-1873 Sv. Method a Uhorsko, Martin, 1884 Arpád a Uhorsko, Martin, 1884 Záhady dějepisné, 1-4, Praha, 1886-1887 Dejiny Slovákov, Ružomberok, 1895 Slováci v Uhorsku, Martin, 1904
Джерела Словацкий биографический словарь