Домініканський монастир — пам'ятка місцевого значення у Володимирі. Статус визначений рішенням виконкому Волинської обласної ради № 228 від 22.07.85.

Історія Фундатором монастиря був великий князь Литовський Олександр Ягеллончик, який в 1497 році надав кошти для будівництва монастиря та костелу Святої Трійці. У монастирі оселилися ченці-домініканці.

При монастирі діяв шпиталь (від першої половини XVII ст.) та парафіяльна школа. Будівля монастиря ставала місцем проведення сеймиківWykaz klasztorów dominikańskich Prowincji Ruskiej, cz. 2, Kraków, 1923.

Як свідчать люстрації 1765 і 1789 рр., монастирські будівлі використовувались не лише за прямим призначенням, а й для громадських цілей. На нижньому поверсі в XIX ст. були розміщені зал і канцелярія повітового суду та монастирська трапезна, а на другому — келіїКучинко М. Культові споруди Володимира-Волинського кінця XVIII — початку XX ст. / М. Кучинко // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Володимир-Волинський в історії України та Волині: зб. наук. пр. — Луцьк, 2004. — С. 86-89..

В 1799 р. костел дуже постраждав від пожежі, причому вогнем були пошкоджені як зовнішні частини, так і дерев'яне обладнання інтер'єру. У 1806 р. пошкодження були усунуті, і заново відремонтований костел діяв до 1833 р., коли від нової пожежі, що знищила понад 400 будівель у місті, він так був пошкоджений, що в 1845 р. його закрили, а в 1850 р. — цілком розібрали.

У 1850 р. згідно з указом Миколи І домініканський монастир закрито .

Після ремонту корпусів у 1897 р. розмістилося казначейство. У 1920-1930-х рр. у келіях монастиря розміщувалось повітове староство, архів та музей. З 1941 р. у келіях знаходилася комендатура 90-го прикордонного загону. Нині приміщення використовується навчальним закладом — СПТУ.

Маєтності та утримання Монастирю належала велика земельна ділянка зі ставком і садом, водяний млин і кілька дворів. Монастир мав право утримувати корчму, варити та продавати пиво, мед, вино.

У 1599 р. монастир придбав земельну ділянку з цегельнею над рікою поблизу с. Федорівки.

Конвент монастиря мав 4 кріпаків на Заваллі, які сплачували 25 грошей щорічного чиншу та відпрацьовували по 12 днів у час жнив. Також кріпаки проживали на Плебанії та Кропивщизні.

Від 1613 р. монастир отримав у спадщину села Гнойне та Могильне.

Володимир-Волинський домініканський монастир до 24 червня 1841 р. на своє утримання щорічно одержував 3 % (58 крб. 62 коп.) від вартості конфіскованих маєтків від жителів с. Іваничі Володимир-Волинського повіту Указом волинського губернського правління від 28 березня 1842 р. Ковельське єврейське товариство перераховувало щорічно на користь Володимир-Волинського домініканського монастиря 3 % (16 крб. 80 коп.) від конфіскованого державою монастирського маєтку.

Опис Судити про вигляд храму дозволяє візитаційний опис костелів і монастирів Волинської губернії за 1802—1804 рр. Форма його була видовжена, з бічними каплицями, а фасад звернений у бік міста. Костел був з'єднаний з східним корпусом домініканського монастиря і в ньому було 22 вікна, а дах накритий ґонтом.

Біля східної стіни костелу стояла мурована дзвіниця, яка на плані кінця XVIII ст. позначена як окрема будівля. Нині зберігаються два нижні її яруси. Це велика, прямокутна у плані будівля на високому цоколі. Зі східної сторони влаштоване арочне підвальне вікно. На першому і другому поверхах дзвіниці з кожного боку є по одному вікну з прямокутним прорізом і арочними нішами. Поверхи відділені карнизами і декоровані по гранях плоскими пілястрами та лінійними тягами по горизонталях і вертикалях.

Внаслідок переробок у XIX ст. внесені зміни в конструкцію споруди. Центральна частина існуючої пам'ятки виразно асиметрична відносно поздовжньої і поперечної осей. До квадратного двору веде брама з арочним завершенням. Така форма північного фасаду виникла безперечно внаслідок переробок будівлі у XVIII—XIX ст. Фасад декорований тягами, що створюють окремі поля на поверхах . У 1897 р. відбулась ще одна перебудова, під час якої дзвіниця втратила свій декорКучинко М. Культові споруди Володимира-Волинського кінця XVIII — початку XX ст. / М. Кучинко // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Володимир-Волинський в історії України та Волині: зб. наук. пр. — Луцьк, 2004. — С. 86—89..

Пріори о. Габріель о. Ян Ковнацький о. Людвік Коздрош о. Томаш Мождзяновський о. Ян Вонсовський о. Рох Островський, професор о. Аполінарій Санковський о. Гондислав Останкович о. Гансвед Гаєвський о. Кипріан Стефановський — автор двох друкованих праць «Zgromadzonych wod pochwała, We Trzech Rzekach Darv Bozego…» та «Novvs Salomon»

Див. також Костел Святої Трійці

Примітки

Джерела Янович Б. З ІСТОРІЇ ДОМІНІКАНСЬКОГО МОНАСТИРЯ У ВОЛОДИМИРІ-ВОЛИНСЬКОМУ // http://volyn-museum.com.ua/publ/volodimir_volinskij_istorichnij_muzej/z_istoriji_dominikanskogo_monastirja_u_volodimiri_volinskomu/7-1-0-85 Kuczynko M. Rzymskokatolickie budowle sakralne końca XV—XVIII w. we Włodzimierzu Wołyńskim // Do piękna nadprzyrodzonego / Chelm, 2003. — T. I. — S. 80-97. Prusiewicz A. Klasztory katolickie w djecezji Łuckiej. — Łuck: Nakładem oddziału wołynkiego opieki nad zabytkami przeszłosti, 1922. — 20 s. Кучинко М. Культові споруди Володимира-Волинського кінця XVIII — початку XX ст. / М. Кучинко // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Володимир-Волинський в історії України та Волині: зб. наук. пр. — Луцьк, 2004. — С. 86-89. Wykaz klasztorów dominikańskich Prowincji Ruskiej, cz. 2, Kraków, 1923