Діама́нт () або брилья́нт ( <  — «блискучий») — штучно огранований та відшліфований алмаз. Класична форма огранування — 57 граней. Найтвердіший дорогоцінний камінь (твердість за шкалою Мооса — 10)

Доволі широко розповсюджена думка, що цінність алмазів пояснюється їх рідкісністю, але насправді алмази ювелірної якості доволі розповсюджені в порівнянні з рідкісними каменями, такими як олександрит, і щорічне світове виробництво неогранованих діамантів оцінюється приблизно в 130 мільйонів каратів (26 тонн).

Фактори якості До середини ХХ століття в світі не існувало єдиного стандарту. Гемологічний інститут Америки (GIA) розробив перший стандарт опису діамантів, що згодом став загальновизнаним. Ці параметри отримали назву «4С» — від перших літер слів:

Color — колір; Clarity — чистота; Cut — огранування; Carat Weight — вага в каратах. Інші характеристики, такі як наявність або відсутність флюорисценції, також впливають на попит та вартість діаманту, який використовують для інкрустації в ювелірних прикрасах.

Країни Алмази сформувалися в надрах Землі під високим тиском і температурою близько 1300°C більше мільярда років тому. Вони потрапили на поверхню в результаті бурхливих вулканічних вивержень. Алмазоносні породи можна знайти в різних частинах світу.

Історично визнаними є три найбільші країни-експортери алмазів — це Індія, Бразилія, Південно-Африканська Республіка. І хоча південноафриканський регіон наймолодший по часу відкриття родовищ, та поки що, найврожайніший за кількістю, якістю та розмірами цього дорогоцінного каміння.

Найбільшими імпортерами, що займаються огрануванням алмазів та розповсюдженням діамантів є Ізраїль та Велика Британія. В Тель-Авіві (Ізраїль) — найбільша у світі біржа діамантів, а в Сполученому Королівстві 1 квітня 1914 року, карат було прийнято як офіційна одиниця ваги.

