Азербайджанська Республіка та Європейський Союз (ЄС) підтримували позитивні відносини протягом багатьох років і стали більш тісними взаємозв'язками з 1991 року. Азербайджан у даний час є частиною Європейської політики сусідства, Східного партнерства та Ради Європи. ЄС є найбільшим іноземним донором та інвестором Азербайджану як у державному секторі, так і в громадянському суспільстві, надаючи понад 600 мільйонів євро двосторонньої допомоги ЄС з 1992 року.

Передумови До падіння Радянського Союзу Азербайджан мало контактував з нерадянською Європою. За радянських років Азербайджанська Демократична Республіка (сьогоднішня Азербайджанська Республіка) стала Азербайджанською РСР. Залишалося, що поки Верховний суд Азербайджану не проголосив незалежність від Радянського Союзу у вересні 1989 р., Лише в листопаді 1989 р. Влада Москви визнала цю декларацію недійсною. Держава нарешті здобула незалежність у жовтні 1991 р. І приєдналася до Організації Об’єднаних Націй у 1992 р. Завдяки політиці ООН та уряду Азербайджан звернувся до міжнародного співтовариства, особливо Європи, і відкрив свою економіку.

Офіційні відносини з ЄС розпочались у 1996 році, коли було підписано Угоду про партнерство та співробітництво між ЄС та Азербайджаном (УПС). Ця угода набула чинності в 1999 році та ознаменувала початок переважно позитивних відносин між Азербайджанською Республікою та Європейським Союзом, причому обидві сторони отримали вигоду від цих відносин.

Азербайджан також зміцнив свої відносини з Європою, ставши 43-м державою, яка приєдналася до Ради Європи 25 січня 2001 р. Цим самим Азербайджан ще більше відкрився для Європи та Заходу. З моменту вступу Азербайджан ратифікував 50 договорів і брав активну участь у роботі Ради.

У липні 2003 року ЄС призначив Спеціального представника на Південному Кавказі. З 2004 р. Азербайджан був включений (як країна південного Кавказу) до Європейської політики сусідства (ЄПС), а також до ініціативи "Східне партнерство" з моменту її створення в 2009 р. Протокол про участь Азербайджану в програмах та агентствах ЄС був прийнятий у липні 2016. Ключові пункти, включені до плану, - це інвестиції в інфраструктуру Азербайджану, часткова інтеграція азербайджанської економіки в європейську та партнерство з Азербайджаном щодо видобутку нафти з підконтрольної Азербайджану частини Каспійського моря.“European Neighborhood Policy: Azerbaijan.” http://ec.europa.eu/world/enp/partners/enp_azerbaijan_en.htm . 19 March 2007, Accessed 12 November 2008.

7 лютого 2017 року ЄС та Азербайджан розпочали переговори щодо нової угоди, яка замінить стару, прийняту в 1996 році.

26 січня 2023 року Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію про відхилення ратифікації повноважень азербайджанської делегації. Резолюцію було прийнято 76 голосами «за», 10 голосами «проти» та 4 голосами «утрималися», що забороняє делегації Азербайджану брати участь у більшості заходів ПАРЄ. 24 січня 2024 року азербайджанська делегація в ПАРЄ оголосила на засіданні Асамблеї про своє рішення припинити взаємодію та присутність у ПАРЄ до подальшого повідомлення. Президент Азербайджану Ільхам Алієв також уточнив, що Азербайджан розгляне можливість виходу та повного виходу з Ради Європи. Азербайджанська сторона опублікувала численні заяви про те, що «Азербайджану більше не потрібна Рада Європи».

5 березня 2024 року Парвіз Багіров, голова Національного офісу Erasmus+ в Азербайджані, оголосив, що програма Erasmus+ неофіційно призупиняє свою діяльність, а Національний офіс Erasmus+ буде закрито. Багіров підтвердив, що спільні магістерські програми Erasmus Mundus не зазнають впливу від обставин, оскільки програма структурована по-іншому, оскільки вона орієнтована на окремих кандидатів. Лідери азербайджанської опозиції, такі як Іса Гамбар, продовжували висловлюватися проти призупинення діяльності програми.

8 серпня 2025 року ЄС оголосив, що вітає мирну угоду, підписану між Азербайджаном та Вірменією, і що ЄС повністю підтримує процес нормалізації відносин між Азербайджаном та Вірменією.Armenia/Azerbaijan: Statement by the High Representative on behalf of the European Union on the initialling of the Armenia-Azerbaijan Peace Treaty

Політичні відносини ЄС та Азербайджан спільно працювали над укладанням різних політичних домовленостей, причому Угода про партнерство та співробітництво між ЄС та Азербайджаном (1999 р.) Є найважливішою для заснування подальших міцних відносин. Угода спрямована на посилення торгівлі, інвестицій, економіки, законодавства та культури в рамках партнерства та співробітництва ЄС та Азербайджану. Азербайджан також є частиною Європейської політики сусідства (ЄПС) та ініціативи "Східне партнерство", а також членом Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС).

Станом на 2018 рік тривали обговорення щодо оновлення договірної бази відносин між ЄС та Азербайджаном.

Уряд Азербайджану розслідували понад 10 європейських медіаорганізацій, його звинуватили у відмиванні грошей до Сполученого Королівства. «Азербайджанська пральня» полягала у надсиланні 2,5 мільярда євро європейським політикам та азербайджанській еліті; гроші також використовувалися для придбання предметів розкоші. Однією з причин відмивання грошей було те, що азербайджанський уряд мав зберегти позитивний імідж у Європі, щоб отримати підтримку Південного газового коридору. Цей коридор є однією з головних причин відмивання грошей і може пояснити активне лобіювання уряду на європейському рівні. Скандал призвів до розслідувань з боку кількох європейських інституцій. Парламентська асамблея Ради Європи виключила 13 членів за отримання хабарів від уряду Азербайджану.

