Сексуальні теми часто використовуються в науковій фантастиці або суміжних жанрах. Такі елементи можуть включати в себе зображення реалістичних сексуальних взаємодій в науково-фантастичному світі, головного героя з альтернативною сексуальною ідентичністю або дослідження різновидів сексуального досвіду, що відхиляються від найбільш поширених в реальному світі.
Протягом історії літератури, в зображенні сексуальності і статі фантастика і фентезі іноді були більш обмежені, ніж нежанрові твори. Однак, спекулятивна белетристика пропонує свободу уявлення суспільств, що відрізняються від культур реального життя, що робить її гострим інструментом вивчення сексуальної орієнтації і змушує читача переглянути його культурні припущення.
До 1960-х років відверта сексуальність будь-якого роду була не характерною для жанру фантастики. У 1960-х роках фантастика і фентезі почали відзеркалювати зміни, продиктовані рухом за цивільні права та виходом на світло контркультури. Автори Нової хвилі і феміністичної наукової фантастики зображували культури, в яких різні гендерні моделі і атипові сексуальні відносини є нормою, а описи статевих актів та альтернативних сексуальностей стали звичайним явищем.
Існує також науково-фантастична еротика, яка досліджує сексуальність і зображення тем, спрямованих на стимулювання збудження.
Критичний аналіз Як жанри популярної літератури, наукова фантастика і фентезі часто здаються навіть більш обмежена, чим не-жанрова література, за рахунок їх усталених прийомів зображень персонажів і впливу, які ці прийоми мають на зображення сексуальності і статі. Фантастика, зокрема, традиційно була пуританським жанром, орієнтованим на читачів-чоловіків. У науковій фантастиці і жахах секс часто пов'язаний з відразою, а у фентезі в основному уникали сюжетів, заснованих на сексуальних відносинах.John Clute & John Grant,The Encyclopedia of Fantasy, «Sex» p. 854, 1st Ed., (1997), Orbit, Great Britain, ISBN 1-85723-897-4 З іншого боку, наукова фантастика і фентезі можуть також пропонувати більше свободи, ніж нежанрова література, щоб уявити альтернативи вкоріненим припущенням гетеросексуальності і чоловічої переваги, які характерні для багатьох культур.
У спекулятивній белетристиці, екстраполяція дозволяє авторам зосередитися не на тому, яким стан речей є (або був), як же робить нежанрова література, а на тому, як могло б бути інакше. Це забезпечує наукову фантастику з якістю, яку Дарко Сувін назвав «когнітивним одивненням»: визнанням того, що те, що ми читаємо, це не той світ, як ми його знаємо, а світ, відмінність якого змушує нас переглянути наш власний світ з точки зору стороннього спостерігачаDarko Suvin. Metamorphoses of Science Fiction, Yale Univ Pr: 1979 ISBN 978-0-300-02375-6. Коли екстраполяція передбачає сексуальність або стать, вона може змусити читача переглянути його або її гетеронормативні культурні уявлення; свобода уявляти суспільства, відмінні від культур реального життя культур робить фантастику гострим інструментом вивчення сексуальних орієнтацій. В науковій фантастиці, такі риси одивнення включають в себе технології, які істотно змінюють секс або розмноження. У фентезі до них належать персонажі (наприклад, міфологічні боги і героїчні архетипи), які не обмежені вкоріненими уявленнями людської сексуальності і статі, що дозволяє їм бути переосмисленими. Наукова фантастика також зображувала безліч чужорідних способів розмноження і сексу.
«Уранічіні світи» () авторства Еріка Гарбера і Лін Палео — це авторитетне керівництво до науково-фантастичної літератури з участю геїв, лесбійок, трансгендерів, та суміжних тем. У книзі розповідається про науково-фантастичну літературу, опубліковану до 1990 року (2-е видання), забезпечуючи короткий огляд і коментар щодо кожної праціEric Garber, Lyn Paleo Uranian Worlds: A Guide to Alternative Sexuality in Science Fiction, Fantasy, and Horror, 2nd Edition, G K Hall: 1990 ISBN 978-0-8161-1832-8.
