Лісничі́вка — село в Україні, у Балтській міській територіальній громаді Подільського району Одеської області.

Розташоване за 10 км від центру громади — міста Балта. На півдні межує з селом Оленівка, на сході з селом Козацьке, на півночі з селом Перейма та на північному заході з селом Борсуки. Біля села проходить автодорога Балта — Вінниця.

Історія Лісничівка заснована в середині XVIII століття у лісистій місцевості. За переказами місцевих жителів першими мешканцями села були лісник та його родина, їхня хата (лісничівка) знаходилася в районі «басейну».

За адміністративним поділом у XVIII столітті територія села входила до Брацлавського воєводства (Річ Посполита). З кінця XVIII століття почало входити до Балтського повіту Подільської губернії (Російська імперія).

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки.

У 1918—1919 роках значна частина сільської молоді симпатизувала Директорії УНР на чолі з Симоном Петлюрою. У Лісничівці діяв антибільшовицький повстанський загін. Також мешканці села входили до повстанських загонів Семена Заболотного.Одещина (стенд 27) // Визвольна боротьба. — Львів, 2021. — № 2 (30). — С.204

Заочно, у 1920 році разом з Балтським повітом село Лісничівка увійшло до новоствореної Одеської губернії.ЦДАВО України. Ф. 5. Оп. 1. Спр. 326. Арк. 102.

Лише наприкінці 1921 року остаточно встановився комуністичний режим у вигляді Української Соціалістичної Радянської Республіки, яка 30 грудня 1922 року стала складовою частиною Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

У березні 1923 р. за новим адміністративним поділом створено Балтський район.

З 1924 року село увійшло до складу Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років за свідченням деяких очевидців, лише на одній із вулиць села загинуло 18 людей. Голодомори в Україні: Одеська область 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947. Дослідження, спогади, документи / Ред. кол. тому: Ніточко І. І., Білоусова Л. Г., Боряк Г. В., Демченко Д. М., Лєсогоров М. М., Лапай В. С., Щетников В. П; Автори: Білоусова Л. Г, Бадера Д., Бондарчук П., Васильєва В., Герасимова Т. А., Григорук М. В., Кесова H. С., Кудлач О., Кудряченко А. І., Левенець В. М., Малінова Г. Л., Макарова І., Надутик П. П., Салабаш М, Салюк Т. Д., Сухомлінова В., Федорчук Ю, Хіль О. Державний комітет архівів України; Одеська обласна державна адміністрація; Державний архів Одеської області. – Одеса, 2007. – 460 с. – (Праці Державного архіву Одеської області. – Т. XVIII)

З 1940 року Лісничівка увійшла до складу Одеської області.

Після проведення адміністративно-територіальної реформи 2015—2020 років було створено Балтську міську громаду, в яку увійшов Лісничівський старостинський округ.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області», увійшло до складу Балтської міської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Балтського району, село увійшло до складу новоутвореного Подільського району.

Населення

Чисельність На поч. XX ст. в селі проживало 2064 осіб.

Згідно з переписом 1989 року населення села становило , з яких та .

За переписом населення 2001 року в селі .

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКіл-тьЧасткаукраїнська59290,8 %російська324,91 %румунська213,22 %білоруська10,15 %вірменська10,15 %інші не визначилися50.42%Усього652100%

Керівний склад різних скликань Прізвище, ім'я, по батьковіОсновні відомостіДата обранняДата звільненняХатенко Анатолій ВікторовичСільський голова, 1962 року народження, освіта вища, безпартійний26.03.200631.10.2010Хатенко Анатолій ВікторовичСільський голова, 1962 року народження, освіта вища, безпартійний31.10.201020.09.2013Левченко Михайло ПетровичСільський голова, 1974 року народження, освіта вища, безпартійний25.05.2014 Примітка: таблиця складена за даними сайту Верховної Ради України

Визначні пам'ятки Біля села знаходиться ботанічний заказник місцевого значення «Лісничівка», заснований у 1984 році, загальна площа 3176 гектарів.

Церква Різдва Богородиці, збудована в 1779 році. Нова церква Різдва Богородиці збудована в 1879 році, а стара у 1884 році продана в село Флору, Балтського повіту.

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Одеська область)

Дані з літературниї джерел Відомості про село увійшли до книги П.А. Ткача [Ткач, 2023]. Згідно з цією публікацією, утворення села відноситься до другої половини XVII століття. Село знаходилося на поштовій дорозі з міста Балта в Ольгопіль. У цих місцях жив лісник, і подорожні люди ночували в нього. Назва села походить від слів лісник-ночівля. Перші люди, які поселилися в цих місцях, були козаки, які переховувались від переслідувань. Дата заснування села - 21 вересня 1779 року (сайт ВР - 1786, освячення церкви - 1779 р.) (Ткач, 2023).