Відомі діаманти

«Кохінур» (; індійський діамант, відомий з XIII ст.; назва «Koh-i-Noor» закріпилася у 1739 році після захоплення Надір-шахом Делі, де він отримав камінь і назвав його «Гора світла»; у 1850 році переданий Британській короні, тоді важив близько 186 каратів; у 1852 році переогранований у форму блискучого діаманта масою 108,93 карата); «Алмаз Гоупа» (; синій діамант масою 45,52 карата; ймовірного індійського походження; у XVII ст. був привезений до Європи Жаном-Батистом Таверньєром як «Blue Tavernier Diamond»; згодом названий на честь британського банкіра Генрі Томаса Гоупа; з 1958 року зберігається у Національному музеї природної історії Смітсонівського інституту у Вашингтоні); «Орлов» (прозорий діамант із легким зеленувато-синюватим відтінком; огранений до 194,8 карата; походить із копалень Голконди в Індії, ймовірно початку XVII ст.; первісна маса оцінюється приблизно в 400 каратів; у XVIII ст. потрапив до Російської імперії та нині входить до складу російських імператорських регалій, зберігається в Алмазному фонді в Москві); «Регент» (; також відомий як «Пітт»; діамант масою 136,9 карата після огранювання; знайдений у 1701 році в Індії; первісна вага близько 410 каратів; у XVIII столітті придбаний для французької корони та став частиною королівських регалій; нині зберігається в Луврі в Парижі); «Шах» (діамант масою 88,7 карата після огранювання; знайдений у копальнях Голконди в Індії наприкінці XVI століття; первісна вага близько 95 каратів; на поверхні зберігаються гравійовані написи перською мовою, що фіксують його власників у різні історичні періоди); «Великий Могол» (; історичний індійський алмаз XVII століття, відомий за європейськими описами; первісна вага близько 793 каратів; пов’язується з імператором Шах-Джаханом; у 1650-х роках згадується як подарований йому та згодом огранований до приблизно 280 каратів; після завоювання Делі Надір-шахом у 1739 році був вивезений, після чого його подальша доля невідома; існують гіпотези про можливий зв’язок з алмазом «Орлов», однак вони не підтверджені); «Полярна зоря» (діамант масою близько 40 каратів; безбарвний, кругле діамантове огранювання; знайдений наприкінці XVIII століття в Індії, ймовірно в розсипах річки Крішна; у XIX столітті входив до складу коштовностей французької корони; у XX столітті належав родині Юсупових та ювелірному дому Cartier; у 1980 році проданий на аукціоні Christie's у Женеві; подальша доля невідома); «Гоппе» (густо-синій діамант індійського походження; знайдений у XVII столітті; маса близько 44 каратів; історично відомий як один із ранніх рідкісних кольорових індійських алмазів, згадуваний у європейських колекціях коштовностей); «Флорентієць» (; (також відомий як «Великий герцог Тоскани») історичний жовтий діамант масою 137,27 карата після огранювання; відомий з XVII століття; з 1657 року належав правителям Тоскани з дому Медічі; після 1735 року перейшов до Габсбургів; у XX столітті вважався зниклим, його місце знаходження довгий час залишалося невідомим; у 2025 році його існування та збереження були офіційно підтверджені); «Південна зірка» (алмаз, знайдений у 1853 році в Бразилії; первісна маса 254,5 карата; після огранювання — 125,5 карата; один із перших великих бразильських алмазів, що здобув міжнародну відомість у XIX столітті); «Еврика» (; жовтий діамант масою 10,73 карата після огранювання, отриманий із кристала приблизно 21,25 карата; знайдений у 1867 році 15-річним Еразмусом Джейкобсом на південному березі річки Оранжева поблизу Гоптауна в Південній Африці; один із перших відомих алмазів, знайдених у регіоні під час початку алмазної лихоманки; після кількох перепродажів був ідентифікований як алмаз і проданий за 1 500 фунтів стерлінгів); «Зірка Півдня» (також відомий як «Зірка Південної Африки», «діамант Дадлі»; алмаз, знайдений у 1869 році в Південній Африці на березі річки Оранжева; первісна маса 83,5 карата; після огранювання — 47,69 карата; один із перших великих алмазів, знайдених у Південній Африці під час початку алмазної лихоманки); «Тіфані» (; жовто-оранжевий діамант масою 128,54 карата після огранювання; первісний кристал 287,42 карата; знайдений у 1878 році на копальні Кімберлі в Південній Африці; огранований у подушкоподібну форму з 90 гранями; один із найвідоміших жовтих діамантів світу, що зберігається у колекції Tiffany & Co.); «Де Бірз» (жовтуватий діамант; знайдений у 1888 році на копальні «Де-Бірс» у Південній Африці; світло-жовтий октаедричний кристал; первісна маса 428,50 старих каратів; після огранювання — 234,65 карата; один із ранніх великих каменів південноафриканської алмазної промисловості); «Ексцельсіор» (; алмаз масою 995,2 карата у необробленому вигляді; знайдений у 1893 році на копальні Ягерсфонтейн у Південній Африці; камінь світло-блакитно-білого кольору неправильної форми; розрізаний на 21 огранований діамант, найбільший з яких — 69,80 карата; інші частини також були розподілені та продані окремо); «Ювілейний» (; алмаз масою 650,80 карата у необробленому