Теми, які досліджуються Деякі теми, які розглядаються в науковій фантастиці і фентезі, включають: секс з інопланетянами, машинами і роботами; репродуктивні технології, включаючи клонування, штучні чрева, партеногенез та генну інженерію сексуальну рівність чоловіків і жінок; суспільства, в яких переважають чоловіки чи жінки, у тому числі світи, де існує лише одна стать; поліаморію; зміну гендерних ролей; гомосексуальність і бісексуальність; андрогінність і зміну статі; секс у віртуальній реальності; інші досягнення в області технологій сексуального задоволення; асексуальність чоловічу вагітністьAmy Cuomo, «The Scientific Appropriation of Female Reproductive Power in Junior», Extrapolation, v.39, n.4, pp. 352—363 (Winter 1988).Robert J. Sawyer, Male Pregnancy ; сексуальні табу і моральність; секс у невагомості; протизаплідні й інші, більш радикальні заходи запобігання перенаселенню.
Науково-фантастична література
Передісторія фантастики
«Правдива історія», оповідь грецькою мовою ассирійського письменника Лукіана (120—185 н. е..), називають першим в історії науково-фантастичним твором.Fredericks, S.C.: «Lucian's True History as SF» , Science Fiction Studies, Vol. 3, No. 1 (March 1976), pp. 49-60Georgiadou, Aristoula & Larmour, David H.J in their introduction: «…Lucian's Verae Historiae („True Histories“), a fantastic journey narrative considered the earliest surviving example of Science Fiction in the Western tradition.»Gunn, James E. denotes True History as «Proto-Science Fiction», p.249 Людину, від імені якої ведеться розповідь, раптом підхоплює тайфун і закидає на Місяць, який заселений суспільством чоловіків, які воюють з Сонцем. Після того, як герой героїчно поводить себе в бою, король віддає йому свого сина, принца, у шлюб. Повністю чоловіче суспільство відтворюється (лише діти чоловічої статі) народженням дітей зі стегна або вирощуючи дитину з рослини, яка виростає після посадки лівого яєчка в місячний ґрунт.Wayne R. Dynes, Warren Johansson, William A. Percy, Stephen Donaldson Encyclopedia of Homosexuality, Pg. 752, Garland Publishing Inc: 1990 ISBN 978-0-8240-6544-7
В інших протофантастичних творах, секс (будь-якого типу) був прирівняний до ницих бажань або «звірячості», наприклад у «Мандрах Гуллівера» (1726), які протиставляють анімалістичних і відверто сексуальних єху стриманим і розумним гуїгнгнмам. Ранні роботи часто зображували сексуально вільних персонажів морально нечистими, напр. перша лесбійський вампірська розповідь «Кармілла» (1872) авторства Шерідан Ле ФануGarber & Paleo, «Carmilla» p. 76.
Утопічний роман 1915 року «Їїзем'я» () авторства Шарлотти Перкінс Гілман зображує візит трьох чоловіків до повністю жіночого суспільства, в якому жінки розмножуються шляхом партеногенезу.
Епоха «палп-фікшн» (1920-30-ті) В епоху Pulp-журналів явна сексуальність будь-якого роду була не характерна для наукової фантастики і фентезі. Відверте поводження з сексуальними темами ранішої літератури було відкинуто. Протягом багатьох років, редактори, які контролювали те, що буде опубліковано, відчували, що вони повинні захищати свій основний ринок читачів — хлопців-підлітків. Хоча на обкладинках деяких журналів 1930-х років напівроздягненим жінкам загрожують щупальці інопланетян, обкладинки часто були більш відверті, ніж зміст журналів. Натяк або прихована сексуальність була так само важлива, як та, що була відкрито показана. У цьому сенсі, наукова фантастика відображала суспільну мораль того часу, паралюючи поширені упередження; це найбільш вірно для «палп-фікшн» ніж для літературних творів того часу.
Олдос Гакслі в антиутопії «Прекрасний новий світ» (1932) зображує, що природне відтворення було скасовано, натомість людські ембріони штучно вирощуються і виховуються в «інкубаторах і виховних центрах». Рекреаційний секс пропагується, часто як груповий, а шлюб, вагітність, природні пологи і батьківство вважається занадто вульгарним, щоб бути згаданим у ввічливій розмові.