Примітки

Література

Арутюнова І.В. Пам'ятники Великої Вітчизняної війни (Одеська область): Довідник. У трьох частинах (І.В.Арутюнова, Л.Н.Суховій, Л.В.Шерстюк). – Одеса: Одеська обласна державна адміністрація, управління охорони об’єктів культурної спадщини, Одеський обласний гуманітарний центр позашкільної освіти та виховання, 2004. Ч.1 – 2004. – 34 с.; Ч.2 – 2004. – 32 с.; Ч.3 – 2004. – 31 с. Бондар О.І. - Словник українських говорів Одещини – Одеса: Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова, 2010 - 222 с. Голодомори в Україні: Одеська область 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947. Дослідження, спогади, документи / Ред. кол. тому: Ніточко І. І., Білоусова Л. Г., Боряк Г. В., Демченко Д. М., Лєсогоров М. М., Лапай В. С., Щетников В. П; Автори: Білоусова Л. Г, Бадера Д., Бондарчук П., Васильєва В., Герасимова Т. А., Григорук М. В., Кесова H. С., Кудлач О., Кудряченко А. І., Левенець В. М., Малінова Г. Л., Макарова І., Надутик П. П., Салабаш М, Салюк Т. Д., Сухомлінова В., Федорчук Ю, Хіль О. Державний комітет архівів України; Одеська обласна державна адміністрація; Державний архів Одеської області. – Одеса, 2007. – 460 с. – (Праці Державного архіву Одеської області. – Т. XVIII) Гульдман В. Населенные места Подольской губернии: Алфавитный перечень населенных пунктов губернии, с указанием некоторых справочных о них сведений / Издание Подольского губернского статистического комитета. — Каменец-Подольский: Типография Подольского губернского правления, 1893. — 636 с. Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Одеська область / Ред. кол. тому: Гладка Л. В. (голова), Ануфрієв Л. О. (заст.), Бачинський А. Д., Боровой С. Я., Вольський С. А., Воробей П. І., Каришовський П. Й., Касьян Я. Г., Коваленко К. С., Ковбасюк С. М., Коломійчук В, Т., Коновалов В. Г., Коншина В. А., Курносов Ю. О., Лопата П. П., Мазуренко I. Д., Некрасов П. А., Першина 3. В., Раковський М. Ю., Смирнов О. М., Цвілюк С. А. (відп. секр.), Цимбал Є. I., Чижевський М. Т., Чухрій П. Г. АН УРСР. Інститут історії. – К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1969. – 930 с. Історично-географічний збірник / За ред. Ол. Грушевського. Всеукраїнська академія наук. – Т. 3. – К.: Друкарня ВУАН, 1929. – 228 с. – (Збірник історично-філологічного відділу. – № 46в) Крылов А. Населенные места Подольской губернии. — Каменец-Подольский: Типография губернского правления, 1903. — 538 с. Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Одеська область : [в 2 ч.] / обл. редкол.: М. Д. Сердюк, М. Л. Скорик ; Укр. ін-т нац. пам’яті, Одес. облдержадмін., Одес. облрада. – Одеса : Астропринт, 2008 – 1008 с. Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні / редкол.: В. Ющенко (голова) [та ін.] ; авт. кол.: І. Юхновський (керівник) [та ін.]. – Київ : Вид. імені Олени Теліги, 2008. – 1000 с. : іл. Реабілітовані історією. Одеська область. ‒ Книга 1 / Обл. ред. кол.: Л. В. Ковальчук (голова), Г. О. Разумов (заст. голови), Е. П. Петровський (заст. голови), В. Ю. Алєксєєва, Л. Г. Білоусова, Є. М. Голубовський, О. В. Гонтар, С. В. Мартиновський, М. І. Михайлуца, Г. О. Місюк, Є. Л. Стрєльцов, А. І. Уйомов, Б. Г. Херсонський; Упорядн.: Л. В. Ковальчук, Е. П. Петровський. Одеська обласна редколегія "Реабілітовані історією". – Одеса: AT "ПЛАСКЕ", 2010. – 800 с. – (Реабілітовані історією) Реабілітовані історією. Одеська область. Т. 2: м. Одеса / Обл. ред. кол.: Д. Д. Радулов (голова редкол.), О. П. Охрименко (заст. голови редкол.), Г. Г. Мандрик (відп. секретар редкол.), П. Х. Лук’янчук, М. П. Лейфура, Я. О. Різникова, С. П. Широкий, О. А. Лончак, О. С. Жильцов, М. О. Сірякова, В. С. Король, У. О. Громович. НАН України. Інститут історії України; Головна редакційна колегія науково-документальної серії книг "Реабілітовані історією"; Одеське обласне відділення пошуково-видавничого агентства "Книга пам’яті України"; Служба безпеки України; Одеська обласна державна адміністрація; Державний архів Одеської області. Одеса, 2023. 440 с. (Реабілітовані історією. Книга Пам’яті України) Реабілітовані історією. Одеська область. Т. 3: м. Одеса / Обл. ред. кол.: Д. Д. Радулов (голова редкол.), О. П. Охрименко (заст. голови редкол.), Г. Г. Мандрик (відп. секретар редкол.), П. Х. Лук’янчук, М. П. Лейфура, Я. О. Різникова, С. П. Широкий, О. А. Лончак, О. С. Жильцов, М. О. Сірякова, В. С. Король, У. О. Громович. НАН України. Інститут історії України; Головна редакційна колегія науково-документальної серії книг "Реабілітовані історією"; Одеське обласне відділення пошуково-видавничого агентства "Книга пам’яті України"; Служба безпеки України; Одеська обласна державна адміністрація; Державний архів Одеської області. Одеса, 2024. 440 с. (Реабілітовані історією. Книга Пам’яті України)

Посилання

Gromada.info / Балтська громада Сайт Центральної виборчої комісії Неофіційний сайт Балти Храми Поділля Лісничівка на сайті Верховної Ради

Музей Голодомору