Гентгельві́н (; ; ) — мінерал підкласу каркасних силікатів, Zn4[BeSiO4]3.
Етимологія та історія Назва «ґентельвін», з одного боку, пов'язана з тісною спорідненістю мінералів гельвіну і ґентгельвіну. З іншого боку, на честь німецько-американського хіміка і мінералога Фрідріха Августа Ґента (1820—1893, Friedrich August Genth), який вперше описав цей мінерал в 1892 році не давши йому назви.
Загальний опис Гентгельвін — суттєво цинковий кінцевий член групи мінералів із загальною формулою Me4[BeSiO4]3S, де Me — Mn, Fe, Zn. Вміст ВеО 11-13 %. За кристалічною структурою та властивостями близький до гельвіну.
Густина 3,42—3,70.
Твердість 6—6,5.
Колір рожевий, рожево-червоний, жовтий різних відтінків, рідше блакитно-зелений, смарагдово-зелений, безбарвний.
Зустрічається в пегматитах нефелінових сієнітів з содалітом, манганільменітом, цирконом, апатитом, в ґрейзенах — з фенакітом, крім того — в міаролітових порожнинах в гранітних пегматитах; в лужних гранітах і сієнітах, грейзенах та скарнах.
Асоціація: фенакіт, бертрандит, гамбергіт, сидерит, сфалерит, вілеміт, ганіт, топаз, циркон, кварц, мікроклін, цеоліти.
Промислово важливі скупчення відомі тільки в родовищах полевошпатових метасоматитів в асоціації з альбітом, мікрокліном, сидерофілітом, кварцом, цирконом, колумбітом, вілемітом.
Гентгельвін у скупченнях — берилієва руда. Збагачується гравітацією.
Поширення США, штати Колорадо, Род-Айленд. Великі кристали знайдені у провінції Квебек, Канада. Крім того, в Норвегії, Англії, Шотландії, Нігерії, Аргентині, Ґренландії та ін..
Див. також Список мінералів
Примітки
Література
Посилання