Одним з найбільш ранніх прикладів жанру наукової фантастики, який включає в себе велику кількість нетрадиційної сексуальної активності, є «Дивацький Джон» (, 1935) Олафа Стейплдона. Джон — мутант з неабиякими розумовими здібностями, який не дозволяє собі бути пов'язаним багатьма правилами рядового британського суспільства свого часу. Роман прозоро натякає, що він має статевий акт з матір'ю за обопільною згодою і що він спокушає старшого хлопчика, який стає йому відданим, але одночасно страждає від тиску, який такі відносини чинять на його власну мораль. Джон врешті-решт приходить до висновку, що будь-яка сексуальна взаємодія з «нормальними» людьми схожа на зоофілію.
«Золотий вік» (1940–50-ті) Коли вік читачів наукової фантастики і фентезі почав зростати у 1950-х роках, автори отримали змогу ввести більш явну сексуальність у свої твори.
Філіп Хосе Фармер написав «Коханці» (, 1952), можливо, першу науково-фантастичну розповідь, в якій секс є головною темою, і «Дивні відносини» (, 1960), збірку з п'яти історій про сексуальні стосунки людей і інопланетян. У своєму романі «Плоть» (, 1960), гіпермаскулінний рогатий чоловій рогатого людини ритуально запліднює легіони дів у цілях протидії зниженню чоловічої фертильності.
Теодор Стерджон написав багато творів, які підкреслили важливість любові незалежно від соціальних норм, таких як «Світ добре втрачений» (, 1953), класичну історію за участю інопланетної гомосексуальності, і роман «Венера плюс Х» (, 1960), в якому сучасна людина пробуджується у футуристичному світі, де всі люди — гермафродити.
Оповідання Роберта Гайнлайна про подорож у часі «Всі ви — зомбі» (1959) описує молоду людину (яка пізніше виявляється інтерсексуалом), перенесену назад у часі й обманом вимушену запліднити себе молодшого, жінку до зміни статі. Він таким чином виявляється породженням цього союзу, з парадоксальним результатом, що він собі і рідна матір, і батько.
Пол Андерсон у романі 1959 р. «Планета дів» () прямо торкається гомосексуальності і поліаморії у виключно жіночому світі. Вигин сюжету полягає в тому, що головний герой — єдиний чоловік у світі жінок, і хоча досить багато з них зацікавлені в сексі з ним, він так і не трапляється протягом його перебування на планеті.
Дзеркальне зображення було представлене Бертрамом Чендлером у «Спартанській планеті» (, 1969), виключно чоловічому світі, де гомосексуальні відносини — це нормальні (і єдині) сексуальні відносини. У центрі сюжету — вибухові соціальні потрясіння, коли планету виявляє космічний корабель, екіпаж якого включає як чоловіків, так і жінок.
До кінця 1960-х років, лише кілька інших письменників зображали альтернативну сексуальність або переглядали гендерних ролей, чи відкрито досліджували сексуальні питання.
Нова хвиля (1960-70-ті) Наприкінці 1960-х років, фантастика і фентезі почала відзеркалювати зміни, продиктовані рухом за громадянські права і виникненням контркультури. У жанрах, ці зміни були включені в рух під назвою «Нова хвиля», який був більш скептичним до технології, більш розкутими соціально і більше зацікавленим в стилістичних експериментах. Нова хвиля письменників була більш схильна стверджувати інтерес до «внутрішніх просторів» замість космічного простору. Вони були менш сором'язливі щодо відвертої сексуальності і більше симпатизували переосмисленню гендерних ролей і соціального статусу сексуальних меншин. До відомих авторів, які часто писали на сексуальні теми, належали Джоанна Расс, Томас М. Діш, Джон Варлі, Джеймс Тіптрі-молодший і Семюел Ділейні. Під впливом редакторів і авторів Нової хвилі, таких як Майкл Муркок (редактор впливового журналу «New Worlds») і Урсула Ле Ґуїн, прихильні зображення альтернативної сексуальності і статі почали збільшуватись у науковій фантастиці і фантазії та стали буденними.
Твори Роберта Гайнлайна «Чужинець на чужині» (1961) і «Місяць — суворий господар» (, 1966) зображують гетеросексуальні групові шлюби і публічне оголення як бажані соціальні норми, а у його ж «Достатньо часу для любові» (, 1973) головний герой активно доводить майбутню свободу гомосексуального сексу.