Абракада́бра () — за стародавніми віруваннями, чародійна, сповнена великої магічної сили пісня відьом.
Слово «абракадабра», давно відоме в Європі й Азії, прийшло до нас з Німеччини у першій полові XVIII ст.
У давнину та в середньовіччі це магічне слово вживалося як заклинання проти різних хвороб.
У демонологічному описі вона має здебільшого ромбічну форму. В інших версіях її писали стовпчиком на дощечці 11 разів, послідовно зменшуючи на одну букву; у підсумку виходив трикутник. Таке скорочення слова буцімто поступово знищувало силу злого духу. Найімовірніше, це слово походить від містичного божественного слова «Абракас» (одне з імен зороастрійського бога Сонця Мітри).
Чаклуни твердять, що нібито з кожним звуком абракадабри з пекла вилітає по одному духу.
Співається, коли відьми летять на шабаш до Лисої гори.
Приклад
У демонологічному описі вона має здебільшого таку форму:
A - B - R - A - C - A - D - A - B - R - A A - B - R - A - C - A - D - A - B - R A - B - R - A - C - A - D - A - B A - B - R - A - C - A - D - A A - B - R - A - C - A - D A - B - R - A - C - A A - B - R - A - C A - B - R - A A - B - R A - B A
Література Абракадабра // Словник-довідник літературознавчих термінів / Упор.: О. В. Бобир, В. Й. Буденний, О. Б. Мамчич, Н. П. Нікітіна; за ред. О. В. Бобиря. — Чернігів: ФОП Лозовий В. М., 2016. — С. 7. — 132 с. ISBN 978-617-7323-62-3. Івченко А. О. Тлумачний словник української мови — Харків: Фоліо, 2004. ISBN 966-03-2780-3
В. Даль. О повериях, суевериях, и предрассудках русского народа. Материалы по русской демонологии. — СПб.: Литера, 1996. — с. 71 Сахаров И. Сказання русского народа. — М.: Худож. л-ра, 1990. — с. 93-94. М.Забылин. Русский народ. Его обычаи, обряды, предания, суеверия и поэзия. — М., 1990. — с.244.
Посилання Абракадабра // ВУЕ