Хві́ртка, іноді ворі́тця — невеликі двері в огорожі, паркані. Широко розповсюджена в сільських місцевостях. Конструктивними особливостями хвірток є: простота конструкції, мінімум конструкційних матеріалів, прості замки або їхня заміна на засуви, клямки, гачки, закрутки та ін.
Походження слова Українське «хвіртка» походить від старопол. forta, fortka (у сучасній польській furta, furtka), яке значить «стулка воріт або дверець», «хвіртка». Звукосполучення «хв» у народному мовленні часто заміняло первісно невластивий слов'янським мовам звук «ф». Від fortka також походить і («кватирка»). До польської слово forta потрапило з німецької мови, де Pforte значить («ворота», «брама») і через походить від («ворота», «двері»), з якого також походять («хвіртка»), portail («вхід», «портал»), portières («дверці», «портьєри») тощо.
Уживання
Хвіртка призначена для входу в обгороджену територію (город, дача, склад, обійстя, будівельний майданчик тощо) і виходу. Найчастіше виготовляється з металу і деревини, роблять хвіртки також з пруття у техніці плоту. У разі комбінування з воротами може бути зробленою як поруч них, так і в одній з їхніх стулок.
Іноді замість хвіртки може влаштовуватися перелаз.
Галерея
Примітки