вигляді та 245,35 карата після огранювання; знайдений у 1895 році на копальні Ягерсфонтейн у Південній Африці; спочатку був відомий як «Reitz Diamond»; згодом названий «Ювілейним» на честь 60-річчя коронації королеви Вікторії; розрізаний і огранований у кілька великих каменів високої якості); «Кулінан» (; найбільший з відомих алмазів у сирому вигляді, первинна вага 3106 каратів; знайдений 26 січня 1905 року на копальні «Прем'єр» у Південній Африці; названий на честь Сера Томаса Куллінана, засновника копальні; придбаний урядом Трансваалю та подарований королю Едуарду VII; згодом огранований у Амстердамі фірмою Asscher & Co. на дев’ять великих і 96 дрібних каменів); «Велика Зірка Африки» (, також відомий як «Кулінан I» ()); найбільший огранений діамант у світі; отриманий із алмазу Кулінан; вага 530,20 карата, грушоподібна форма з 74 гранями; входить до британських коронних коштовностей і встановлений у королівському скіпетрі, що зберігається в Лондонському Тауері; огранований фірмою Asscher & Co. в Амстердамі з алмазу, знайденого 1905 року на копальні «Прем'єр» у Південній Африці; «Імператор» (діамант масою 457 каратів; назва «Імператор» у частині джерел використовується як узагальнена або помилково змішана з історичним «Emperor Maximilian Diamond» — 41,94 карата (після переогранювання 39,55 карата), який належав імператору Мексики Максиміліану I та походить із Бразилії; іноді в літературі назва застосовується некоректно до інших великих необроблених кристалів, тому точна ідентифікація дискусійна); «Джонкер» (; алмаз масою 142,90 карата після огранювання; первісний кристал близько 726 каратів; знайдений 16 січня 1934 року на копальні Еландсфонтейн поблизу Преторії, Південна Африка; розрізаний на 12 огранованих каменів, найбільший з яких отримав назву «Jonker»; проданий серу Ернесту Оппенгеймеру); «Кімберлі» (; бездоганний діамант масою 55,09 карата після повторного огранювання, раніше 70 каратів; степове огранювання, шампанського відтінку; походить із копальні Кімберлі в Південній Африці; у 1921 році повторно огранований із великого плоского каменя, який, за деякими даними, раніше входив до складу російських коронних коштовностей; у 1958 році знову переогранований компанією Baumgold Bros. (Нью-Йорк) для покращення пропорцій і блиску; у 1971 році проданий приватному колекціонеру); «Президент Варгас» (; діамант масою 726,6 карата у необробленому вигляді; знайдений у 1938 році в Бразилії; один із найбільших алмазів, виявлених у Південній Америці; пізніше розрізаний на кілька великих огранених каменів); «Тейлор-Бартон» (; діамант масою 69,42 карата після огранювання, грушоподібної форми; первісно походив із кристала масою близько 240 каратів, знайденого 1966 року на копальні «Прем'єр» у Південній Африці; у 1969 році був проданий на аукціоні за рекордну на той час суму понад 1 млн доларів США; після придбання отримав назву на честь акторів Елізабет Тейлор та Річарда Бартона); «Діамант Ніархоса» (; діамант масою 426,5 карата у необробленому вигляді, з незначним сколом, але внутрішньо бездоганної чистоти; знайдений на копальні «Прем'єр» у Південній Африці; у 1956 році проданий компанією Diamond Trading Company ювелірному дому Harry Winston Inc. за 3 млн фунтів стерлінгів — на той час рекордна угода для окремого діаманта; огранований у грушоподібну форму масою 128,25 карата з 144 гранями та представлений у 1957 році під назвою «Ice Queen»; у 1958 році придбаний грецьким судновласником Ставросом Ніархосом; з 1996 року місцезнаходження каменю невідоме); «Золотий ювілей» (, ; найбільший у світі огранений діамант масою 545,67 карата; жовтого кольору; огранування розробив Ґабі Толковскі, який також створив «Сторічний» діамант; камінь був придбаний у компанії De Beers консорціумом тайських бізнесменів і у 1997 році подарований королю Таїланду з нагоди Золотого ювілею — 50-річчя його коронації); «Неперевершений» (; діамант масою 407,48 карата у необробленому вигляді; знайдений у 1980-х роках у районі Мбуї-Майї, (нині ДР Конго, тоді Заїр); після огранювання став одним із найбільших огранених діамантів у світі, поступаючись лише «Кулінану I» та «Золотому ювілею»; має внутрішньо бездоганну чистоту та незвичну трикутну форму типу «triolette»та фантазійне коричнювато-жовте забарвлення); «Прем’єрська троянда» (; діамант масою 137,02 карата після огранювання; грушоподібної форми; безбарвний (D), внутрішньо бездоганний (колір D / чистота Flawless); отриманий із кристала масою 353,9 карата, знайденого в березні 1978 року на копальні «Прем'єр» у Південній Африці — тій самій, де раніше був виявлений алмаз «Кулінан»; один із найбільших безбарвних бездоганних діамантів у світі); «Сторічний» (; алмаз масою 599 каратів у необробленому вигляді та 273,85 карата після огранювання; знайдений у 1986 році на копальні «Прем'єр» у Південній Африці із застосуванням рентгенівської системи пошуку алмазів; огранований у грушоподібну форму з високим ступенем чистоти; представлений у 1988 році на честь 100-річчя компанії De Beers);