Климе́нко Ві́ктор Іва́нович (1 травня 1932, хутір Веселий, нині село Веселе Великоновосілківського району Донецької області — 17 травня 2022, Черкаси) — український живописець і графік. Заслужений діяч мистецтв України (2000). Нагороджений Почесними грамотами Міністерства культури і туризму України та Міністерства Збройних сил України. Член Національної спілки художників України (1982). Професор.
Життєпис Народився 1 травня 1932 року на хуторі Веселий (нині село Веселе) Великоновосілківського району Донецької області у родині селян. Пізніше родина переїхала на Дніпропетровщину.
Вступив у Дніпропетровське художнє училище, але навчання довелося перервати у звʼязку з призовом до армії (служив гідроакустиком на Тихоокеанському флоті біля морського кордону з Японією). Після демобілізації у 1956 році продовжив навчання. По закінченню училища отримав призначення на роботу у Дніпропетровську студію телебачення, де пропрацював рік.
У 1964 році закінчив Київський державний художній інститут (педагоги з фаху: В. Костецький, М. Хмелько, В. Чеканюк, Л. Вітковський, А. Пламеницький, С. Отрощенко, В. Заруба). Під час навчання деякий час працював завідувачем кабінету малюнку кафедри малюнку.
Після закінчення інституту Віктор Клименко разом із дружиною переїжджає до Черкас, де стає членом художньої ради Черкаського художньо-виробничого комбінату, а згодом і її головою.
Упродовж 2002—2015 рр. викладав на кафедрі образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького.
Помер після тяжкої хвороби 17 травня 2022 року.
Творчість Автор історичних композицій, портретів, зокрема, історичних діячів. Учасник всеукраїнських та міжнародних художніх виставок. Персональні — у Черкасах (1982, 1984, 1988, 1992, 1997, 2002, 2007), Києві (1986, 1995—1996, 2001, 2005, 2007), Каневі (1991, 1997), Кам'янці (1997, 2008) та Чигирині (1999). Окремі полотна зберігаються у Черкаському, Уманському краєзнавчому музеях, Корсунь-Шевченківському історико-культурному заповідникуКлименко Віктор Іванович - Енциклопедія Сучасної України.
Основні твори: на воєнну тематику — «Батьківщина в небезпеці» (1975), «Великий Букрин» (1975), «Букринський плацдарм. Опалена земля» (1985), «Форсування Дніпра в районі села Свидівок» (1985); на тему козацтва і Хмельниччини — «Роздуми. Богдан Хмельницький в Черкаському замку» (1976), «Максим Кривоніс» (1987), «На шляхах століть» (1992), «Семен Неживий в Каневі» (1993), «Гайдамаки» (1993), «Богдан Хмельницький» (1995), «Іван Сірко. Чорна долина» (1995), «Корсунська битва 1648 р.» (1995), «Гонта в Умані» (2004), «... А попід горою козаки йдуть» (2009); портрети сучасників — Раїси Кириченко (1982), Василя Симоненка (1985), Василя Нечепи (1995), Данила Нарбута (2000), митрополита Софронія (2002); пейзажі — «Напровесні» (1968), «Елегія. Журба» (1976), «Дорога до храму» (1986), «Неперспективне село» (1987), «Хата в місячну ніч» (1994)Віктор Клименко. З Україною в серці. Живопис, графіка / Упоряд. Н.М.Клименко. — Черкаси: видавець Вовчок О.Ю., 2021. — 156 с. — ISBN 978-617-7508-26-6.
Родина Батько — Іван Кузьмич Клименко, військовий, також був головою колгоспу. Мати — Ольга Федотівна Клименко.
Дружина — Ніна Михайлівна Клименко, мистецтвознавиця, перша директорка Черкаського художнього музею; доньки Ганна (живописець) та Ксенія (художник-реставратор).
Цікаві факти Картина Віктора Клименка «Хата в місячну ніч» репрезентує Україну в резиденції Ради Європи в БрюсселіА в полотнах — душа народу, його, художника, душа... — Голос України.
Примітки