Кароль Антоневич-Болоз (, ; 6 листопада 1807, с. СкваряваBarącz S. Żywoty sławnych Ormian w Polsce]… — S. 16., Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія — 14 листопада 1852, с. Обра, Провінція Позен, Королівство ПруссіяСело Обра тоді належало до Провінції Позен (Королівство Пруссія), а поляки далі продовжували називати цю територію Велике князівство ПознанськеBarącz S. Żywoty sławnych Ormian w Polsce]… — S. 23., тепер Великопольське воєводство, Польща) — польський поет та письменник вірменського походження, римо-католицький священик, чернець ордену єзуїтів.
Біографія Кароль Антоневич-Болоз народився 6 листопада 1807 року в селі Скварява поблизу Львова у вірменській родині.
У 1827 році закінчив юридичний факультет Львівського університету.
Брав активну участь у листопадовому повстанні 1830 року.
У 1833 році одружився з Зофією Никорович. В їхньому шлюбі народилося п'ятеро дітей, але, на жаль, усі вони померли від хвороб. Після короткочасної смерті їх дітей, Кароль розпочав благочинну діяльність, а у своєму маєтку у Скваряві відкрив початкову школу та шпиталь.
Після смерті дружини, він у 1839 році, став ченцем ордену єзуїтів та після дворічного новіціату 12 вересня 1841 року склав перші обіти.
Діяльність
Відомий як проповідник і місіонер, особливо під час селянських заворушень в 1846 року. Боровся проти пияцтва і був ініціатором благодійності. Після появи єзуїтів у Галичині у 1848 році Кароль Антоневич проповідував у Кракові, Прикарпатті, Сілезії та Великому Князівстві Познанському. В Обрі він заснував єзуїтський колегіум і став першим його настоятелем.
Доглядав за хворими на холеру та надавав їм непосильну допомогу, але, захворівши, і сам став жертвою епідемії холери. Помер Кароль Антоневич 14 листопада 1852 року в Обрі, де й був похований.
Творча спадщина Кароль Антоневич написав велику кількість оповідань та віршів. Є автором відомих релігійних пісень: «Biedny, kto Ciebie nie zna od powicia»; «Chwalcie łąki umajone»; «Do Betlejemu pełni radości» (колядка); «Nazareński śliczny kwiecie»; «Nie opuszczaj nas»; «O Józefie uwielbiony»; «O Maryjo, przyjm w ofierze»; «Panie, w ofierze Tobie dzisiaj składam» та багатьох інших.
Незадовго до вступу в орден, він написав пісню-гімн, яка є вираженням людської «долини сліз» і, одночасно, особистим виразом віри, надії і любові — «В хресті страждання, в хресті спасіння».
У поезії Антоневича домінують три ідейно-тематичних гілки — свідоме переживання благодаті Божого дитинства, прийняття страждання як важливого елемента християнського життя та посилена любов і шанування Пресвятої Діви Марії. Останнім твором, завершеним вже після смерті автора, одним з його братів священнослужителів — коляда для дітей «Розсадник». Книга була вперше видана у Познані видавництвом Л. Межбаха у 1857 році.
Твори Короля Антоневич видавалися у різних світських і релігійних періодичних виданнях: «Sonety» (Lemberg, 1828); «Bielany, poezya» (Lemberg, 1829); «Stanzen eines nordischen Aschenmannes» (Wien, 1831); «Listki palmowe» (Wien, 1834); «Wspomnienia Mikuliczyna 1833» (Lemberg, 1834); «Majówka w Orzechówce» (1845); «Święty Isydor, oracz. Podarek dla szkółek ludu naszego» (Leszno, 1849); «Obrazki z życia ludu wiejskiego dla szkółek wiejskich» (Lemberg, 1850); «Czytania świąteczne dla ludu naszego» (zwei Teile, Krakau, 1850); «Droga krzyżowa. Z rycinami stacyj» (Krakau, 1850); «Pamiątka jubileuszu w roku 1851» (Krakau, 1851); «Ojcze nasz. Upominek missyjny dla matek i dziatek» (Leszno, 1852); «Nauki i mowy przygodne miane w Krakowie» (Krakau, 1853); «Wspomnienia missyjne z roku 1846» (Posen, 1855).
Наприкінці XX століття його твори були видані окремими книгами: Antoniewicz Karol Bołoz. «Już majowe świecą zorze…» (Gazeta Niedzielna, 1990); Antoniewicz Karol Bołoz. «Kwiat nadziei, kwiat miłości…» (Gazeta Niedzielna, 1990); Antoniewicz Karol Bołoz. «Majowe kwiecie» (Gazeta Niedzielna, 1992); Antoniewicz Karol Bołoz. «Majowe kwiecie» (Gazeta Niedzielna, 1994); Antoniewicz Karol Bołoz. «Ona czuwać będzie…» (Gazeta Niedzielna, 1990).
Примітки
Джерела Constantin von Wurzbach Antoniewicz, Karl Boloz, Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. — Band 1. — Verlag L. C. Zamarski. — Wien 1856. — S. 48. Słowniki: Polski Słownik Biograficzny; EK; Nowy Korbut; EWoJ. J. Poplatek Ks. K. B.-A. TJ (1808—1852) // Biografie. K. Drzymała Ks. K. A. TJ. // Homo Dei 27. —1958. — nr. 1. — S. 21–27. Barącz S. Żywoty sławnych Ormian w Polsce . — Lwów, 1856.
Посилання