За́сув — Том 3, 1972. — С. 338., зменш. за́сувка, діал. за́сов — рухомий дерев'яний або залізний пристрій для замикання дверей, воріт, хвіртки тощо. Має вигляд дерев'яного чи металевого бруса, що пересувається у скобах, укріплених на дверях (стулках воріт) і одвірку. Замки для закривання дверей на основі засувів використовувалися уже в Давньому Єгипті.
Вдосконалений засув, який можна відперти ззовні найпростішим ключем, відомий як «бганий замок».
Засуви воріт можуть мати пробої для навісних замків.
Схожі пристрої За́крутка, за́вертка — запірний пристрій у вигляді брусочка, що обертається на забитому в щось гвіздку. Клямка (від сер-в.-нім. klamm, пор. «клема») — запірний пристрій у вигляді пластинки з важільцем, яка на відміну від засува закріплена одним кінцем на осі й може підійматися й опускатися. Прого́нич — металевий стрижень, що використовувався для замикання віконниць, дверей, воріт. Ригель — засувка накладного чи врізного замка, що забезпечує запирання, входячи в гніздо на одвірку Шпінгале́т (через і від — «запірна ручка для вікон», букв. — «іспаночка») — засувка у вигляді металевого стрижня чи пластинки з боковим важільцем. Використовується для запирання хвірток, стулок вікон, кватирок.
Примітки
Посилання
Фото різних конструкцій засувів