Економічні та фінансові відносини Економіко-торгові відносини ЄС та Азербайджану регулюються Угодою про партнерство та співробітництво (УПС). Європейський Союз є першим торговим партнером Азербайджану, який становить 48,6% загальної торгівлі Азербайджану. ЄС - найбільший експортний та імпортний ринок Азербайджану з часткою 60,7% та 31,8% в загальному обсязі експорту та імпорту Азербайджану відповідно. Експорт ЄС до Азербайджану, який на 2016 рік становив 1,8 млрд. Євро, складається переважно з машин та транспортного обладнання, тоді як імпорт ЄС з Азербайджану на 7,6 млрд. Євро у 2016 р. Охоплює переважно нафту та газ (98% від загального обсягу імпорту). ЄС є ключовим іноземним інвестором в Азербайджані. У 2013 році прямі іноземні інвестиції (ПІІ) в країну становили 4,7 млрд. Євро. УПС встановлює економічну співпрацю, спрямовану на зміцнення ділових зв'язків та розробку ринкових правил та практики торгівлі товарами та послугами. Більш тісна економічна інтеграція з Азербайджаном також супроводжується Європейською політикою сусідства (ЄПС) та ініціативою ЄС "Східне партнерство". Азербайджан отримує технічну допомогу від ЄС, щоб допомогти йому стати членом Світової організації торгівлі. Підтримка ЄС Азербайджану становить близько 30 мільйонів євро щороку. Проєкти неурядових організацій (НУО) у рамках бюджетних ліній з прав людини, демократизації та недержавного актора (EIDHR та NSA) також отримують фінансування.

Допомога ЄС була спрямована на гуманітарну допомогу, продовольчу безпеку та соціальний захист. Оскільки економічні та політичні умови в країні різко покращились, зараз більше уваги приділяється: Content is copied from this source, which is (c) European Union, 1995-2018. Reuse is authorised, provided the source is acknowledged.

План дій Європейської політики сусідства Ненафтова економіка Розбудова державного потенціалу

Допомога ЄС також надходить через такі програми, як INOGATE, TRACECA, TEMPUS та ERASMUS MUNDUS. Content is copied from this source, which is (c) European Union, 1995-2018. Reuse is authorised, provided the source is acknowledged.

Думки Думки щодо посилених відносин Азербайджану з Європейським Союзом та Заходом є переважно позитивними, але внаслідок розширених відносин виникають побоювання. Азербайджан та Європейський Союз мають спільну енергетичну програму, і обидва підтримують будівництво трубопроводу для доставки азербайджанської нафти до Європи. Європейський комісар з енергетики Андріс Піебалгс заявив 7 листопада 2008 р., Що "останні події на Кавказі ще раз показали, що зараз критичний момент для енергетичних питань в регіоні, і що зараз слід посилити енергетичне співробітництво між ЄС та Азербайджаном як ніколи раніше ". Оскільки все більше і більше держав дивляться на азербайджанську нафту, Комісар вважає міцні відносини між ЄС та Азербайджаном вирішальними для забезпечення майбутніх європейських поставок енергії, а також надзвичайно важливими для сприяння розвитку азербайджанської економіки та інфраструктури.

Азербайджан прагне працювати з Європейським Союзом для зміцнення своєї економіки та політичної структури. Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив 24 квітня 2004 р., Що „” поточним стратегічним вибором [Азербайджану] є інтеграція в Європу, європейська сім’я та інституції. Ми твердо віддані цій політиці. Ми зробимо все можливе, щоб Азербайджан відповідав усім стандартам та критеріям, властивим Європі. Наша політика така, і ми проводимо її вже давно. Поточні події в Азербайджані є результатами такої подальшої політики ''. Уряд Алієва бачить вигоди від співпраці з Європою і бере участь у вітанні європейського бізнесу, інвестицій та допомоги.

У той же час Азербайджан все ще має міцні зв'язки з Росією, Іраном (де проживає більшість етнічного азербайджанського населення) та сусідніми державами на Каспійському морі та на Кавказі. Уряд зосереджений на розвитку Азербайджану за допомогою поєднання європейських та більшої кількості регіональних інвестицій. Ці інтереси час від часу стикаються.Mirfendereski, Guive. A Diplomatic History of the Caspian Sea. New York, Palgrave, 2001. Page 186.

Відповідаючи на запитання модератора на Мюнхенській конференції з безпеки в 2016 році, президент Азербайджану Ільхам Алієв сказав:У 2023 році в опитуванні аналітичного центру Agora Analytical Collective, спрямованому на молодих азербайджанців, було встановлено, що 61% з них підтримують вступ до Європейського Союзу, тоді як Євразійський економічний союз сподобався лише 3,3% опитаних.

Сучасна ситуація

Азербайджан та Європейський Союз мають подібні переконання щодо більшості політик і в даний час працюють спільно для просування своїх спільних інтересів. Європейське Співтовариство розробило трирічний план допомоги Азербайджану під назвою Національна індикативна програма (НІП), на який ЄС виділив бюджет у розмірі 92 млн. Євро протягом трьох років (2007–2010). Основними цілями цієї програми є розвиток державних установ, управління ними більш ефективно та допомога Азербайджану в розвитку внутрішньої інфраструктури для сприяння іноземним інвестиціям та зростанню бізнесу. ЄС також створив офіс Європейського інструменту демократії та прав людини (EIDHR) у Баку, щоб дати пораду новому демократичному уряду Азербайджану та забезпечити захист прав людини.